ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.07.2021Справа № 910/6181/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРМЕС Трейд Україна»
про стягнення 288 757, 23 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін: без виклику.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євробудпласт» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Трейд Україна» про стягнення заборгованості в розмірі 183 756,47 грн, інфляційних втрат в розмірі 13 242,21 грн, 3% річних в розмірі 6 495,52 грн, пені в розмірі 31 133,69 грн та відсотків у розмірі 54 129,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання за договором від 31.10.2019 № 605 (далі - Договір).
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 відкрито провадження у справі № 910/6181/21, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211, зі змінами внесеними постановами КМУ, з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.
Дію карантину, встановленого вказаною постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами КМУ від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405.
Разом з тим, з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19.12.2020 до 30.06.2021 на території України установлено карантин згідно з постановами КМУ від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 11.11.2020 № 1100, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405.
Водночас, керуючись ч. 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов'язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень п. 5 ч. 6 статті 242 ГПК України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 08.05.2021 про повернення поштового відправлення у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 26.04.2021.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків у зв'язку із запровадженням карантину, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
31.10.2019 ТОВ «ТД «Євротрубпласт» (постачальник) і ТОВ «Гермес Трейд Україна» (покупець) було укладено Договір, згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари, партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до Договору чи визначеними в порядку передбаченому Договором.
Відповідно до пункту 4.7 Договору датою поставки товару та датою переходу права власності на товар вважається дата накладної постачальника, що передається покупцю.
Згідно з пунктом 5.1 Договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 60 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в специфікації, в порядку передбаченому Договором.
Пунктом 12.1 Договору визначено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов'язань, що виникли в період дії Договору, до їх повного виконання. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору письмово не повідомить іншу сторону про своє бажання розірвати Договір, Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 638 527,22 грн, що підтверджується такими видатковими накладними:
- від 06.11.2019 № ЕТП КВ1111/004 на суму 461 660,06 грн;
- від 11.11.2019 № ЕТП КВ1111/007 на суму 855,36 грн;
- від 11.11.2019 № ЕТП КВ1111/013 на суму 16 581,90 грн;
- від 11.11.2019 № ЕТП КВ1111/014 на суму 14 494,22 грн;
- від 22.11.2019 № ЕТП КВ2211/001 на суму 45 458,90 грн;
- від 22.11.2019 № ЕТП КВ2211/002 на суму 11 542,44 грн;
- від 25.11.2019 № ЕТП КЛ2511/016 на суму 899 424,28 грн;
- від 25.11.2019 № ЕТП КЛ2511/017 на суму 60 634,50 грн;
- від 29.11.2019 № ЕТП КЛ2911/016 на суму 875,86 грн;
- від 29.11.2019 № ЕТП КЛ2911/016 на суму 126 999,70 грн.
Вказані накладні підписані повноважними представниками сторін і скріплені печаткою позивача.
Повноваження особи, яка прийняла товар і підписала накладні зі сторони покупця підтверджується довіреностями від 04.11.2019 та № 9 та від 20.11.2019 № 25.
У свою чергу, відповідач умови Договору виконав частково, перерахувавши позивачу 1 454 770,75 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 01.11.2019 № 20 на суму 473 254,75 грн і від 26.12.2019 № 110 на суму 981 516 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 183 756,47 грн (1 638 527,22 грн - 1 454 770,75 грн).
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких обґрунтованих висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за Договором на суму 183 756,47 грн.
Також, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 31 133,69 грн пені, 13 242,21 грн інфляційних втрат, 6 495,52 грн 3% річних і 54 129,34 грн 25 % річних відповідно до пункту 8.4 Договору (період нарахування з 28.01.2020 по 02.04.2021).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У ч. 1 ст. 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За приписом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до пункту 8.3 Договору у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовилися, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через три роки від дня, коли оплата мала бути здійснена.
Згідно з ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Відповідно до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 8.4 Договору у випадку прострочення покупцем термінів оплати поставленого йому товару, постачальник згідно з ч. 3 ст. 692 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, має право стягнути з покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 25 % річних за увесь період прострочення плати.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні, а тому вимоги в частині стягнення 13 242,21 грн інфляційних втрат, 6 495,52 грн 3 % річних, 31 133,69 грн пені та 54 129,34 грн процентів підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Трейд Україна» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 15/5, офіс 52; код ЄДРПОУ 41248660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, 1; код ЄДРПОУ 33090871) 183 756,47 грн заборгованості, 13 242,21 грн інфляційних втрат, 6 495,52 грн 3 % річних, 31 133,69 грн пені, 54 129,34 грн процентів і судовий збір у розмірі 4 331,36 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30.07.2021.
Суддя Ю.О. Підченко