ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2021Справа № 910/7296/21
За позовомПриватного акціонерного товариства «Просто-страхування»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
простягнення 12640,00 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» суми відшкодування у розмірі 12640,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №PKS1901243 від 03.08.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/124409, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/7296/21, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а також встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Однак, відповідач відзив на позов не надав.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на те, що ухвала суду від 14.05.2021 була направлена на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а будь-якої іншої адреси відповідачем суду не повідомлено, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд судом справи №910/7296/21.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа пояснень щодо позову не надала, своїм правом не скористалась.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
03.08.2019 між Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетманглобал» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №PKS1901243 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Renault, державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
26.11.2019 у місті Києві по проспекту Гагаріна, 22 сталася ДТП, а саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Honda, державний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки Renault, державний номер НОМЕР_1 , який зупинився попереду
ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2019 у справі №755/19549/19, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі страхового акта №141702 від 09.12.2019, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 12640,00 грн на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №21753 від 09.12.2019.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 12640,00 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2019 у справі №755/19549/19 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Honda, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Honda, державний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних, наданою Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит суду, станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/124409 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100000,00 грн, франшизи - 0 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У відповідності до акту виконаних робіт №3650/28/11/19 від 03.12.2019, підписаного виконавцем ремонтних робіт - Фізичною особою-підприємцем Сінькевич Оленою Сергіївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетманглобал», вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП, становить 12640,00 грн.
Відповідачем не було надано заперечень щодо переліку та вартості робіт, зазначених у акті виконаних робіт №3650/28/11/19 від 03.12.2019.
При цьому, суд враховує, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Водночас, відповідно до п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.
З доданих до справи документів вбачається, що автомобіль Renault, державний номер НОМЕР_1 , є 2015 року випуску, тобто строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищує 7 років.
Відтак, враховуючи, що належних та допустимих доказів існування обставин, зазначених у п.7.39 Методики, матеріали справи не містять, значення коефіцієнта фізичного зносу в даному випадку приймається судом таким, що дорівнює 0.
Отже, з урахуванням визначених полісом №АО/124409 розмірів лімітів відповідальності та франшизи, розміру шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, по спірному страховому випадку відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 12640,00 грн.
Для долучення до матеріалів справи позивачем надано копію адресованої відповідачу заяви від 02.07.2020 №04-1819, в якій позивач просив здійснити виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 26.11.2019, у розмірі 12640,00 грн.
Однак, як свідчать матеріали справи, вказана заява залишена відповідачем без відповіді.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» заперечень проти позову не наведено, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 12640,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
У позовній заяві Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування» просило також стягнути з відповідача 5000,00 грн судових витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем долучено до позовної заяви ордер серії КС №791383, виданий на представництво інтересів Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» Адвокатським бюро «Синюк та партнери»; копію посвідчення адвоката України на ім'я Синюка Станіслава Леонідовича; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС№6423/10 від 15.02.2018, копію Договору про надання правової допомоги №1 від 02.01.2020, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Просто-Страхування» та Адвокатським бюро «Синюк та партнери», копію акту виконаних робіт від 31.03.2021, копію рахунку-фактури №7 від 01.03.2021, копію платіжного доручення №3549 від 01.03.20201.
Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги №1 від 02.01.2020 клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 4.1 договору вартість наданих послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок.
У п. 4.5 договору зазначено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказуються обсяг наданої адвокатським бюро юридичної допомоги і її вартість.
Невід'ємним додатком до договору є Реєстр справ, в якому зазначено, що адвокатське бюро приймає від позивача справи, серед яких страхова справа №141702, учасник ДТП - Мартинов Кіріл Сергійович, сума збитку - 12640,00 грн.
На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання правової допомоги №1 від 02.01.2020, Приватним акціонерним товариством «Просто-Страхування» та Адвокатським бюро «Синюк та партнери» було складено акт виконаних робіт від 30.11.2020 на загальну суму 77000,00 грн, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень.
Згідно вказаного акту та рахунку-фактури №7 від 01.03.2021, витрати на правову допомогу (гонорар) за даним позовом складають 5000,00 грн, які були сплачені клієнтом на рахунок адвокатського бюро 01.03.2021, що підтверджується платіжним дорученням №3549 від 01.03.2021.
Також для долучення до матеріалів справи позивачем надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги від 31.03.2021, адвокатом Синюком С.Л. було надано послуги з консультації на суму 1000,00 грн, підготовчих дій на суму 2000,00 грн, а також послуги із підготовки та подання позовної заяви в суд на суму 2000,00 грн.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн підтверджені документально та підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у відповідності до ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України від відповідача не надходило.
За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за результатами розгляду справи позов задоволено повністю, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (03680, м.Київ, вулиця Анрі Барбюса, будинок 13-Б, ідентифікаційний код 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, м.Київ, вулиця Герцена, будинок 10, ідентифікаційний код 24745673) суму страхового відшкодування у розмірі 12640 (дванадцять тисяч шістсот сорок) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257, п.п.17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова