ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.07.2021Справа № 910/1140/21
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва"
про стягнення 41 854,64 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ПАТ "НАК "Оранта", позивач) до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва" (далі - КП ШЕУ Шевченківського району, відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 41 854,64 грн. в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.07.2019 р. у місті Києві сталась ДТП за участю застрахованого у позивача автомобіля "МАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить КП ШЕУ Шевченківського району, під керуванням ОСОБА_1 , якого було визнано винним у ДТП у судовому порядку. У зв'язку з указаною подією позивач виплатив потерпілій особі ( ОСОБА_2 ) страхове відшкодування на суму 41 854,64 грн., а тому позивач вважає, що до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки - до страхувальника цивільної відповідальності (КП ШЕУ Шевченківського району), оскільки ні водій застрахованого транспортного засобу ( ОСОБА_1 ), ні КП ШЕУ Шевченківського району, не повідомили ПАТ "НАК "Оранта" про страховий випадок.
За таких обставин, позивач, на підставі ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважає, що відповідач - КП ШЕУ Шевченківського району має відшкодувати позивачу сплачене страхове відшкодування у розмірі 41 854,64 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АО/5361031) у ПАТ "НАК "Оранта" були застраховані майнові інтереси страхувальника - КП ШЕУ Шевченківського району, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "МАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Із матеріалів справи вбачається, що 12.07.2019 р. у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "МАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить КП ШЕУ Шевченківського району, під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "Хонда", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Також матеріали справи, а саме - наказ КП ШЕУ Шевченківського району № 405-к від 10.10.2018 р., свідчать, що винний у скоєнні правопорушення водій ОСОБА_1 на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах із відповідачем.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11.11.2019 р. у справі № 757/38900/19-п за вказаним фактом ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП. Проте, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП було закрите за закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, встановлено, що 12.07.2019 р. потерпіла особа - ОСОБА_2 звернувся до ПАТ "НАК "Оранта" з заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку із настанням ДТП за участю застрахованого у позивача транспортного засобу.
Відповідно до звіту оцінки транспортного засобу № 10342 від 16.08.2019 р., виконаного на замовлення позивача, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки "Хонда", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіціенту фізичного зносу складових склав 41 854,64 грн.
На підставі вказаного звіту, розрахунку суми страхового відшкодування від 23.08.2019 р., страхового акту № ОЦВ-19-32-10342/1 від 28.08.2019 р., позивач сплатив потерпілій особі матеріальний збиток на суму 41 854,64 грн., заподіяний винною у ДТП особою - водієм КП ШЕУ Шевченківського району Гаркавенком В. І., що підтверджується платіжним дорученням № 45628 від 04.09.2019 р.
Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ "НАК "Оранта" вказує, що сплативши страхове відшкодування потерпілій особі, до неї перейшло право регресної вимоги на підставі п. 33.1 статті 33, п. 38 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки ні страхувальник (КП ШЕУ Шевченківського району), ні винний у ДТП водій ОСОБА_1 письмово не повідомили позивача, як свого страховика, про настання страхової події.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів; страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 989 ЦК України, ст. 21 Закону України «Про страхування» страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно з п. 33.1.4 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 33.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до свого страхувальника, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених п. 33.1 статті 33 цього Закону.
Отже, наведеними нормами закону встановлено обов'язок учасників дорожньо-транспортної пригоди вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності про настання дорожньо-транспортної пригоди. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди власними силами і запобігти необгрунтованим виплатам. При цьому факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування. Вказана позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 6-284цс15, від 30 березня 2016 року № 6-186цс16 та постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року справа № 759/19724/15-ц, від 16 травня 2018 року справа № 369/5335/15-ц, від 20 лютого 2019 року справа № 465/36/17.
Проте, як роз'яснив Верховний Суд у постановах від 14.02.2018 у справі № 752/9895/15-ц, від 20.02.2019 у справі № 753/18489/15-ц, від 25.02.2020 у справі № 910/7825/19 в разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна у ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов'язань повинні вирішуватися у загальному порядку відшкодування збитків.
Таким чином обов'язок з повідомлення у триденний строк страховика про ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. Отже, сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку, за умови наявності у останнього фактичної можливості щодо встановлення як самого факту настання страхового випадку, так і обставин останнього за допомогою інших джерел, якими він скористався, не свідчить про недосягнення такої мети у вигляді неможливості перевірки обставин ДТП власними силами, та про те, що відсутність повідомлення відповідача призвела до необґрунтованих виплат. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.02.2020 р. по справі № 910/7825/19.
Дослідивши матеріали даної справи та представлені сторонами докази, суд встановив, що дійсно, ні страхувальник - КП ШЕУ Шевченківського району, ні водій "МАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 не повідомили ПАТ "НАК "Оранта" про настання страхового випадку.
Однак, суд приймає до уваги ту обставину, що про ДТП того ж дня - 12.07.2019 р. позивача повідомив потерпілий - ОСОБА_2 шляхом звернення до ПАТ "НАК "Оранта" із заявою про виплату страхового відшкодування, на підставі цього позивач замовив у ТОВ "Гарант-Асістанс" оцінку пошкодженого у ДТП автомобіля з метою визначення розміру збитку, завданого потерпілій особі, а у подальшому - позивач відшкодував вказаній особі такий матеріальний збиток на суму 41 854,64 грн.
Тобто, позивач був обізнаний про настання ДТП у день її скоєння, визнав факт настання страхового випадку та виплатив суму страхового відшкодування потерпілій особі, а тому неповідомлення його страхувальником або винною особою про страховий випадок не призвело до необґрунтованих страхових виплат зі сторони ПАТ "НАК "Оранта".
З огляду на викладене позивач неправильно застосував положення ст. 33 та ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що потягло за собою подання необгрунтованого позову.
За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ПАТ "НАК "Оранта".
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору, у разі відмови у позові, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва" про стягнення 41 854,64 грн.
Повне судове рішення складене 29 липня 2021 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.