номер провадження справи 24/55/21
23.06.2021 Справа № 908/1080/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1080/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна енергетична компанія” (вул. Педагогічна, буд. 2, офіс № 1, м. Одеса, 65009, ідентифікаційний код 13877727)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код ВП 19355964)
про стягнення 916474,92 грн.
за участю представників:
від позивача: Загороднюк О.В., адвокат, ордер серія ОД № 459274 від 27.04.2021
від відповідача: Татаренко А.М., адвокат, довіреність № 2801 від 02.09.2019
Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна енергетична компанія” звернулась до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” ДП “НАЕК “Енергоатом” про стягнення основного боргу в сумі 852131,08 грн., інфляційних витрат у сумі 47963,96 грн., 3% річних у сумі 16379,88 грн. за договором № 04/19 (реєстраційний номер 19-121-08-19-08873) на виконання проектних робіт від 06.11.2019,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1080/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/55/21. Судове засідання призначено на 24.05.2021.
14.05.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та зазначає, що позивачем не надані належні докази виконання ним п. 3.7 договору № 04/9 від 06.11.2019 в частині надання податкових накладних на суму 142021,85 грн та докази, які підтверджують виникнення обов'язку ВП ЗАЕС зі сплати суми ПДВ по договору № 04/19 від 06.11.2019. Просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Південна енергетична компанія” в задоволенні позовних вимог.
24.05.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, зокрема зазначає, що ані діючим законодавством, ані укладеним сторонами Договором не передбачено окремий строк оплати суми ПДВ. Вартість робіт є єдиною і включає в себе ПДВ, що повинно бути сплачене одночасно зі сплатою самих робіт, а саме - протягом 45 календарних днів з дати підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт. Просить суд позов задовольнити.
Відповідь на відзив також надійшла на поштову адресу суду 25.05.2021.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 23.06.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №04/19 (реєстраційний номер 19-121-08-19-08873 та дата реєстрації 10.12.2019 року) на виконання проектних робіт щодо своєчасної оплати, внаслідок чого сума основного боргу становить 852131,08 грн. На підставі ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 16379,88 грн та інфляційні втрати у розмірі 47963,96 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 526, 625, 887, 889 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечує, підтримав правову позицію, викладену у відзиві на позову заяву. Посить суд в позові відмовити.
В засіданні 23.06.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд
06.11.2019 між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (Замовник) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Південна енергетична компанія” (Підрядник) укладений договір № 04/19, за умовами якого (п. 1.1.) Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання, в порядку та на умовах, визначених цим договором за завданням Замовниклом, виконати: «Коригування проектної документації за дорученням Замовника згідно результатів виконання будівельних і додаткових робіт, непередбачених проектною документацією».
Вартість проектних робіт за цим договором, згідно з протоколом погодження договірної ціни (невід'ємний Додаток № 1 до договору) та становить: 450 000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 90 000,00 грн. Разом 540 000,00 грн. (п. 2.1.). Вартість договору являється динамічною та може уточнюватися у ході виконання проектних робіт шляхом оформлення Додаткової угоди (п. 2.2.). Вартість робіт за договором включає в себе всі затрати пов'язані із сплатою податків, обов'язкових платежів, страхування, витрати на відрядження, тощо (п. 2.3.).
Строк виконання робіт - 30.12.2019 (додаток № 2 до договору).
09.01.2020 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою змінено строки виконання робіт - 15.12.2020.
Також, 24.09.2020 сторони уклали додаткову угоду № 2, якою виклали п. 2.1. договору у наступній редакції: «...2.1 Вартість проектних робіт за цим договором, згідно з протоколом погодження договірної ціни (невід'ємний Додаток №1 до договору) та становить: 942 645,17 грн., крім того ПДВ 20% - 188 529,03 грн. Разом 1 131 174,20 грн...».
Згідно з п. 2.6. договору, оплата виконаних робіт здійснюється Замовником за фактично виконаний обсяг робіт на підставі актів здачі приймання-робіт, підписаних обома Сторонами, шляхом перерахування грошових коштів, в розмірі вартості виконаних робіт, на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Замовник з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт має право дострокової оплати виконаних робіт без попереднього погодження з Підрядником. Оплата суми ПДВ здійснюється Замовником після реєстрації податкової накладної.
Пунктом 6.8 договору, сторони обумовили, що досудовий порядок врегулювання спорів між сторонами є обов'язковим.
Відповідно до п. 7.1. договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його реєстрації в ДП «НАЕК «Енергоатом», за умови підписання обома Сторонам та скріплення печатками (з наявності печатки), і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за договором.
На виконання умов Договору, позивачем було передано, а відповідачем прийнято проектно-кошторисні роботи, що підтверджується Актом № 1 здачі-приймання виконаних робіт за Договором від 31.03.2020 на загальну суму 540 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20% (Додаток №3) та на суму 312 131,08 грн. в тому числі ПДВ 20%, що підтверджується Актом № 2 здачі-приймання виконаних робіт за Договором від 30.12.2020 (Додаток №5).
Відповідно до умов п. 2.6 Договору, кінцевий термін оплати за договором настав 15.05.2020 за Актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 та 15.02.2021 за Актом здачі-приймання виконаних робіт №2.
Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором щодо оплати виконаних робіт, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 852 131,08 грн. в тому числі ПДВ 20%.
З метою досудового врегулювання спору, 03.12.2020 позивачем було надіслано на адреси ДП «НАЕК «Енергоатом» та ВП «Запорізька АЕС» претензію вих. № ЮЗ-12/10.
Претензії було надіслано через відділення поштового зв'язку ПАТ «Укрпошта» цінними листами з описами вкладення, трекінг-номери листів 6506204094252 та 6506204094228. Обидва адресати отримали листи, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта». Однак, відповіді на претензію надано не було.
Також, 17.02.2021 позивач надіслав на адресу ДП «НАЕК «Енергоатом» та ВП «Запорізька АЕС» претензію вих. № ЮЗ-02/76.
На зазначену претензію ВП «Запорізька АЕС» 19.02.2021 надано відповідь листом вих. № 28-23/6539, в якій зазначило,що платежі на користь позивача заявлені до оплати, але у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відсутня можливість погашення заборгованості у встановлені договором строки. Кінцеву дату оплати або графік погашення заборгованості ВП «Запорізька АЕС» у відповіді на претензію не надало.
Викладені обставини стали підставою звернення позивача за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд виходить з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З аналізу вищевказаного укладеного між сторонами договору вбачається, що договір на виконання проектних робіт № 04/19 від 06.11.2019 за своєю правовою природою є договором підряду.
Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про підряд.
Відповідно до приписів ч. ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплату робіт, виконаних за Актами здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 31.03.2020 на суму 540000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% та № 2 від 30.12.2020 на суму 312131,08 грн в тому числі ПДВ 20%, не здійснив.
Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за виконані роботи за договором на виконання проектних робіт № 04/19 від 06.11.2019.
Відповідач безпідставно розділяє в часі строк оплати вартості робіт без ПДВ та строк оплати самого ПДВ, оскільки ані діючим законодавством, ані укладеним сторонами договором не передбачено окремий строк суми ПДВ. Вартість робіт є єдиною і включає в себе ПДВ, що повинно бути сплачене одночасно зі сплатою самих робіт, а саме - протягом 45 календарних днів з дати підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт.
Також слід зазначити, що пункт 2.6 договору визначає конкретний строк оплати виконаних робіт: 45 календарних днів з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт.
Стосовно оплати вартості ПДВ, то вказаним пунктом визначено, що така оплата можлива після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК України випадках та порядку.
При цьому, в п. 2.6, який визначає порядок оплати, жодним чином не вказано, що отримання податкової накладної має здійснюватися шляхом її надсилання засобами електронної пошти сторін, а наголошено, що прядок оформлення та реєстрації податкових накладних має відбуватись у встановлених ПК України випадках та порядку.
Позивач зареєстрував податкові накладні на виконані роботи за першою подією - фактом підписання сторонами Актів здачі-приймання виконаних робіт, що відповідачем не заперечується.
В електронному кабінеті платника податків, розміщеному на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України кожен платник податків має змогу відслідковувати в режимі реального часу всі зареєстровані на його користь податкові накладні.
Відтак, з моменту реєстрації позивачем податкових накладних, відповідач має змогу їх відслідковувати та встановлювати факт їх реєстрації.
Тому, з моменту реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідач є належним чином повідомленим про факт такої реєстрації саме в порядку інформаційної взаємодії з ЄРПН, як це встановлено чинним законодавством і вимагається в п. 2.6 Договору.
Що ж до посилання відповідача на п. 3.7 Договору, то в цьому пункті сторони дійсно домовились про дублювання податкових накладних на адресу електронної пошти відповідача, проте даний пункт жодним чином не ставить у залежність від такого дублювання зобов'язання відповідача щодо оплати виконаних робіт, передбачений іншим розділом договору.
Тому строк оплати виконаних робіт визначається п. 2.6 Договору і складає 45 календарних днів з дати виконання робіт. Оплата як вартості робіт без ПДВ, так і вартості робіт в розмірі ПДВ є однаковим і має відраховуватись від дати підписання Актів здачі-приймання виконаних робіт.
Таким чином, відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині стягнення 852131,08 грн основного боргу є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 16379,88 грн за загальний період з 16.05.2020 по 15.04.2021 та суми інфляційних втрат в розмірі 47963,96 грн.
За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою ІПС “Законодавство” та визнав виконаними вірно, а вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 16379,88 грн та інфляційних втрат в розмірі 47963,96 грн такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, наведені заперечення не звільняють його як замовника від обов'язку здійснити оплату за виконані роботи.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 13747,12 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна енергетична компанія” (вул. Педагогічна, буд. 2, офіс № 1, м. Одеса, 65009, ідентифікаційний код 13877727) - 852131 (вісімсот п'ятдесят дві тисячі сто тридцять одна) грн 08 коп. основного боргу, 47963 (сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн 96 коп. інфляції, 16379 (шістнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн 88 коп. 3% річних та 13747 (тринадцять тисяч сімсот сорок сім) грн 12 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30.07.2021.
Суддя Т.А. Азізбекян