номер провадження справи 24/70/21
23.06.2021 Справа № 908/1144/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1144/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромізол ЛТД” (вул. 152-ї Дивізії, буд. 3, кім 336, м. Дніпро, 49007, ідентифікаційний код 37807011)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (а/с 306, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код ВП 26444970)
про стягнення 1977380,50 грн.
за участю представників:
від позивача: Гордієвич А.О., адвокат, ордер серія АЕ № 1072563 від 01.04.2021
від відповідача: не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпромізол ЛТД” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення основного боргу в сумі 1803750,12 грн., трьох процентів річних у сумі 44841,62 грн. та інфляційних витрат у сумі 128787,76 грн. за договором поставки № 20/05/56 від 13.03.2020.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1144/21 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/70/21. Судове засідання призначено на 26.05.2021.
Ухвалою суду від 26.05.2021 відкладено підготовче засідання на 23.06.2021.
07.06.2021 відповідачем поданий суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що на виконання умов договору поставки від 13.03.2020 № -20/05/56 позивач зобов'язався поставити продукцію (холст) на суму 1 808 405,18 грн. в строк до 31.03.2020. Але 20.03.2020 до ВП АЕМ надійшов лист позивача про введення карантину як причину неможливості поставки продукції в установлений строк та просив перенести строк поставки до 30.04.2020. При цьому, листом № 3421/14 від 12.06.2020 ВП АЕМ звернувся до позивача з пропозицією з урахуванням обмеженого фінансування продовжити строки оплати продукції. Листом № 192 від 15.06.2020 позивач відмовив ВП АЕМ з посиланням на умови договору та необхідність у разі їх порушення сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Щодо вимог про сплату 3% річних та інфляційних втрат ВП АЕМ зазначає, що строк оплати за поставлену продукцію сплинув через 60 днів після завершення її вхідного контролю - 29.06.2020. Відповідно, початковою датою прострочення оплати є наступний день після останнього дня строку оплати, тобто 30.06.2020. В зв'язку з чим ВП АЕМ не погоджується з розрахунками позивача та надає власні контррозрахунки інфляційних втрат (128208,25 грн - за період з липня 2020 року по березень 2021 року) та 3% річних 43659,82 грн за період з 30.06.2020 по 20.04.2021) .
Ухвалою суду від 26.05.2021 відкладено підготовче засідання на 23.06.2021.
23.06.2021 відповідачем подано суду клопотання про проведення судового засідання, яке призначено на 23.06.2021 за відсутністю представника ВП АЕМ.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 23.06.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
За приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Позивачем надана письмова згода розпочати розгляд справи по суті в судовому засіданні 23.06.2021.
Відповідно до ч. 2. ст. 185 ГПК України судом оголошено про закінчення підготовчого засідання та початок судового розгляду справи по суті.
Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 20/05/56 від 13.03.2020 щодо своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого сума основного боргу на час звернення з позовом до суду складала 1803750,12 грн. Після відкриття провадження у справі відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача (06.07.2021 та 07.05.2021) 871682,45 грн. Таким чином сума основного боргу становить 932067,67 грн. На підставі ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 44842,62 грн та інфляційні втрати у розмірі 128787,76 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, позов задовольнити частково.
Відповідач проти позову заперечує, свою правову позицію викладена у відзиві на позову заяву. посилаючись на неправильне визнання позивачем строків прострочення.
В засіданні 23.06.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд
13.03.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпомізол ЛТД” (Постачальник) та ВП ««Атоменергомаш» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Покупець) укладено договір поставки товару № 20/05/56, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити у передбачені даним договором строки покупцю продукцію (холст), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити вказану продукцію. Граничний строк поставки - до 31.03.2020.
30.03.2020 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору поставки № 20/05/56 від 13.03.2020, якою домовилися подовжити строк поставки продукції до 30.04.2020 (п. 1.) Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору поставки № 20/05/56 від 13.03.2020.
Відповідно п. 3.1. загальна сума договору складає 1808405,18 грн, у т.ч. ПДВ 301400,86 грн.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що поставка продукції здійснюється до 31.03.2020 партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається кількість продукції, що постачається, та строк її поставки.
Згідно з п. 4.1. договору, оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатом якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).
Відповідно до 6.1. договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлену продукцію відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 6.3. договору постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку продукції у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку продукції, якість якої відповідає умовам, встановленим цим договором; здійснювати відпуск продукції за договором уповноваженим працівникам покупця на підставі довіреності покупця на отримання цінностей.
Відповідно до п. 6.4. договору постачальник має право: своєчасно та в повному обсязі отримати плату за поставлену продукцію; достроково поставити продукцію за письмовим погодженням покупця.
Пунктом 7.4 договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати продукції він на вимогу постачальника сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Згідно з п. 9.1. - 9.4 договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності є для сторін обов'язковим. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку. Даний договір пов'язаний з діяльністю відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом», якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (ДП «НАЕК «Енергоатом», у зв'язку з чим територіальна підсудність справ за участю ВП АЕМ може визначатися за місцем знаходження ВП “Атоменергомаш”.
Відповідно до п. 10.1. договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 2 роки.
Договір поставки підписаний з боку обох сторін та скріплений печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, 07.04.2020 за видатковою накладною № 0000017 поставив відповідачу холст 2500*850*100 БСТВ-сп РСТ УССР 1970-86 в кількості 138,125 мЗ; 14.04.2020 за видатковою накладною № 0000018 доставив покупцю холст 2500*850*100 БСТВ-сп РСТ УССР 1970-86 в кількості 128,775 м3; 22.04. 2020 за видатковою накладною № 0000022 поставив покупцю холст 2500*850*100 БСТВ-сп РСТ УССР 1970-86 в кількості 138,125 м3 та 23.04.2020 за видатковою накладною № 0000023 поставив покупцю холст 2500*850*100 БСТВ-сп РСТ УССР 1970-86 в кількості 102,359 м3. Загальну сума поставленої продукції склала 1803750,12 грн. з ПДВ .
Відповідачем продукція прийнята, претензій щодо комплектності, якості чи кількості продукції Постачальник не отримував.
Таким чином позивач виконав взяті на себе обов'язки за договром, проте відповідач, не зважаючи на той факт, що строк оплати, встановлений п. 4.1 Договору, сплинув 22.06.2020, не розрахувався за поставлену продукцію.
Позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості за договором поставки в сумі 1803750,12 грн у строк до 5 днів.
Доказів надання відповіді на претензію сторонами не надано.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати товару стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу - 1803750,12 грн., 3% річних - 44841,62 грн. та інфляційних витрат - 128787,76 грн. за договором поставки № 20/05/56 від 13.03.2020.
Згідно з приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачеві обумовлену договором поставки продукцію на суму 1803750,12 грн, що підтверджується видатковими накладними, які містять посилання на договір поставки, відповідну продукцію, її кількість та ціну, а також підписані з боку обох сторін.
Відповідно до товарно-транспортних накладних продукція прийнята.
Виконання позивачем умов договору та прийняття відповідачем поставленої продукції підтверджується належним чином оформленими документами, які підписані з боку обох сторін без зауважень.
Відповідачем продукція прийнята, не повернута, а тому відповідач повинен був оплатити її вартість згідно з п. 4.1 договору поставки, а саме: шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатом якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою)
Відповідно до п. 2.5 договору поставки, приймання продукції за якістю та кількістю провадиться покупцем шляхом проведення вхідного контролю за діючими у покупця процедурами.
Згідно з наданими відповідачем документами, вхідний контроль продукції був завершений 30.04.2020, що підтверджується записами «до використання» в «Ярликах на придатну продукцію» № 228, № 229, № 211, № 195.
Вказані ярлики на придатну продукцію містять посилання на продукцію за договором поставки та дату їх проведення по акту. Ярлики містять відповідні реквізити, підписи та штемпель відповідача.
Таким чином, строк оплати за поставлену продукцію сплинув через 60 днів після завершення її вхідного контролю - 29.06.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З урахуванням вищевикладеного, початковою датою прострочення оплати є наступний день після останнього дня строку оплати, тобто 30.06.2020.
Відповідачем доказів оплати отриманої від позивача продукції на суму 1803750,12 грн в строк не надано, а отже, відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати продукції перед позивачем.
Отже, станом на час подання позовної заяви розмір основної заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складала 1803750,12 грн.
Проте, як встановлено судом, після відкриття провадження у справі, платіжними дорученнями від 06.05.2021 № 339 (на суму 491034,37 грн.), № 384 (на суму 16761,83 грн.), від 07.05.2021 № 340 (на суму 363886,25 грн.), відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в загальній суму 871682,45 грн. з призначенням платежу: “договор № 20/05/56 від 13.03.2020 (НАЕК:№ 53-143-01-20-01573)”. Копії зазначених платіжних доручень залучені до матеріалів справи).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується погашення відповідачем основного боргу за Договором № 20/05/56 від 13.03.2020 в розмірі 871682,45 грн. після відкриття провадження у справі № 908/1144/21, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромізол ЛТД” 871682,45 грн. основного боргу за Договором № 20/05/56 від 13.03.2020, у зв'язку із чим провадження у справі № 908/1144/21 в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.
Судом роз'яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Також, позивачем заявлено до стягнення 128787,76 грн. втрат від інфляції за період з липня 2020 року по березень 2021 року та 44842,62 грн 3% річних за період з 22.06.2020 по 20.04.2021 за неналежне виконання умов договору поставки щодо своєчасної оплати отриманої від позивача продукції.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.4. договору поставки, у випадку порушення покупцем строків оплати продукції він на вимогу постачальника сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Перевіривши за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” заявлені до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних та періоди їх нарахування з урахуванням заперечень відповідача, судом встановлено, що вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 127920,69 грн за період з липня 2020 року по березень 2021 року. В іншій частині вимоги відхиляються. Вимоги в частині стягнення 3% підлягають частковому задоволенню в сумі 43660,23 грн. за період з 30.06.2020 по 20.04.2021. В іншій частині вимоги 3% річних відхиляються як безпідставно заявлені.
За викладених обставин, позовні вимоги в цілому задовольняються судом частково
За змістом ч. 4 ст. 231 ГПК України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 5 статті 7 Закону України “Про судовий збір” судовий збір повертається повністю в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити позивачу, що він має право звернутися до суду з клопотання про повернення судового збору в порядку ст. 7 Закону України “Про судовий збір” в розмірі 13075,24 грн (у зв'язку із закриттям провадження у справі № 908/1144/21 в частині основного боргу в сумі 871682,45 грн.)
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в сумі 16554,73 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (а/с 306, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код ВП 26444970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромізол ЛТД” (вул. 152-ї Дивізії, буд. 3, кім 336, м. Дніпро, 49007, ідентифікаційний код 37807011) - 932067 (дев'ятсот тридцять дві тисячі шістдесят сім) грн 67 коп. основного боргу, 127920 (сто двадцять сім тисяч дев'ятсот двадцять) грн 69 коп. інфляції, 43660 (сорок три тисячі шістсот шістдесят) грн 23 коп. 3% річних та 16554 (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн 73 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 871682,45 грн. закрити.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.07.2021.
Суддя Т.А. Азізбекян