22.07.2021 м. Ужгород Справа № 910/1263/21
Господарський суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ушак І.Г.
за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.
розглянув матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін
за позовом приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод», м. Тернопіль (позивач, ПрАТ Тернопільський молокозавод)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Пекс-Ужгород», м. Ужгород (відповідач, ТОВ Пекс-Ужгород)
про стягнення заборгованості на суму 80 838,00 грн.,
без участі сторін
Позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача - ТОВ Пекс-Ужгород, код ЄДРОПУ 38638382 (раніше - ТОВ Сварком, код ЄДРПОУ 38638382), - про повернення зазначеної суми передоплати вартості товару, оскільки такий всупереч умов договору поставки не був поставлений відповідачем.
Ухвалою суду від 19.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із доказами на його обґрунтування, позивачу - строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відзиву для надання суду та відповідачу відповіді на відзив.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, до суду повернута кореспонденція суду (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.03.2021) без вручення адресату, яка була надіслана за зазначеною адресою відповідача у позовних матеріалах: 88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька,89, та яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційною адресою.
Згідно ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частинами 1 та 2 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 5 ст. 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, суд повважав за доцільне провести розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та ухвалою від 24.05.2021 призначив судове засідання з розгляду даної справи на 22 липня 2021 р. на 16:00 год., про що повідомив відповідача також шляхом офіційного оприлюднення оголошень у справі на офіційному веб сайті судової влади України в порядку ст. 122 ГПК України.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
За таких обставин вважається, що відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у судовому розгляді справи, надати суду пояснення власної позиції по суті спору, тому суд вправі відповідно до положень ст. 165 ГПК України вирішити справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
20.07.2020 сторони уклали договір поставки № 20/7 (далі - договір), за умовами якого постачальник - відповідач у справі - зобов'язався передати у власність (поставити) апарат для зварювання Tetrix 230АС/DC Comfort 5Р ТМ з оснасткою (товар) покупцю - позивачу у справі, - який у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару, загальна кількість якого вказується в рахунку-фактурі та супровідних документах (п. 1.1).
Сторони узгодили, що поставка товару здійснюється протягом 45-ти банківських днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати товару в сумі не менше 50% від вартості замовлення вказаного в рахунку виконавця (п.2.1).
За умовами (п. 8.1.) договору визначено, що такий набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Матеріалами справи, зокрема, договором поставки, платіжним дорученням № 871 від 13.08.2020, встановлено, що позивач на виконання договірних зобов'язань здійснив попередню оплату товару на суму 80838,00 грн. згідно рахунку відповідача від 28.07.2020 зазначеного у платіжному дорученні.
Відповідач власних зобов'язань за договором щодо поставки позивачеві товару на протязі обумовленого 45-денного строку з моменту здійснення попередньої оплати не виконав, у зв'язку з чим 31.12.2020 позивач надіслав йому вимогу про повернення суми попередньої оплати товару на протязі 7-ти днів з моменту отримання вимоги.
Зазначена вимога позивача не виконана, сума попередньої оплати відповідачем не повернута, у зв'язку з чим виникла його заборгованість на суму 80838,00 грн., стягнення якої є предметом даного судового розгляду.
Наведене доведено матеріалами справи та не спростовано відповідачем у ході її судового розгляду.
Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб'єктного складу.
Як встановлено судом сторони перебували у договірних відносинах відповідно до укладеного ними договору поставки, за яким згідно ст. 265 ГК України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Так, згідно ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони встановили строки виконання зобов'язань з поставки товарів, невиконання яких спричинило пред'явлення позивачем вимоги від 31.12.20 у семиденний строк з дня її одержання повернути кошти в сумі 80838,00 грн. перераховані платіжним дорученням № 871 від 13.08.20. Відповідач не повернув позивачеві кошти та не надав відповіді на вимогу, що послугувало підставою звернення позивача до суду з даним позовом про повернення суми вартості попередньо оплачених позивачем товарів.
За наведених фактичних обставин даної справи вимоги позивача про повернення сплачених коштів є правомірними з огляду на приписи ч. 1 ст. 670 ЦК України, якими встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Аналогічний припис містить ч. 2 ст. 693 ЦК України - якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню за приписами ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, оскільки суб'єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 80838, 00 грн.
Судові витрати позивача сплачені за подання позову відповідно до приписів ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст.2, 13, 122, 129, 178, 232, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пекс-Ужгород» (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 89, код ЄДРПОУ 38638382) на користь приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод» (46016, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 28, код ЄДРПОУ 30356917) суму 80838,00 грн. (вісімдесят тисяч вісімсот тридцять вісім грн. 00 коп.), а також у відшкодування витрат по сплаті судового збору 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.).
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ушак І.Г.