Ухвала від 30.07.2021 по справі 904/11028/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30.07.2021м. ДніпроСправа № 904/11028/15 (904/6776/21)

Суддя Мартинюк С.В. , розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", с.Надеждівка

до Акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України", м.Київ в особі Філії Акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" в Кривому Розі, м. Кривий Ріг

про відшкодування майнової та моральної шкоди, витребування майна з чужого незаконного володіння

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" в особі Філії Акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" в Кривому Розі про стягнення майнової шкоди в розмірі 130 000,00 грн, завдану незаконними діями працівників Акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України", моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн, завдану посяганням на ділову репутацію ТОВ "МІК" незаконними діями АТ "Державний експертно-імпортний банк України" та витребування у Акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" майна ТОВ "МІК".

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що з 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270 грн 00 коп.

ТОВ "МІК" доказів сплати судового збору не надано. Разом з тим, заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тим, що ТОВ "МІК" припинило свою діяльність внаслідок викрадення його майна в 2014 році, відновити виробництво не вдалося, банківські рахунки порожні, заявник перебуває в процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Принцип правової визначеності, на думку Європейського суду з прав людини, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення від 28 жовтня 1999 року у справі “Брумареску проти Румунії”, заява № 28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (пункт 123 рішення від 29 листопада 2016 року у справі “Парафія греко-католицької церкви у м. Люпені проти Румунії”, заява № 76943/11). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (пункт 36 рішення від 22 листопада 1995 року у справі “С. В. проти Сполученого Королівства”, заява № 20166/92).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба у з'ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року у справі “Вєренцов проти України”, заява № 20372/11; пункт 93 рішення від 21 жовтня 2013 року у справі “Дель Ріо Прада проти Іспанії”, заява № 42750/09).

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що позивач є суб'єктом господарських правовідносин, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, може отримувати грошові кошти з різних джерел, а тому має вживати всі заходи щоб забезпечувати можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами ГПК України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви.

Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.

Отже, відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, підстави, наведені у вказаній статті, є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору або звільнення від такої сплати.

Таким чином, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати або звільнення від такої сплати.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (пункт 60).

З огляду на відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, ТОВ "МІК" необхідно усунути недоліки позовної заяви та надати до суду докази сплати судового збору.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається, зокрема, сумою, яка стягується.

В поданій позовній заяві позивачем визначена ціна позову в сумі 140 000,00грн. Проте, відповідно до змісту позовних вимог, прохальна частина містить вимогу про витребування майна, яка в свою чергу, також є майновою. Однак, вартість майна позивачем не зазначено. Як зазначено позивачем в позовні заяві, загальна вартість майна, яке залишилось в побутовому корпусі складає приблизно 50 000 000,00 грн - 70 000 000,00 грн., а відтак загальна сума судового збору має складати 794 500,00 грн.

Господарський суд зазначає, що в разі надання позивачем доказів на підтвердження вартості майна, яке він просить витребувати, сума судового збору може бути скоригована, у визначеному законом порядку, а саме 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, вказані недоліки позовної заяви ТОВ "МІК" є підставою для залишення її без руху.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви ТОВ "МІК" без руху з наданням заявникові десятиденного строку для усунення наведених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ТОВ "Мік" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2.Позовну заяву ТОВ "МІК" залишити без руху.

3. ТОВ "МІК" протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору.

4.Роз'яснити ТОВ "МІК", що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (ч. 3 ст. 174 ГПК України); якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили 30.07.2021 та не підлягає оскарженню.

Суддя С.В. Мартинюк