вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.07.2021м. ДніпроСправа № 917/255/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШТРАУС УКРАЇНА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "СТРУМ"
про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 526 687,83 грн., 6 846,91 грн. - інфляційних нарахувань, 2 329,58 грн. - 3% річних, 9318,31 грн. - пені
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
ТОВ "ШТРАНС Україна" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ "Фірма "СТРУМ" боргу за поставлений товар у розмірі 526 687,83 грн., 6 846,91 грн. - індексу інфляції, 2 329,58 грн. - 3% річних, 9 318,31 грн. - пені.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
20.04.2021 ухвалою Господарського суду Полтавської області передано справу № 917/255/21 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №917/255/21 передано на розгляд судді Юзікову С.Г.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2021 призначено справу №917/255/21 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Позивач, на вимогу суду, надав докази направлення позовної заяви на адресу Відповідача, зазначену в ЄДР.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулися поштові відправлення № 4930015597501 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).
В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
На офіційному сайті Судова влада України, судом розміщено повідомлення для Відповідачів про розгляд справи №917/255/21.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.
У судовому засіданні прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд
04.04.2018 ТОВ "Фірма "СТРУМ" (далі - Покупець) та ТОВ "ШТРАУС УКРАЇНА" (далі - Продавець) уклали договір купівлі-продажу № R/8/14 від 04.04.2018, за п. 1.1. якого (в редакції додаткової угоди від 01.02.2020) Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити продукти харчування (далі - Товар).
Асортимент Товару та ціна кожної одиниці Товару встановлюються Продавцем у прайс-листах, із якими ознайомлюється Покупець протягом строку дії цього Договору. Після отримання кожного замовлення-заявки Покупця на Товар, надісланого в порядку, визначеному цим Договором, Продавець на підставі даних прайс-листів визначає первісну ціну замовленого Товару і вказує її у відповідній видатковій накладній разом із датою оплати. Оплата замовленого Товару здійснюється Покупцем на умовах відстрочки платежу у термін, вказаний в Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору, який визначається від дати поставки відповідної партії Товару. Протягом терміну відстрочки платежу, визначеного в п. 3.3. цього Договору, Продавець має право надати Покупцю знижку на ціну поставленого Товару. Розмір знижки визначається Продавцем самостійно в залежності від динаміки економічних зв'язків між Сторонами, поточних обсягів замовлень Товару та платіжної дисципліни Покупця (п. 3.1 - 3.4 Договору).
Незалежно від того, чи була надана знижка на Товар Продавцем, оплата Товару повинна бути здійснена Покупцем в межах, терміну відстрочки платежу, визначеного за цим Договором і, в будь-якому разі, не пізніше дати, що вказана у відповідній
видатковій накладній (п. 3.8 Договору).
Поставка Товару здійснюється Продавцем протягом п'яти робочих днів від дати погодження відповідної замовлення-заявки Покупця. Датою поставки і переходу права власності на Товар від Продавця до Покупця є дата завантаження Товару на транспорт перевізника, визначеного Покупцем, на складі Продавця, що підтверджується підписанням відповідних видаткової та товарно-транспортної накладних на Товар уповноваженими представниками Продавця та перевізника, якщо Сторони не домовляться про інші умови поставки (п. 4.4., 4.5. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє протягом одного календарного року з правом подальшої його пролонгації.
У випадку якщо за 14 (чотирнадцять) календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про припинення дії Договору, термін дії Договору продовжується на кожний наступний
календарний рік на тих самих умовах ( п. 10.2., 10.3 Договору).
Додатком № 1 до Договору сторони погодили, що покупцю встановлюються терміни відстрочки платежів на 30 календарних днів та максимальна сума заборгованості - 1 400 000,00 грн.
Відповідно до видаткових накладних № 7568 від 29.10.2020, № 7811 від 09.11.2020, № 8086 від 18.11.2020, № 8164 від 20.11.2020,№ 8165 від 20.11.2020 та ТТН № Р7568 від 29.10.2020, №Р7811 від 09.11.2020, № Р8086 від 18.11.2020, № Р8164 від 20.11.2020, № Р8165 від 20.11.2020 Позивач передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 744 598,02 грн. з ПДВ.
Відповідач частково сплачував за поставлений товар.
01.12.2020 актом остаточної ціни сторони скоригували загальну вартість товару за видатковими накладними № 7811 від 09.11.2020, № 8086 від 18.11.2020, 8164 від 18.11.2020, № 8165 від 20.11.2020, так відповідно до акту замість 581 136,42 грн. Покупець повинен оплатити 578 327,41 грн.
Сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за період 01.11.2020-04.02.2021 за договором № R18/14 від 04.04.2018, у якому погодили, що на 04.02.2021 борг на користь Позивача становить 526 687,83 грн.
За даними Позивача, станом на дату звернення з цим позовом (15.02.2021) залишок боргу Відповідач складає 526 687,83 грн.
Предметом доказування у даній справі є належне виконання Договору, наявність у Відповідача боргу за Договором, обґрунтованість розрахунків боргу, пені та компенсаційних платежів.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно зі ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
З наданих Позивачем документів (доказів) вбачається, що на виконання умов Договору, Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 744 598,02 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін видатковими накладними №7568 від 29.10.2020, № 7811 від 09.11.2020, № 8086 від 18.11.2020, № 8164 від 20.11.2020,№ 8165 від 20.11.2020 та ТТН № Р7568 від 29.10.2020, №Р7811 від 09.11.2020, № Р8086 від 18.11.2020, № Р8164 від 20.11.2020, № Р8165 від 20.11.2020.
01.12.2020 актом остаточної ціни сторони скоригували загальну вартість товару за видатковими накладними № 7811 від 09.11.2020, № 8086 від 18.11.2020, 8164 від 18.11.2020, № 8165 від 20.11.2020, так відповідно до акту замість 581 136,42 грн. Покупець повинен сплатити 578 327,41 грн.
Сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за період 01.11.2020-04.02.2021 за договором № R18/14 від 04.04.2018, у якому погодили, що на 04.02.2021 борг на користь Позивача становить 526 687,83 грн.
Позивач наполягає, що, з моменту звірки взаємних розрахунків, залишок боргу за Договором не змінився і становить 526 687,83 грн.
Суд перевірив нарахування Позивачем на борг Відповідача річних, індексу інфляції та пені. За перерахунком суду, Позивач розрахунки провів правильно, відповідно до обставин справи та чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "СТРУМ" (50076, м. Кривий Ріг, б. Вечірній, буд. 1, код 13940093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШТРАУС УКРАЇНА" (03054, м. Київ, вул. Новопирогівська, 56А, м. Київ, код 31513464) 526 687,83 грн. - основного боргу, 6 846,91 грн. - індексу інфляції, 2 329,58 грн. - 3% річних, 9 318,31 грн. - пені, 8 177,74 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Повне судове рішення складене 29.07.2021.
Суддя С.Г. Юзіков