вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.07.2021м. ДніпроСправа № 904/3856/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСФЕРА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІНДУСТРІЯ"
про стягнення 5 766 059,16 російських рублів
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судових засідань: Юрченко В.В.
Представники:
Позивача - Потапов К.О. ордер серії АЕ №1034415 від 25.01.2021 (адвокат)
Відповідача - не з'явився
Позивач просить стягнути з Відповідача 5 766 059,16 російських рублів, з яких 5 070 000,00 російських рублів - основний борг, 696 059,16 російських рублів - проценти на суму боргу згідно зі ст. 395 ЦК РФ.
14.07.2021 від Позивача надійшло пояснення щодо порядку розрахунків позову в частині нарахування процентів на суму боргу, Позивач зазначив, що за специфікацією № 1 сума процентів становить 95 367,89 руб., за специфікацією № 2 сума процентів становить 600 691,27 грн., отже загальна сума боргу Відповідача за Договором № 10/2018 від 18.10.2018 станом на 29.03.2021, з урахуванням процентів на суму боргу в розмірі ключової ставки Банку Росії, що діяла у відповідний період, становить 5 766 059,16 руб., з яких основний борг - 5 070 000,00 грн., проценти - 696 059,16 руб.
Відповідач явку повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечили.
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулися поштові відправлення № 4930014775708 з відміткою "организация выбыла 3 года назад", № 4930015337194 "организации по даному адресу нет", № 4930015788242 "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).
В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
На офіційному сайті Судова влада України, судом розміщено повідомлення для Відповідачів про розгляд справи №904/3856/21.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача господарський суд -
18.10.2018 ТОВ "ТЕХНОСФЕРА" (далі - Продавець) з ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІНДУСТРІЯ" (далі - Покупець) уклали договір № 10/2018, за п. 1.1. якого (далі мовою оригіналу) "Продавец, в соответствии с условиями настоящего Договора обязуется передать Покупателю буровое оборудование (далее - "Оборудование"), указанное в Приложениях и Спецификациях являющихся неотъемлемой частью настоящего Договора, а Покупатель обязуется принять Оборудование и оплатить его стоимость Продавцу.
Продавец гарантирует, что поставляемое Оборудование свободно от прав третьих лиц, не является предметом спора, не находится в залоге, под арестом или иным обременением (п.1.2. Договора).
В Приложениях и Спецификациях, являющихся неотъемлемой частью настоящего Договора, указывается место и срок передачи соответствующего Оборудования Продавцом Покупателю (п. 2.1. Договора).
По результатам осмотра Оборудования Стороны составляют Акт приема-передачи Оборудования. Датой поставки Оборудования по настоящему Договору считается дата подписания уполномоченными представителями Сторон Акта приема-передачи Оборудования. Право собственности на Оборудование переходит от Продавца к Покупателю после полной оплаты стоимости Оборудования, согласно п. 3.2. настоящего Договора (п. 2.6 - 2.8. Договора).
Стоимость Оборудования устанавливается в рублях Российской Федерации и указывается в соответствующих Спецификациях к настоящему Договору. Порядок расчетов за переданное Оборудование определяется в соответствующей Спецификации к настоящему Договору. Расчеты производятся посредством банковского перевода денежных средств с расчетного счета Покупателя на расчетный счет Продавца. Датой оплаты Оборудования считается дата зачисления денежных средств на расчетный счет Продавца (п. 3.1 - 3.3. Договора).
Общей стоимостью Оборудования по Договору будет считаться сумма всех Спецификаций к настоящему Договору, являющихся неотъемлемой частью настоящего Договора и составляет (ориентировочно) 5 900 000 (пять миллионов девятьсот тысяч) рублей РФ (п. 3.5. Договора).
За невыполнение или ненадлежащее выполнение своих обязательств по настоящему Договору Стороны несут ответственность, предусмотренную действующим законодательством Российской Федерации (п. 6.1. Договора)
Применение к Стороне мер ответственности (неустойки, штрафов и других) не освобождает эту Сторону от надлежащего исполнения неисполненных или ненадлежащим образом исполненных обязательств и не лишает потерпевшую Сторону возможности воспользоваться иными правами, предоставленными ему законодательством Российской Федерации в случае нарушение ее прав по настоящему Договору (п. 6.3 Договора).
В случае невозможности разрешения возникшего спора путем переговоров, споры подлежат рассмотрению в Арбитражном суде по месту нахождения ответчика (п.7.2. Договора).
Настоящий Договор считается заключенным с момента его подписания Сторонами и действует до 31.12.2019 года. Настоящий Договор прекращает свое действие с момента полного исполнения Сторонами своих обязательств (раздел 8 Договора).
Взаимоотношения Сторон, неурегулированные настоящим Договором, регулируются гражданским законодательством Российской Федерации ( п. 9.5 Договора). "
Специфікацією №1 від 25.10.2018 до Договору №10/2018 визначено поставку наступного Обладнання: (далі мовою оригінала) "Насос БРН-1 после выполненного капитального ремонта, в количестве 1 единице, в общей стоимости 1 380 000,00 руб. РФ."
У п.9 специфікації встановлені умови оплати (далі мовою оригінала):
"9.1 50% предоплаты в течении не более 10-ти календарных дней от даты подписания Спецификации № 1,
9.2. 25% в течение 15 календарных дней от даты отправки товара (товар загружен и затаможен),
9.3 25% в течение 30 календарных дней от даты отправки товара (товар загружен и затаможен)".
Специфікацією №2 від 06.11.2018 до Договору №10/2018 визначено поставку наступного Обладнання: (далі мовою оригінала) "Насос буровой двухпоршневой НБ 375 ГОСТ БРН-1 после выполнения капитального ремонта в количестве 3-х единиц, в общей стоимости 1 460 000,00 руб. РФ"
У п.9 специфікації встановлені умови оплати (далі мовою оригінала):
"9.1 50% предоплаты в течении не более 10-ти календарных дней от даты подписания Спецификации № 2,
9.2. 25% в течение 15 календарных дней от даты отправки товара (товар загружен и затаможен),
9.3 25% в течение 30 календарных дней от даты отправки товара (товар загружен и затаможен)".
Позивач поставив товар за специфікацією № 1, що підтверджується: підписаним сторонами Актом №1 приймання-передачі товару від 19.11.2018, рахунком-фактури №83 від 16.11.2018 та митною Декларацією від 19.11.2018; за Специфікацією №2, що підтверджується: підписаними сторонами Актами приймання-передачі товару № 2 від 13.12.2018, № 3 від 19.12.2018, № 4 від 24.12.2018, рахунками-фактури №99 від 13.12.2018, № 109 від 19.12.2018, № 111 від 24.12.2018 та митними Деклараціями від 13.12.2018, 19.12.2018, 24.12.2018.
13.11.2018 Відповідач частково сплатив вартість поставленого товару на суму 690 000,00 руб. РФ, що підтверджується копією платіжного доручення № 962 від 13.11.2018.
За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, всупереч умов Договору, Відповідач за поставлений йому Товару у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого, основний борг Відповідача перед Позивачем на 29.03.2021 року становить 5 070 000,00 руб. РФ.
Сума боргу Відповідача перед Позивачем в загальному розмірі 5 070 000,00 руб. РФ зафіксована й в двосторонньому Акті звірки взаємних розрахунків на 12.11.2020 за Договором №10/2018 від 18.10.2018.
З метою погашення Відповідачем боргу за поставлений Товар, Позивач звертався до Відповідача, проте отримав у відповідь лист Відповідача від 05.08.2019№Р-71\219 у якому останній зазначає, що обов'язки з оплати товару будуть виконанні після закінчення санкцій, які виникли у зв'язку економічними та політичними відносинами України та Росії.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у справі є факт поставки товару та наявність боргу у Відповідача перед Позивачем, обґрунтованість розрахунків Позивача.
Відповідно до п. 9.5 Договору сторони визначили, що взаємовідносини сторін, регулюються цивільним законодавством Російської Федерації.
Частинами 1, 5 ст.454 Цивільного кодексу Російської Федерації (далі - ЦК РФ) передбачено, що (мовою оригіналу) по договору купли-продажи одна сторона (продавец) обязуется передать вещь (товар) в собственность другой стороне (покупателю), а покупатель обязуется принять этот товар и уплатить за него определённую денежную сумму (цену). К отдельным видам договора купли-продажи (розничная купля-продажа, поставка товаров, поставка товаров для государственных нужд, контрактация, энергоснабжение, продажа недвижимости, продажа предприятия) положения, предусмотренные настоящим параграфом, применяются, если иное не предусмотрено правилами настоящего Кодекса об этих видах договоров.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 486 ЦК РФ (мовою оригіналу) покупатель обязан оплатить товар непосредственно до или после передачи ему продавцом товара, если иное не предусмотрено настоящим Кодексом, другим законом, иными правовыми актами или договором купли-продажи и не вытекает из существа обязательства. Если договором купли-продажи не предусмотрена рассрочка оплаты товара, покупатель обязан уплатить продавцу цену переданного товара полностью. Если покупатель своевременно не оплачивает переданный в соответствии с договором купли-продажи товар, продавец вправе потребовать оплаты товара и уплаты процентов в соответствии со статьёй 395 настоящего Кодекса.
Згідно зі ст. 506 ЦК РФ (мовою оригіналу) по договору поставки поставщик-продавец, осуществляющий предпринимательскую деятельность, обязуется передать в обусловленный срок или сроки производимые или закупаемые им товары покупателю для использования в предпринимательской деятельности или в иных целях, не связанных с личным, семейным, домашним и иным подобным использованием.
Відповідно до ст. 309 ЦК РФ (мовою оригіналу) обязательства должны исполняться надлежащим образом в соответствии с условиями обязательства и требованиями закона, иных правовых актов, а при отсутствии таких условий и требований - в соответствии с обычаями или иными обычно предъявляемыми требованиями.
Згідно зі ч. 1, 2 ст. 310 ЦК РФ (мовою оригіналу) односторонний отказ от исполнения обязательства и одностороннее изменение его условий не допускаются, за исключением случаев, предусмотренных настоящим Кодексом, другими законами или иными правовыми актами. Одностороннее изменение условий обязательства, связанного с осуществлением всеми его сторонами предпринимательской деятельности, или односторонний отказ от исполнения этого обязательства допускается в случаях, предусмотренных настоящим Кодексом, другими законами, иными правовыми актами или договором.
Частиною 1 ст. 314 ЦК РФ передбачено, що (мовою оригіналу) если обязательство предусматривает или позволяет определить день его исполнения либо период, в течение которого оно должно быть исполнено (в том числе в случае, если этот период исчисляется с момента исполнения обязанностей другой стороной или наступления иных обстоятельств, предусмотренных законом или договором), обязательство подлежит исполнению в этот день или соответственно в любой момент в пределах такого периода.
Частиною 1 ст. 407 ЦК РФ встановлено, що (мовою оригіналу) обязательство прекращается полностью или частично по основаниям, предусмотренным настоящим Кодексом, другими законами, иными правовыми актами или договором.
Відповідно до ч. 1 ст.408 ЦК РФ (мовою оригіналу) надлежащее исполнение прекращает обязательство.
Згідно з ч. 1-3 ст. 395 ЦК РФ (мовою оригіналу) в случаях неправомерного удержания денежных средств, уклонения от их возврата, иной просрочки в их уплате подлежат уплате проценты на сумму долга. Размер процентов определяется ключевой ставкой Банка России, действовавшей в соответствующие периоды. Эти правила применяются, если иной размер процентов не установлен законом или договором. Если убытки, причиненные кредитору неправомерным пользованием его денежными средствами, превышают сумму процентов, причитающуюся ему на основании пункта 1 настоящей статьи, он вправе требовать от должника возмещения убытков в части, превышающей эту сумму. Проценты за пользование чужими средствами взимаются по день уплаты суммы этих средств кредитору, если законом, иными правовыми актами или договором не установлен для начисления процентов более короткий срок.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 196 ЦК РФ (мовою оригіналу) общий срок исковой давности составляет три года со дня, определяемого в соответствии со статьёй 200 настоящего Кодекса.
Частинами 1-3 ст. 410 ЦК РФ визначено, що (мовою оригіналу) лицо, не исполнившее обязательства либо исполнившее его ненадлежащим образом, несёт ответственность при наличии вины (умысла или неосторожности), кроме случаев, когда законом или договором предусмотрены иные основания ответственности. Лицо признаётся невиновным, если при той степени заботливости и осмотрительности, какая от него требовалась по характеру обязательства и условиям оборота, оно приняло все меры для надлежащего исполнения обязательства. Отсутствие вины доказывается лицом, нарушившим обязательство. Если иное не предусмотрено законом или договором, лицо, не исполнившее или ненадлежащим образом исполнившее обязательство при осуществлении предпринимательской деятельности, несёт ответственность, если не докажет, что надлежащее исполнение оказалось невозможным вследствие непреодолимой силы, то есть чрезвычайных и непредотвратимых при данных условиях обстоятельствах. К таким обстоятельствам не относятся, в частности, нарушение обязанностей со стороны контрагентов должника, отсутствие на рынке нужных для исполнения товаров, отсутствие у должника необходимых денежных средств.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач відзив на позов, доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми суду не надав.
Перевіривши доводи Позивача, проаналізувавши матеріали справи (докази) (договір № 10/2018 від 18.10.2018, специфікації № 1 від 25.10.2018, № 2 від 06.11.2018, акти прийому-передачі товару, рахунки-фактури, митні Декларації, акт звірки, підписаний сторонами, лист Відповідача № Р-71/2019 від 05.08.2019), твердження Позивача про наявність боргу у Відповідача, не спростування Відповідачем доводів Позивача, суд визнає вимоги Позивача обґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІНДУСТРІЯ" (49027, Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дмитра Донського, буд. 8, код 33338927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСФЕРА" (352932, Російська Федерація, Краснодарський край, м. Армавір, вул. Мічуріна, буд. 4, код 1062302007943) 5 070 000,00 російських рублів - основного боргу, 696 059,16 російський рублів - процентів на суму боргу, 31 783,68грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Повне судове рішення складене 30.07.2021.
Суддя С.Г. Юзіков