вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"20" липня 2021 р. Cправа №902/544/21
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С.,при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м.Вінниця
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-Проф", м.Вінниця
про стягнення 133608,94 грн заборгованості згідно договору купівлі-продажу теплової енергії
за участю представника позивача: Мандера М.О., діє на підставі довіреності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
26.05.2021 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-Проф" 133608,94 грн заборгованості, а саме: 129814,36 грн - заборгованості за надані послуги з теплопостачання; 3051,85 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів; 742,73 - 3% річних. Вказаний борг нарахований з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов Договору закупівлі-продажу теплової енергії №882 від 17.12.2020 в частині здійснення обумовлених платежів.
Ухвалою суду від 31.05.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/544/21, призначено судове засідання на 20.07.2021.
На визначену судом дату (20.07.2021) з'явився представник позивача. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про місце, дату та час його проведення останній повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вх. №2851 від 08.06.2021.
При цьому суд враховує, що відповідно до п.3 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Під час судового засідання, 20.07.2021, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення.
Повернувшись з нарадчої кімнати суд долучив до матеріалів справи вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
17.12.2020 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (далі по тексту також - Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБС-Проф" (далі по тексту також - Споживач, відповідач) укладено Договір закупівлі-продажу теплової енергії №882 (далі по тексту також - Договір).
Відповідно до 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві товар, зазначений в п. 1.2. Договору, а Споживач - прийняти оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим Договором.
При цьому пунктом 1.2. Договору визначено найменування товару, а саме - теплова енергія для потреб опалення та для потреб гарячого водопостачання (далі по тексту також - Товар). Товар за цим Договором постачається Споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподіл теплоносія. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності відповідно до Додатку №2 цього Договору. Проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами затвердженими в установленому порядку (п. 7.1. Договору).
Пунктом 7.2. Договору сторони узгодили, що Споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане навантаження, визначене в Додатку №1 до Договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахункового, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов'язковим для Сторін з моменту введення їх в дію.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється постачальником щомісяця з 26 по 31 число з 08:00 до 17:00 години в присутності споживача (його представника), крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється Постачальником за допомогою систем дистанційного зняття показань (п.п. 7.3, 7.4. Договору).
Згідно п.7.5. Договору: розрахунки по Договору виконуються в наступному порядку:
1. Споживач сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахункові період.
2. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднання навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому Договору (7.6.Договору).
Відповідно до п.7.7. Договору: у разі непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.
Цей Договір набуває чинності з 17.12.2020 та діє до 31.12.2021. В частині розрахунку Договір діє до повного їх проведення (п.12.1 Договору).
Припинення дії Договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п. 12.3 Договору).
В додаток до Договору сторонами також обопільно підписано "Обсяги постачання теплової енергії Споживачу" (далі по тексту також - Додаток), в якому узгодили, що постачальник постачає теплову енергію на період дії Договору в приміщення споживача за адресою: вул.А.Янгеля, 48, Спортивний комплекс.
Пунктом 1.2. Додатку сторони узгодили, що Споживач сплачує за теплову енергію згідно тарифів:
Для потреб опалення по двоставковому тарифу:
- умовно-постійна частина - 69 254,59 грн/Гкал/год в місяць з ПДВ;
- умовно-змінна частина - 1 222,98 грн/Гкал з ПДВ.
Для потреб гарячого водопостачання по одноставковому тарифу - 1 718,38 грн/Гкал з ПДВ;
- за втрати з витоком хімічно-очищеної води (теплоносія) згідно з діючою калькуляцією на КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", яка на момент укладання додатку становить 132,19 грн/м3 з ПДВ.
Згідно п.1.5 Додатку: орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається Споживачу, за поточний рік, відповідно встановлених норм та тарифів, що діють на момент укладення цього додатку, становить:
а) за приєднане навантаження: 193 912,85 грн, ПДВ 38 782,57 грн, усього 232 695,42 грн;
б) за опалення: 616 198,47 грн, ПДВ 123 239,69 грн, усього 739 438,16 грн;
в) за гаряче водопостачання : 1 175 300,32 грн, ПДВ 235 060,06 грн, усього 1 410 360,38 грн;
Всього за рік: 1 985 411,64 грн, ПДВ 397 082,32 грн, усього 2 382 493,96 грн.
15.04.2021 сторонами обопільно підписано та скріплено печатками Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до п. 1 якої сторони керуючись п. 12 Договору дійшли згоди розірвати Договір купівлі-продажу теплової енергії. Пункт 12.1 Договору викладено у наступній редакції:
"Цей договір набуває чинності з 17.12.2020 та діє до 15.04.2021. В частині розрахунків діє до повного їх проведення".
На виконання умов Договору, за період з грудня 2020 по 30.04.2021, постачальник передав споживачу теплову енергію на загальну суму 129814,36 грн, що підтверджується підписаними зі сторони Постачальника Актами здачі - прийняття виконаних робіт, а також реєстрами про їх отримання споживачем (а.с. 17-26).
Одночасно слід зазначити, що оформлені КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" Акти виконаних робіт, які вручені відповідачу, до позивача не поверталися. При цьому від відповідача також не надходили письмові вмотивовані відмови від їх підписання.
Таким чином, вказані Акти в розумінні п.7.7. Договору вважаються визнаними відповідачем та є доказами кількості спожитої останнім у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.
Поряд з тим, відповідач за отримані протягом періоду з грудня 2020 по 30.04.2021 послуги не розрахувався, у зв'язку із чим за ним утворилася заборгованість в розмірі 129814,36 грн. Зазначене зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як слідує з умов Договору купівлі-продажу теплової енергії № 882 від 17.12.2020 між сторонами виникли цивільні права та обов'язки, які регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198.
Так, за приписами ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також узгоджується із положеннями ст.24 Закону України "Про теплопостачання", відповідно до якого, додержання вимог договору та нормативно-правових актів відноситься до основних обов'язків споживача теплової енергії.
Відповідно до п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за №1198, споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
При цьому, слід зазначити, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Як встановлено судом, докази того, що відповідач виконав зобов'язання за Договором в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію в період грудня 2020 року по 30 квітня 2021 року на загальну суму 129814,36 грн в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 129814,36 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 742,73 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 3051,85 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так як відповідач не виконав зобов'язання в обумовлений Договором строк, він є боржником, що прострочив.
Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.
Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, із врахуванням положень ч.5 ст.254 ЦК України, за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" судом встановлено, що заявлена до стягнення сума інфляційних втрат не перевищує суму визначену судом, тоді як, нарахована сума 3 % річних перевищує суму визначену судом.
Враховуючи викладене, задоволенню підлягає вимога про стягнення з відповідача 716,02 грн - 3 % річних та 3051,85 грн - інфляційних втрат.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-Проф" (вул.Героїв Крут, буд.4-В, оф.48, м.Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 41571234) на користь
Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, 13, м.Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33126849) основний борг в сумі 129814,36 грн, 716,02 грн - 3 % річних, 3051,85 грн. - інфляційних втрат та 2270,00 грн понесених витрат зі сплати судового збору.
3. В частині стягнення 26,71 грн - 3 % річних відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом та позивачу на наступну електронну адресу (office@vmte.vn.ua).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 26 липня 2021 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу (вул.Героїв Крут, буд.4-В, оф.48, м.Вінниця, 21001)