Справа № 293/2148/18
Провадження № 2/293/34/2021
29 липня 2021 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Бруховського Є.Б.
секретаря судового засідання Давиденко Л.П.
з участю відповідача ОСОБА_1
предстаника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкрритому судовому засіданні в смт Черняхів цивільну справу за позовомДержавної екологічної інспекції у Житомирській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих державі,-
17.12.2018 року Державна екологічна інспекція у Житомирській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просила стягнути з нього заподіяну шкоду в сумі 7800,00 грн на користь держави, та понесені судові витрати. В обґрунтування позову вказано, що державна екологічна інспекція у Житомирській області здійснює свої повноваження відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Житомирській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 652 від 28.09.2017 року. П.5. розділом 2 вищезгаданого Положення передбачає право вживати в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів, а також виступати позивачем та відповідачем у судах. На адресу Державної екологічної інспекції у Житомирській області надійшов лист громадянина ОСОБА_3 від 16.05.2018 р. щодо факту порубки зелених насаджень в межах населеного пункту АДРЕСА_1 громадянином ОСОБА_1 .. Держекоінспекцією було встановлено та актом обстеження зафіксовано факт порубки одного сироростучого дерева породи липа на території сільської ради АДРЕСА_1 . За вищевказаним фактом 17.05.2018 року на винну особу гр. ОСОБА_1 складено адміністративні матеріали № 002529 за ст. 153 КУпАП, 10 ЗУ «Про рослинний світ», та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн., який був сплачений в добровільному порядку 17.05.2018 p., про що свідчать копії квитанції № 22567150-1. Держекоінспекцією на підставі матеріалів справи проведено розрахунок збитків завданих державі, які склали 7 800,00 грн. та 22.05.2018 гр. ОСОБА_1 виставлено претензію № 65-27/6 на суму 7800,00 грн. Відповідачем добровільно вказані кошти не сплачено. Таким чином, невідшкодування заподіяних відповідачем збитків завдає шкоди інтересам держави у вигляді ненадходження до місцевого бюджету коштів, які в подальшому повинні були спрямовані для здійснення заходів по відтворенню, підтриманню природних ресурсів у належному стані. Основними доказами вини відповідача є те, що він визнав свою вину повністю та не оскаржував дії державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області.
01.04.2019 року відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач вказав, що заперечує проти заявлених вимог позивача, посилаючись на те, що дерево перебувало у аварійному стані, розкололось та загрожувало життю та здоров'ю людей, за таких підстав він звернувся до сільського голови за дозволом щодо коронування аварійного дерева, а не порубки. Факт сплати штрафу не заперечує, і сплатив його добровільно, оскільки йому роз'яснено працівниками державної екологічної інспекції, що у разі не сплати штрафу він сплатить такий штраф у подвійному розмірі, постанову не оскаржував, бо сплата судового збору перевищувала саму суму штрафу. Зазначив, що збитків державі ним не завдано, оскільки дерево він не видаляв, здійснив його коронування, бо останнє перебувало у аварійному стані, витратив на це власні кошти, що в свою чергу це мали зробити комунальні служби. Вказав, що у відповідності до п.2, п. 6 Порядку «Видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», видалення зелених насаджень здійснюється у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі: знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев. Оскільки дерево, яке перебувало у аварійному стані, що підтверджується довідкою сільської ради, ним було не знесене, а лише здійснено коронування аварійних частин дерева, що чітко видно на фото яке ним додається, та яке через певний період відновиться та буде рости, а тому всі дії які були здійснені ним, зроблені виключно на забезпечення вимог ст. 3 Конституції України за якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Крім цього всі дії які були ним зроблені, а саме коронування дерева, були здійснені у відповідності до чинного законодавства і жодним чином не порушують прав та обов'язків громади, держави чи Державної екологічної інспекції. Також вказане дерево росте на земельній ділянці, яка передана згідно рішення сільської ради в користування його сину, а відповідно до п. 10 Порядку «Видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.
12.06.2019 на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи за позовомДержавної екологічної інспекції у Житомирської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих державі між суддями головуючим суддею визначено Бруховського Є.Б.
24.06.2019 року ухвалою суду справу прийнято до провадження судді Бруховського Є.Б., розгляд справи розпочато спочатку та призначено до підготовчого судового засідання.
20.01.2021 року ухвалою суду підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи має місце заява позивача про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, з викладених у відзиві підстав. Відповідач вказав, що дерево було аварійним, він отримав усний дозвіл від сільського голови на коронування дерева (липи), про що має місце довідка в матеріалах справи.
Вислухавши відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку:
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 3 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно частин 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що 17.05.2018 року за постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища №002529 Тихоненка О.Л. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП за порушення ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. Штраф відповідачем сплачено. Так відповідно до змісту постанови ОСОБА_1 здійснив незаконну порубку одного дерева породи «липа» на території сільської ради АДРЕСА_1 , діаметром 1,0 м. За обрахунком, проведеним позивачем згідно порядку обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням підприємствами, установами, організаціями та громадянами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року №559 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міста та інших населених пунктів», розмір заподіяної відповідачем шкоди складає 7800 грн.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
За змістом частини 2 ст. 68 цього ж Закону відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища настає за наявності вини особи.
Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в Порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися зокрема громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Згідно з пунктами 3,4,5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 видалення зелених насаджень на території населеного пункту (далі-Порядок) здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера.
За положеннями пункту 6 Порядку сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі, зокрема, знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів.
Відповідно до пункту 8 цього Порядку у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач за усним дозволом сільського голови здійснив коронування дерева (липи), яке перебувало у аварійному стані (розколене навпіл), загрожувало життю та здоров'ю людей, шляхом зрізу аварійних його частин. Коронування дерева не призвело до повного його знищення та яке за певний період відновиться та буде рости.
Вказані обставини позивачем не спростовано. Крім того вказані обставини стверджується матеріалами справи, зокрема фототаблицею дерева.
Суд не приймає до уваги посилання позивача як на факт завдання відповідачем шкоди інтересам держави на визнання останнім своєї вини за ст. 153 КУпАП, так як така шкода не доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 6 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев…
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі.
У ч. 2 цієї статті зазначається, що збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ч. 2 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
19 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 925/382/17, вказав, що частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті1166 ЦК України).
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Суд враховує той факт, що відповідача, хоча і притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 153 КУпАП (знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев), однак в судовому засіданні знайшли своє підтвердження зазначені відповідачем обставини перебування дерева (липи) в аварійному стані, що загрожувало життю та здоров'ю людей, та потребувало усуненню такої аварійності.
Таким чином, встановивши правовий характер спірних правовідносин, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність наданих доказів, з'ясувавши усі обставини по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки факт знесення дерева породи «липа», що завдало шкоди інтересам держави позивачем не доведено.
За встановлених обставин суд відмовляє в задоволені позову.
На підставі наведеного, керуючись ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", пунктами 6,8 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045, ст.ст. 1-15, 76, 81, 89, 95, 141, 258-261, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 1166,1192 ЦК України,- суд,-
В задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Житомирській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих державі - відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Головуючий суддя Є.Б. Бруховський