Справа №295/5235/21
Категорія 76
2/295/1851/21
29.07.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді - Зосименко О.М.,
за участю секретаря - Ковальчук О.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
третьої особи - ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради, Тетерівського дитячого будинку-інтернату Житомирської обласної ради, третя особа - ОСОБА_5 , про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирської обласної ради, Тетерівського дитячого будинку-інтернату Житомирської обласної ради, третя особа - ОСОБА_5 в якому просив суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження Житомирської обласної ради від 01.04.2021р. №109-К про його звільнення, поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки директора Тетерівського дитячого будинку -інтернату Житомирської обласної ради, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуваним розпорядженням його незаконно звільнено з посади виконуючого обов'язки директора Тетерівського дитячого будинку - інтернату Житомирської обласної ради, оскільки у розпорядженні про призначення позивача на посаду визначено, що його призначено виконуючим обов'язки з 02.04.2019 р. до призначення керівника обласною радою, проте відповідач призначив не керівника, а тимчасово виконуючу його обов'язки особу. Крім того, його звільнення здійснено в порушення п.7 Положення про порядок управління справами, об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням 14 сесії 7 скликання Житомирської обласної ради від 21.12.2017р. №900 (надалі - Положення), оскільки голова обласної ради у період між сесіями обласної ради, у виняткових випадках, звільняє керівників підприємств,установ з наступним затвердженням таких розпоряджень на сесії обласної ради, проте при звільненні позивача такий винятковий випадок не наступив, а оскаржуване розпорядження не було затверджено на сесії обласної ради.
У відзивах на позов відповідачі вказали на безпідставність позовних вимог та законність звільнення позивача з посади. У запереченнях на відзив, вказано на законність звільнення.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, представник позивача зазначила, що звільнення є незаконним оскільки: при звільненні позивача такий винятковий випадок, передбачений п.7 Положення про порядок управління справами, об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області не наступив, а оскаржуване розпорядження не було затверджено на сесії обласної ради, та оскільки позивач працював фактично на посаді керівника установи на постійній основі, його звільнення мало відбуватися в порядку ст.. 40 КзпПУ з дотриманням п. 7 Положення. Представники відповідачів заперечили щодо вимог, вказавши що особа працювала на тимчасовій основі на посаді виконуючого обов'язки керівника установи, та звільнена з дотриманням п. 7 Положення. Третя особа проти позову заперечила.
Заслухавши сторони, представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено.
Розпорядженням Житомирської обласної ради від 01.04.2019 р. № 138-К ОСОБА_1 призначено виконуючим обов'язки директора комунальної установи «Тетерівський дитячий будинок-інтернат» Житомирської обласної ради з 02.04.2019 р. до призначення керівника обласною радою.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача, останього звільнено у зв'язку із закінченням строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП України) (а.с. 26).
Розпорядженням голови Житомирської обласної ради від 02.04.2021 р. № 109-К ОСОБА_1 звільнено з посади виконуючого обов'язки директора Тетерівського дитячого будинку-інтернату Житомирської обласної ради 02.04.2021 р. (а.с.21)
Розпорядженням голови Житомирської обласної ради від 02.04.2021 р. № 110-К призначено ОСОБА_5 виконуючим обов'язки директора Тетерівського дитячого будинку-інтернату Житомирської обласної ради тимчасово з 05.04.2021р. до призначення керівника обласною радою.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Отже, при укладенні трудового договору на визначений строк такий строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події. Укладення строкового трудового договору можливе за погодженням сторін, без згоди працівника укладення такого договору є неможливим.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 24 КЗпП України, укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Правове регулювання відносин, пов'язаних із призначенням працівника виконуючим обов'язки, здійснюється на підставі Кодексу законів про працю України, роз'яснень Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС "Про порядок оплати тимчасового замісництва" від 29 грудня 1965 року N 30/39 (у редакції від 11 грудня 1986 року), що діє в частині, яка не суперечить КЗпП України та іншим нормативно-правовим актам України.
За змістом норм, що містяться у зазначених актах, в їх системному зв'язку, виконання службових обов'язків за більш відповідальною посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це пов'язане з розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому ж підприємстві, в установі, організації, є тимчасовим замісництвом. Тимчасове виконання обов'язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) на підприємстві. Працівник, який заміщує тимчасово відсутнього працівника, на період замісництва звільняється від виконання обов'язків, обумовлених трудовим договором за основним місцем роботи. Працівнику, що заміщує, виплачується різниця між фактичним окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщує.
Таким чином, виконання тимчасовим замісником посадових обов'язків відсутнього працівника обмежується періодом замісництва, такі трудові відносини за своїм характером завжди є строковими, оскільки замісництво встановлюється на конкретний проміжок часу.
Одночасго, судом встановлено, 01.04.2019р. ОСОБА_1 на ім'я Голови Житомирської обласної ради подано заяву про призначення його тимчасово на посаду виконуючого обов'язки директора комунальної установи «Тетерівський дитячий будинок-інтернат» Житомирської обласної ради, з 02.04.2019 р. до призначення керівника обласною радою (а.с.74).
Отже, суд дійшов висновку, що з прийняттям позивача на посаду виконуючого обов'язки директора КУ «Тетерівський дитячий будинок-інтернат» Житомирської обласної ради, з ОСОБА_1 фактично було укладено строковий трудовий договір, строк якого закінчувався з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління. Позивач погодився із строковим трудовим договором, що підтверджується підписаною ним заявою (а.с. 74),
Тривале перебування позивача на посаді виконуючого обов'язки керівника закладу не створює підстав для виконання покладених на нього обов'язків на постійній основі, тому доводи адвоката в судовому засіданні, що позивач фактично в силу тривалості перебування на посаді є таким, що працює на посаді постійно і його звільнення не могло бути здійснено у зв'язку із закінченням строку трудового договору є безпідставним і спростовується встановленими обставинами.
Надавши згоду на призначення виконуючим обов'язки директора КУ «Тетерівський дитячий будинок-інтернат» Житомирської обласної ради до призначення керівника цього закладу у встановленому законодавством порядку, ОСОБА_1 мав усвідомлювати, що він виконуватиме такі обов'язки тимчасово до вирішення питання його призначення або призначення іншої особи, а відтак може бути звільнений від їх виконання на підставі розпорядження уповноваженого органу управління комунальним закладом.
Одночасно судом встановлено, що пп. 3 п.7 Положення про порядок управління справами, об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням 14 сесії 7 скликання Житомирської обласної ради від 21.12.2017р. №900 передбачено, що Голова обласної ради за дорученням ради у період між сесіями обласної ради, у виняткових випадках, звільняє керівників підприємств, установ, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (закінчення строку дії контракту, звернення керівника із заявою про звільнення з роботи за власним бажанням, поновлення я на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, за рішенням суду, у разі смерті керівника, набрання законної сили вироку суду, яким керівника засуджено до позбавлення волі або іншого покарання, що виключає можливість продовження даної роботи тощо) з наступним затвердженням розпоряджень голови обласної ради на сесії обласної ради; у період між сесіями обласної ради призначає виконуючими обов'язки керівників підприємств, установ, організацій до розгляду питання про призначення на посаду керівника обласною радою, з урахуванням пропозицій депутатів обласної ради, з наступним розглядом питання на засіданні профільної комісії обласної ради (пп.4 п.7 Положення).
Доводи позивача, що його звільнення здійснено в порушення п.7 Положення оскільки винятковий випадок для його звільнення не настав, суд не приймає у зв'язку з тим, що настання виняткових випадків передбачено для звільнення саме керівників установ, а позивача звільнено з посади виконуючого обов'язки керівника.
Таким чином, оскільки з ОСОБА_1 був укладений строковий трудовий договір, строк дії якого визначався настанням юридичного факту - прийняттям відповідного рішення уповноваженим органом управління щодо управління , а у встановленому законодавством порядку він не був призначений на посаду директора комунальної установи «Тетерівський дитячий будинок-інтернат» Житомирської обласної ради, була призначена інша особа на посаду виконуючого обов'язки керівника закладу із обсягом повноважень керівника юридичної особи, і відсутні юридичні факти, які б зумовили переукладання з позивачем строкового трудового договору, суд дійшов висновку, що звільнення позивача з урахуванням змісту наказу про призначення відповідає п. 2 ч.1 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Аналогічну правову позицію про те, що звільнення особи, призначеної на посаду виконуючого обов'язки керівника установи відповідає п. 2 ч.1 ст. 36 КЗпП України у разі закінчення дії строкового трудового договору, строк дії якого визначався настанням юридичного факту - прийняттям відповідного рішення уповноваженим органом управління, і одночасно не призначенням такої особи на посаду керівника установи, викладено у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 р. у справі №310/2284/17 (провадження №61-3146св18).
Керуючись ст. 23,24,36 КЗпП України, ст. 259,260 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде виготовлено 30.07.2021 року.
Суддя О.М. Зосименко