Справа № 159/2305/19
Провадження № 1-кс/159/1560/21
30 липня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайсуд Волинської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: заявника - адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілих: ОСОБА_5 , вона ж - законний представник неповнолітніх потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської області справу за заявою захисників обвинуваченого ОСОБА_11 та у його інтересах - ОСОБА_3 , ОСОБА_12 - про відвід головуючому судді ОСОБА_13 у розгляді кримінального провадження № 120 170 300 000 000 09, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - ОСОБА_13 ,
23.07.21 р. до Ковельського міськрайсуду Волинської області надійшла вказана вище спільна заява, обґрунтована тим, що на розгляді головуючого - судді ОСОБА_13 є вказане вище кримінальне провадження. В ході розгляду кримінального провадження прокурором подано до суду ряд інженерно - транспортних експертиз на підтвердження винуватості обвинуваченого. Зважаючи на те, що, на думку сторони захисту, подані прокурором висновки експертиз є суперечливими між собою, нею 10.03.21 р. подано клопотання про виклик і допит у судовому засіданні експертів, які під час досудового розслідування проводили експертизи у кримінальному провадженні, для роз'яснення цих висновків. Однак головуючим суддею у задоволенні такого клопотання було відмовлено. У зв'язку з цим, не маючи можливості отримати роз'яснення та уточнення від експертів, які проводили ці експертизи, стороною захисту 10.03.21 р. подано до суду клопотання про призначення повторної судової інженерно - транспортної транспортно - трасологічної експертизи з врахуванням положень ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України. Покликаючись на ч. 2 ст. 101, ч. 3 ст. 93 КПК України, зазначають, що у кримінальних провадженнях, що стосуються ДТП, експертне дослідження є важливим, тому право захисту спростувати висновки експертів, надані обвинуваченням, за допомогою іншого висновку, наданого захистом, має бути забезпечене судом. Покликаючись на ст. ст. 332, 242 КПК України, зазначають, що за ухвалою суду від 11.03.21 р. під головуванням судді ОСОБА_13 у задоволенні такого клопотання сторони захисту було відмовлено. Таке рішення суд обґрунтував покликанням на п. 11 Постанови Пл. ВС України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», зазначивши, що судом встановлено, що жодних даних, що свідчили б про необґрунтованість проведених експертиз, наявність суперечностей, про які вказує сторона захисту; даних, що викликали б сумнів у їх правильності, матеріали справи не містять; що висновки проведених експертиз є достатньо обґрунтованими, логічними, об'єктивними, наданими в межах компетенції експертів, без порушення кримінально - процесуальних норм, інші доводи - є недостатніми; наявних у справі експертиз достатньо для ухвалення законного, обґрунтованого, об'єктивного та справедливого рішення; попередні експертизи у повному обсязі містять відповіді на поставлені захисниками у клопотанні питання. Зазначають, що таке обґрунтування суду свідчить про упередженість головуючого судді, який до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення остаточного рішення у справі наперед дав оцінку висновкам експертиз, а саме: № 18 - 2 420 від 20.12.18 р., що буде покладено у обґрунтування обвинувального вироку. Таке рішення позбавляє сторону захисту можливості подання клопотань про проведення інших процесуальних дій, про неналежність, недопустимість такого висновку експерта як доказу та інших доказів сторони обвинувачення. Суд також вказав на те, що призначення експертизи судом призведе до затягування розгляду справи та порушить право потерпілого на розгляд справи у розумні строки, залишивши поза увагою право обвинуваченого на справедливий та неупереджений суд, що додатково підтверджує, на їх думку, упередженість головуючого судді. Ухвала від 11.03.21 р. є незаконною, свідчить про упередженість суду, що полягає у наданні переваги стороні обвинувачення при поданні суду доказів. Крім того головуючий суддя під час розгляду клопотань сторони захисту про виклик та допит експертів, призначення додаткової експертизи позбавив обвинуваченого можливості висловити свою думку по клопотаннях, позбавивши його тим самим, з врахуванням ч. 4 ст. 20, п. 3 ч. 4 ст. 42 КПК України, права на захист, що також, вважають, свідчить про упередженість суду. Відмова суду у задоволенні вказаних вище клопотань захисту з огляду на незаконність таких доказів сторони обвинувачення позбавляє сторону захисту права на справедливий суд. Тому відвід заявляється у зв'язку з упередженістю головуючого - судді ОСОБА_13 ..
У судовому засіданні заявник - адвокат ОСОБА_3 заяву про відвід підтримав з підстав, наведених у ній, надав суду додаткові пояснення на її обґрунтування, аналогічні доводам, викладеним у заяві про відвід. Зазначив, що головуючий не запитав думки присутнього у судовому засіданні обвинуваченого з приводу попередньо погодженого останнім клопотання захисників. Просить заяву задовольнити.
Заявник - адвокат ОСОБА_12 у судове засідання не з'явився, повідомив попередньо суду про причину своєї неявки та просив справу за його спільною із захисником ОСОБА_3 заявою про відвід розглядати у його відсутності.
Обвинувачений у судовому засіданні заяву про відвід підтримав та просить цю заяву задовольнити, додатково пояснив, що головуючий не запитав його думки з приводу клопотання його захисників, яке він з ними попередньо узгодив та яке підтримував.
Представник усіх 6 - х потерпілих у справі - адвокат у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив, пояснив, що вважає її поданою з метою затягування розгляду справи та необґрунтованою, такою, що не вмотивована належно. Просить у задоволенні заяви відмовити.
Потерпіла ОСОБА_5 , вона ж - законний представник неповнолітніх потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечила, пояснила, що вважає її поданою з метою затягування розгляду справи. Просить у задоволенні заяви відмовити.
Інші присутні у судовому засіданні потерпілі, кожен зокрема, підтримали думку свого представника - адвоката.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та кримінального провадження, що стосуються розглядуваного питання, заслухавши думку прокурора, який вважає заяву безпідставною, її доводи - надуманими, суд приходить до висновку, що заява є безпідставною та не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до змісту ст. 75 КПК України «Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні», суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Як слідує із змісту ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75 - 79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
У ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, доки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
У відповідності до вимог ст. 9 цього ж Закону, суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
За змістом п. 66 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Мироненко і Мартенко проти України" вказано, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь - яких сумнівів у його безсторонності.
У відповідності до п. 70 зазначеного вище рішення Європейського суду з прав людини у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь - яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому - небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь - якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Відповідно до вимог ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом судді України 22.02.13 р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Також відповідно до другого показника принципу об'єктивності Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.06 р., схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.06 р. № 2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Заявники, вмотивовуючи свою заяву про відвід судді, зазначають, що останній в ході судового розгляду вказаного вище кримінального провадження своєю процесуальною поведінкою та прийнятими рішеннями викликав у них сумніви у його неупередженості, безсторонності.
Відповідно до ст. 2 КПК України «Завдання кримінального провадження», завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Серед загальних засад кримінального провадження, зокрема,:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність перед законом і судом;
4) повага до людської гідності;
…
10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;
11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;,
…
13) забезпечення права на захист;
14) доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень;
15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;
17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
18) публічність;
19) диспозитивність;
20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;
21) розумність строків.
Відповідно до ст. 321 КПК України «Головуючий у судовому засіданні», головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
При розгляді заяви встановлено, що у судовому засіданні 10.03.21 р. під головуванням судді ОСОБА_13 постановлено ухвалу без виходу суду до нарадчої кімнати за клопотанням сторони захисту про виклик експертів. Також було заявлено письмове клопотання обох захисників в інтересах обвинуваченого про призначення експертиз. При цьому при з'ясуванні думок учасників справи щодо таких клопотань свою думку не висловив обвинувачений. Однак заявник ОСОБА_3 пояснив в суді, що із підзахисним заявлені клопотання було узгоджено та подано саме в його інтересах. Будь - які дані про те, що у висловлюванні думки саме обвинуваченим за клопотаннями головуючий чинив перешкоду, у справі немає. Так, зокрема, захиснику головуючим надано було можливість висловити репліку після повідомлення своєї думки за клопотанням цілим рядом учасників справи.
Тому суд не вважає наведену обставину переконливою підставою для висновку про упередженість чи небезсторонність головуючого при вирішенні клопотань.
Письмове клопотання захисників було вирішено судом ухвалою від 11.03.21 р..
Остання є обґрунтованою, вмотивованою, містить виклад доводів клопотання, позицій учасників справи, покликання на норми права. Суд встановив, що наявні у справі висновки експертів містять їх обґрунтування, вони не містять суперечностей, про що стверджують захисники; надані з дотриманням вимог чинного законодавства. Суд відкинув доводи сторони захисту у тому, що наявні у справі висновки не дають відповіді на ряд питань; не дають можливість вирішення справи по суті з ухваленням рішення відповідно до вимог закону. Суд звернувся до необхідності враховувати розумність строків розгляду справи.
При вирішенні клопотань права заявників як захисників та обвинуваченого щодо реалізації засад кримінального провадження головуючим суддею були забезпечені.
Обгрунтування заяви ґрунтується, в основному, на незгоді заявників з рішенням суду, що може бути оскаржено у порядку, визначеному КПК України і, на переконання суду, не є підставою для висновку про те, що це є обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості судді.
Аналізуючи доводи заявників у сукупності з дослідженими матеріалами та доводами інших учасників справи, суд приходить до висновку, що обставин, що викликали б обґрунтовані сумніви у неупередженості головуючого судді увказаному вище кримінальному провадженні, не встановлено.
Тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 75, 80 КПК України, суд
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_1