30 липня 2021 року
м.Суми
Справа №585/2650/20
Номер провадження 22-ц/816/1015/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2021 року, у складі судді Машини І.М., ухвалені у м.Ромни, повний текст якого складено 13 квітня 2021 року,
16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 досягла повноліття, тому стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки припинилося. Після досягнення донькою повноліття, вона продовжує навчання за денною формою у Полтавському національному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка. Дочка самостійного заробітку не має, а відповідач матеріальної допомоги на її утримання добровільно не надає. У зв'язку з викладеним, просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення цього позову по час закінчення дочкою навчання, але не більше як до двадцяти трьох років.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дати подання позову - 16.10.2020 року до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років за умови її навчання у навчальному закладі.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_2 до спеціального фонду державного бюджету судовий збір в розмірі 840,80 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2021 року та стягнути з нього аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 500 грн щомісяця на період навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не довела, що дочка, навчаючись безкоштовно на державній формі фінансування, потребує у зв'язку з навчанням матеріальної допомоги, а він, як непрацюючий, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, може надавати їй матеріальну допомогу у розмірі 1/6 частини його заробітку.
Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про визначення аліментів у розмірі не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Від позивача та третьої особи відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду в повній мірі не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 3).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 25.12.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції, актовий запис № 229, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 4).
Згідно з свідоцтвом про шлюб, виданим 09.06.2017 року Роменським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 110, ОСОБА_4 одружилася з ОСОБА_5 , прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 (а.с. 5).
Відповідно до довідки Полтавського національного педагогічного університету ім. Короленка В.Г. від 01.10.2020 № 384, ОСОБА_3 з 05.09.2020 є студенткою 1 курсу денної форми навчання державної форми фінансування, факультету фізичного виховання Полтавського національного педагогічного університету ім. Короленка В.Г. Термін навчання до 30.06.2024 року (а.с. 6).
Згідно з довідкою № 155 від 27.11.2020 ОСОБА_3 займається в ЗОГ «Полтавській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі «Колос»» в групі базової підготовки 3 курсу навчання, кожного дня, крім неділі, на стадіоні «Ворскла» м. Полтава (а.с. 43).
З трудової книжки ОСОБА_2 судом встановлено, що 13.10.2020 року він звільнений за власним бажанням відповідно до наказу № 287 к від 13.10.2020 (а.с. 30).
Згідно зі свідоцтвом про шлюб, виданим 09.02.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Гадяцького районного управління юстиції Полтавської області, серія НОМЕР_2 , актовий запис № 14, ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_7 (а.с. 31).
Відповідно до свідоцтв про народження, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 32-34).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дочка сторін - ОСОБА_3 продовжує навчатися, є студенткою університету денної форми навчання, потребує матеріальної допомоги, а відповідач є особою працездатного віку, зобов'язаний створювати необхідні умови для розвитку та життя його доньки та може надавати матеріальну допомогу в розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків, що є передбачені законом підстави для стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки відповідача, яка продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги.
Такі висновки суду є правильними і відповідають приписам ст.199 СК України, яка покладає на батьків обов'язок утримувати повнолітніх дітей, якщо вони продовжують навчання до його закінчення або до досягнення 23 років.
Проте, визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, суд не врахував вимог закону та всіх обставин справи, які впливають на їх розмір.
Згідно зі ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
За змістом даної норми однією з умов стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка навчається, є спроможність батьків надавати таке утримання.
Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх доньку, сина у твердій грошові сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання іншим з батьків.
Відповідно до положень ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності (володіння, користування) у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів на придбання такого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не працює (а.с. 30), має на утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 32-34). Разом з тим, дочка сторін від першого шлюбу - ОСОБА_3 навчається на державній формі фінансування (а.с. 6), тобто за навчання не сплачує, проживає у гуртожитку, за який 06 вересня 2020 року ОСОБА_3 сплатила 5200 грн. Крім того, дочка сторін займається в ЗОГ «Полтавській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі «Колос», проте в матеріалах справи відсутні докази, що у зв'язку з цим вона потребує матеріальної допомоги.
За таких обставин, визначення судом аліментів на навчання повнолітньої доньки у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів відповідача не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З викладених вище підстав, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині розміру стягуваних аліментів на утримання повнолітньої дитини підлягає зміні з 1/6 до 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу).
Такий розмір аліментів на період навчання дочки сторін, на думку колегії суддів апеляційного суду, є розумним і співмірним з матеріальними можливостями відповідача утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання.
Доводи апеляційної скарги про можливість сплачувати аліменти у розмірі 500 грн не підлягають задоволенню, оскільки позовних вимог про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі позивачем заявлено не було, а право вибору способу стягнення аліментів належить саме стягувачу аліментів.
Стягуючи аліменти на утримання доньки та застосовуючи положення ч.2 ст.182 СК України щодо того, що мінімальний розмір аліментів не може бути меншим 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд не врахував, що дані положення стосуються саме неповнолітніх дітей і не поширюються на повнолітніх.
Період стягнення аліментів суд визначає до закінчення дочкою навчання (згідно з довідкою з місця навчання - 30 червня 2024 року), але не пізніше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Рішення суду в частині негайного виконання рішення щодо стягнення аліментів за один місяць та розподілу судових витрат колегія суддів вважає на необхідне залишити без змін.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ч. 13 ст. 7, ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п.1-4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2021 року в частині розміру аліментів змінити, стягнувши із ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дати подання позову - 16.10.2020 року до закінчення дочкою навчання, але не пізніше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О.Ю. Кононенко
Судді: Т.А. Левченко
С.С. Ткачук