Справа № 522/14035/21
Провадження № 2-з/522/378/21
29 липня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву «ОЛРАЙЗ КЕПІТАЛ ІНК.» (ALLRISE CAPITAL. INC.) про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява «ОЛРАЙЗ КЕПІТАЛ ІНК.» про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме господарську будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2294595951101 та господарську будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 2294598851101, що зареєстровані за ОСОБА_1 ; заборонити проведення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна, а саме господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2294595951101 та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 2294598851101, що зареєстровані за ОСОБА_1 .
Заява обґрунтована тим, що 16 липня 2020 року до заявника перейшло право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», загальною площею 80 289,0 кв. м. за адресою АДРЕСА_3 . Згідно технічного паспорту на громадський будинок нежитлової будівлі центрального стадіону «Чорноморець» від 17.11.2012 року, до нежитлових будівель центрального стадіону«Чорноморець», загальною площею 80 289,0 кв. м., основною площею 67 037,5 кв.м., належать також будівля каси № 1, площею 15 кв. м. та будівля каси № 2, площею 19 кв. м.
06 липня 2021 року заявнику стало відомо, що будівлі каси № 1 присвоєна адреса: АДРЕСА_2 із площею 30 кв. м. та державним реєстратором Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Єрошенком О. Б. 18.02.2021 право власності на неї зареєстровано за ОСОБА_1 ; будівлі каси № 2 присвоєна адреса: АДРЕСА_1 із площею 38,4 кв. м. та державним реєстратором Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Єрошенком О. Б. 18.02.2021 право власності на неї зареєстровано за ОСОБА_1 .
У зв'язку з вибуттям частини нежитлових будівель, належних заявнику, з його власності без його волевиявлення, заявник має намір звернутися про захист свого порушеного права до суду з позовною заявою про скасування рішення державного реєстратора та повернення об'єктів нерухомості у власність.
26 липня 2021 року представнику заявника стало, що належне компанії майно виставлено на продаж, про що свідчить оголошення у мережі інтернет щодо продажу спірного майна, а тому вважає, що такі дії приведуть до утруднення чи неможливості виконання у майбутньому можливого рішення суду про задоволення позову.
Заяву про забезпечення позову заявник просив розглядати за участю представника заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням (ч. 4 ст. 153 ЦПК України).
Враховуючи відсутність у необхідності надання особою, яка подала заяву про забезпечення позову, пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, суд вважає за можливе провести розгляд справи без виклику заявника.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пленум Верховного Суду України у пункті 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Також суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Саме лише посилання заявника в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання належних та допустимих доказів наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Однак, усупереч вказаних процесуальних норм та роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, заявником у поданій заяві не зазначено та не надано належних та допустимих доказів про існування об'єктивних обставин вважати, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви «ОЛРАЙЗ КЕПІТАЛ ІНК.» (ALLRISE CAPITAL. INC.) про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. Ю. Федчишена