Єдиний унікальний номер справи: 664/1049/21
Головуючий в 1 інстанції: Сіденко С.І.
Провадження № 33/819/320/21
Категорія: ст.ст.122-4, 124 КУпАП
30 липня 2021 року
Суддя Херсонського апеляційного суду Гемма Ю.М.,
за участю захисника Пацалової Т.В. в інтересах ОСОБА_1 , якого притягнуто до
адміністративної відповідальності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 червня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Цією постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
13.07.2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, що підтверджено печаткою суду про отримання документів, з клопотанням про поновлення такого строку. (а.с.54)
Клопотання ОСОБА_1 обгрунтовано тим, що справу було розглянуто без його участі, а копію постанови суду ним отримано 07.07.2021 року.
Заслухавши пояснення захисника Пацалової Т.В., яка підтримала клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи та розглянувши клопотання,апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із викладеного випливає, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким встановив обчислення строку на апеляційне оскарження постанови судді з дня її винесення, а не отримання самої копії постанови, особою щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк.
Як випливає з матеріалів справи, суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення за ст.122-4, 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 за його відсутності, оскільки в судове засідання він не з'явився без поважних причин, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був належним чином повідомлений шляхом направлення повістки на його поштову адресу про виклик до суду, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, оголошеннями на офіційному сайті суду.
(а.с. 18а - 19, 48)
Під час перевірки матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про те, що справа про адміністративне правопорушення щодо нього перебуває на розгляді в Цюрупинському районному суді Херсонської області, він звертався із заявами про відкладення розгляду справи, з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, про призначення експертизи та виклик свідків.
(а.с.14, 40-47)
Указане свідчить про те, що судом першої інстанції було вжито всіх заходів для належного виклику особи.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та п.40 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов пороти України» від 03.04.2008 року, у справі «Устименко проти України» від 29.10.2010 року визначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п.1 ст.6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду, який в свою чергу визначає, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового його вирішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто ЄСПЛ наголосив на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї.
Однак ОСОБА_1 не навів доказів прояву ним належної процесуальної поведінки та готовності брати активну участь у розгляді справи.
Будучи завчасно повідомленим про дату та час судового розгляду, ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився до суду та не надав жодних доказів про те, що існували обставини непереборного характеру, що стали на заваді його участі у розгляді справи.
Зважаючи на викладене, підстави вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи було порушено вимоги ст.268 КУпАП, відсутні.
13.07.2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 червня 2021 року щодо нього після закінчення строку апеляційного оскарження, який сплив 09.07.2021 року, що був робочим днем, тоді як копію цієї постанови він отримав 07.07.2021 року, тобто протягом строку на апеляційне оскарження.
Посилання ОСОБА_1 на те, що копію постанови суду першої інстанції він отримав лише 07.07.2021 року, як на поважну причину пропуску ним строку на апеляційне оскарження, не ґрунтуються на законі, оскільки він мав право на оскарження постанови суду протягом 10 днів із дня винесення постанови, а не із дня отримання її копії.
При цьому ОСОБА_1 не був позбавлений можливості на своєчасне отримання інформації щодо результату розгляду справи щодо нього протягом строку апеляційного оскарження, копію постанови суду першої інстанції отримано ним протягом строку на апеляційне оскарження, що свідчить про його неналежну процесуальну поведінку, яка не була спрямована на його готовність брати участь у розгляді справи, та створення ним умов для розгляду справи за його відсутності з метою подальшого оскарження судового рішення з цих підстав.
У своєму клопотанні ОСОБА_1 не навів переконливих доводів про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду від 29.06.2021 року щодо нього.
Починаючи з 30.06.2021 року по 09.07.2021 року, що був робочим днем, ОСОБА_1 мав право та можливість своєчасно подати апеляційну скаргу про перегляд постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Однак протягом зазначеного часу, він не скористався своїм процесуальним правом.
Достовірно знаючи про те, що справа про адміністративне правопорушення перебуває на розгляді в суді першої інстанції, ОСОБА_1 , неодноразово звертаючись з клопотаннями про відкладення судового розгляду, заявляючи клопотання про дослідження доказів у справі, не проявив належної процесуальної поведінки та готовності брати активну участь у розгляді справи, не вжив заходів, спрямованих на участь в судовому засіданні.
Будь-яких доказів про те, що ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно подати апеляційну скаргу про перегляд постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку - не надав, і тим самим пропустив строк без поважної причини.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, як про це ставиться питання ОСОБА_1 не має, тому апеляційну скаргу належить поверненню апелянту.
Керуючись ст.294 КУпАП України, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 червня 2021 року по справі про адміністративні правопорушення за ст. 122-4, 124 КУпАП щодо нього - залишити без задоволення в зв'язку із пропуском строку апеляційного оскарження без поважних причин, а апеляційну скаргу повернути апелянту.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського
апеляційного суду (підпис) Ю.М. Гемма