__________ _ МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ______ ____
Справа №521/12911/19
Пр. №2/521/275/21
28 липня 2021 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Сегеди О.М.,
при секретарі - Ткач А.О., за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Гнатюка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Ухвалою суду від 13 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 22 червня 2021 року, провадження у вищевказаній справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 13-14).
Ухвалою суду від 11 вересня 2019 року було об'єднано в одне провадження цивільну справу №521/12911/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з цивільною справою №521/12910/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, та цивільною справою №521/12916/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу та присвоєно об'єднаній цивільній справи єдиний унікальний номер судової справи №521/12911/19 (т. 1 а.с. 21-22).
Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року строк підготовчого провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу був продовжений (а.с.69-70).
Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року було об'єднано в одне провадження цивільну справу №521/12911/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з цивільною справою №521/12908/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, та присвоєно об'єднаній цивільній справи єдиний унікальний номер судової справи №521/12911/19 (т. 1 а.с. 78-79).
Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу була залишена без задоволення (т. 1 а.с. 130-132).
Ухвалою суду від 29 січня 2020 року були задоволені заяви ОСОБА_2 про виклик та допит свідків (т. 1 а.с. 149-150).
Ухвалою суду від 29 січня 2020 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду (т. 1 а.с. 153-154).
12 липня 2021 року відповідачка ОСОБА_2 надала через канцелярію суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання договорів позики припиненими.
Позивачка та її представник, діючий на підставі ордеру від 10 вересня 2019 року, в судовому засіданні заперечували проти поданої зустрічної позовної заяви та просили суд відмовити в її прийнятті (т. 1 а.с. 115).
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, надала до суду заяву, у якій просила суд прийняти зустрічну позовну заяву та відкласти розгляд справи (т. 3 а.с. 35, 37).
Дослідивши матеріали справи та матеріали зустрічної позовної заяви, суд вважає, що у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За положеннями ч. ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
За ч. ч. 1-2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2021 року (справа № 592/109/21).
Отже, відповідачка пред'явила зустрічний позов 12 липня 2021 року, тобто із пропуском строку, який встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження від 13 серпня 2019 року, при цьому питання про поновлення такого строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску не стоїть.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Таким чином, суд приходить до висновку, що зустрічна позовна заява подана у порушення вимог ст. 193 ЦПК України, а тому не може бути прийнята до розгляду з первісним позовом та підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. ст. 43, 193, 194, 258-261 ЦПК України, суд
ухвалив:
У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів позики припиненими - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів позики припиненими - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Сегеда