Справа № 502/1695/20
29 липня 2021 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Масленикова О.А.
за участю:
секретаря судового засідання - Нанєвої А.В.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву
відповідача ОСОБА_1
про
перегляд заочного рішення в цивільній справі № 502/1695/20 за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про
розірвання договору підряду та стягнення передоплати
Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 19.02.2021 року в цивільній справі № 502/1695/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору підряду та стягнення передоплати, - позовні вимоги було задоволено частково, ухвалено: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 106 500 гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень та 1065 гривень судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
16.06.2021 року до Кілійського районного суду Одеської області від відповідача по справі ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення. В обґрунтування поданої заяви відповідач вказав, що про факт існування заочного рішення суду йому не було відомо до 14.06.2021 року, коли він від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65787595 від 11.06.2021 року з виконання виконавчого документа: виконавчого листа № 502/1695/20, виданого Кілійським районним судом Одеської області 12.04.2021 р. Разом з тим, відповідач не проживає та не зареєстрований за вказаною адресою більше року, оскільки з 12 травня 2020 року його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 наразі відноситься до новоутвореного Одеського району, що підтверджується, зокрема, копією його паспорту з відповідною відміткою про реєстрацію місця проживання. Таким чином, відповідач не міг отримати як і ухвалу про відкриття провадження у справі з копією позову з додатками, так і реалізувати своє право на подання відзиву з запереченнями проти позову. Щодо посилання на докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, зазначив, що 01.09.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір № 27/3 від 01.09.2020 року на здійснення зборки модульного будинку. 01.09.2020 року він отримав від позивача передоплату в розмірі 136 500 гривень за перший етап робіт. 17.09.2020 року замовник за договором - ОСОБА_2 не погоджуючи з підрядником, тобто відповідачем зміни до говору та не розриваючи договір, починає самостійно проводити будівельні роботи, які кардинально відрізняються від попередньо погодженого проекту. З 17.09.2020 року ОСОБА_2 починає систематично вимагати повернення коштів.
22 вересня 2020 року відповідач направив ОСОБА_2 повідомлення про розірвання договору на підставі ст. ст. 877-879 ЦК України, у зв'язку із істотною зміною обставин, посилаючись на внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, що допускається лише за згодою сторін. При цьому в повідомленні він зазначив, що підрядником були здійснені дії з матеріально-технічного забезпечення будівництва, а саме: купівля бетонних блоків на суму 14 700 гривень; купівля щебню та піску та послуги з їх транспортування на суму 2500 гривень; купівля цинкових листів та їх транспортування на суму 8000 гривень; купівля металу та послуги на їх транспортування на суму 32 992 гривень; погашення вартості палива на 3000 гривень; допоміжні приладдя на суму 3000 гривень. 24 вересня 2020 року він повернув позивачу поштовим переказом частину передоплати у розмірі 30 000 гривень, які були нею отримані. Проте позивач відмовилась від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідач, як підрядник, не вимагає відшкодування збитків, як те передбачено чинним законодавством, зокрема ч. 2 ст. 878 ЦК України. А позивач, як замовник безпідставно звернувся до суду з відповідними грошовими вимогами, які у зв'язку з неналежним повідомленням його про наявність відповідної судової справи були задоволені.
На підставі вищезазначеного, відповідач просив суд скасувати заочне рішення, ухвалене Кілійським районним судом Одеської області 19.02.2021 року у справі № 502/1695/20 і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді від 16.06.2021 р. відповідачу ОСОБА_1 поновлено пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду та призначено розгляд заяви про перегляд заочного рішення суду в судовому засіданні на 29.07.2021 р.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав подану заяву та просив її задовольнити з вищенаведених підстав.
Позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились.
Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду заяви відповідача на іншу дату та зазначив, що проти задоволення заяви ОСОБА_1 заперечує.
Враховуючи, що згідно положень ч. 1 ст. 284 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а позивач та представник позивача є належним чином повідомленими про дату, час і місце засідання, крім того, в клопотанні представник висловив свою позицію по суті заяви відповідача, суд провів розгляд заяви відповідача про перегляд заочного рішення у відсутність позивача та представника позивача.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши додані до заяви про перегляд заочного рішення суду докази, проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, діючим законодавством передбачено можливість скасування заочного рішення суду лише за одночасної наявності всіх підстав, визначених у ст. 288 ЦПК України.
Судом встановлено, що в позовній заяві місце проживання відповідача ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_2 /а. с. 2/.
Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Кілійської міської ради за вих. № 4716/14 від 27.10.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значився зареєстрованим в Реєстрі Кілійської об'єднаної територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 . 12.05.2020 року був знятий з реєстрації за вказаною адресою за повідомленням /а. с. 32/.
Згідно поштового відправлення, в якому відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з додатками, що було направлено відповідачу за адресою місця проживання зазначеною в позові, встановлено, що воно було повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» /а. с. 42/.
Поштове відправлення з копією заочного рішення суду, яке було направлено відповідачу за адресою місця проживання зазначеною в позові, було повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» /а. с. 65/.
В заяві про перегляд заочного рішення суду відповідач вказав адресу свого місця проживання як: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні під час встановлення особи відповідача, судом з його паспорту встановлено, що з 12.05.2020 р., тобто до моменту звернення позивача до суду з позовом, ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ЦПК України з вищенаведених підстав та взагалі не міг знати, що в суді на розгляді перебуває відповідна справа, у зв'язку з чим не мав можливості подати відзив на позов та докази на його обґрунтування.
Також з заяви відповідача, додатків до неї і його пояснень в судовому засіданні встановлено, що про вищевказане рішення суду відповідачу стало відомо лише 14.06.2021 року, коли він після отримання з банківської установи відомостей про накладення арешту на його рахунки, отримав від приватного виконавця копію постанови про відкриття виконавчого провадження.
Також судом встановлено, що в обґрунтування заперечень відповідач посилається на докази, які можуть суттєво вплинути на вирішення спору між сторонами, а саме: повідомлення про розірвання договору № 27/3 від 01.09.2020 року, копії рахунків на оплату, накладні, а також відповідні платіжні доручення.
На підставі викладеного, враховуючи відсутність будь-яких доказів на спростування вказаних в заяві про перегляд заочного рішення фактів, суд дійшов висновку, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим заява відповідача підлягає задоволенню, а заочне рішення суду - скасуванню.
Керуючись п. 2 ч. 3 ст. 287, ч. 1 ст. 288 ЦПК України, суд,-
Заяву відповідача - задовольнити.
Заочне рішення, ухвалене Кілійським районним судом Одеської області від 19.02.2021 року в цивільній справі № 502/1695/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору підряду та стягнення передоплати - скасувати та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников