Справа № 947/31652/19
Провадження № 1-кс/947/10005/21
23.07.2021 року
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12019160000001140 від 23.12.2019 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, громадянина України, українця, офіційно непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
В провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання, 23 грудня 2019 року близько 07 годині 15 хвилин водій ОСОБА_4 грубо порушив пункти: 1.5.; 2.3. (б); 12.9 (б); 12.3 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які зобов'язують водія:
п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
п. 12.9 - «Водієві забороняється»:
б) «Перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»;
Так, в зазначений день та час, водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем «ЗАЗ Daewoo Lanos» рз НОМЕР_1 , рухався в темний час доби, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю проїзної частини Адміральського проспекту міста Одеса збоку вулиці Краснова в напрямку вул. Суднобудівна на освітленій вуличним ліхтарним освітленням прямій рівній ділянці горизонтального профілю, де організовано двосторонній рух, по дві смуги для руху у кожному напрямку, які поділені між собою газоном у другій смузі свого напрямку руху зі швидкістю 75 кмгод, на ділянці де діє знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 кмгод», чим значно перевищив максимально допустиму швидкість руху.
Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаком 5.35.2, а також дорожньою розміткою 1.14.1 (зебра), перед перехрестям з вулицею Геранієва, вкрай уважним не був, не стежив за дорожньою обстановкою і відповідно не відреагував на її зміну, у вигляді появи на нерегульованому пішохідному переході пішохода, а проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховував на їх відвернення, маючи об'єктивну можливість спостерігати попереду себе нерегульований пішохідний перехід, позначений дорожніми знаками і розміткою, а також пішохода на ньому, не вжив своєчасно заходів до зниження швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_8 ,, яка перетинала проїзну частину по вказаному переходу з права наліво відносно руху автомобіля «ЗАЗ Daewoo Lanos» рз НОМЕР_1 , продовжив рух, виїхав на пішохідний перехід, де у межах дорожньої розмітки «зебра» передньою частиною кузова керованого ним автомобіля скоїв на неї наїзд.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді:
а)відкритої черепно-мозкової травми: вогнищевого крововиливу в м'яких тканинах лобово-тім'яної ділянки голови по центру і справа, перелому кісток склепіння і основи черепу, крововиливів під м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку і мозочку, крововиливів у шлуночки головного мозку;
б)закритої травми грудної клітки, живота, тазу: вогнищевого крововиливу в м'яких тканинах задньо-бічної поверхні грудної клітки зліва по задній пахвовій лінії відповідно проекції розташування 7-10-го лівих ребер, забою легенів, розриву підшлункової залози з крововиливом під її капсулою та в порожнину малої сальникової сумки (згорток крові, масою 120 г, та 50 мл рідкої крові), розриву вісцеральної поверхні селезінки з крововиливом у її судинної ніжки та в черевну порожнину (згорток крові, масою 200 г, та 250 мл рідкої крові), крововиливу в брижу тонкої і товстої кишок, крововиливів в жирові капсули обох нирок, переломів верхніх та нижніх гілок лобкової кістки зліва з вогнищевим крововиливом в м'яких тканинах тазу та розповсюдженням його в навколишню клітковину сечового міхура;
в)травми кінцівок: саден правої кисті, садна внутрішньої поверхні правої гомілки у середній третині, садна задньо-внутрішньої поверхні правого колінного суглоба, садна зовнішньої поверхні лівої гомілки у верхній і середній третинах, карманоподібного відшарування підшкірно-жирової клітковини від м'язових тканин зовнішньої поверхні лівої гомілки у верхній і середній третинах, закритого перелому нижньої третини лівої малогомілкової кістки, розриву зв'язок лівого гомілко-ступневого суглобу та закритого уламкового перелому внутрішньої кістки лівої великогомілкової кістки з циркулярним нерівномірно вираженим крововиливом в м'яких тканинах нижньої третини лівої гомілки, карманоподібного відшарування шкіри від підлеглої підшкірно-жирової клітковини з вогнищевим крововиливом передньо-зовнішньої і задньої поверхонь правого колінного суглоба, закритого крайового перелому головки правої малогомілкової кістки та зовнішнього мищелку правої великогомілкової кістки, розрив зв'язок правого колінного суглоба по його зовнішній поверхні.
Смерть ОСОБА_8 знаходиться в прямому причинному зв'язку з поєднаною травмою голови, грудної клітки, живота, тазу, кінцівок, заподіяною їй при дорожньо-транспортній події, у вигляді переломів кісток черепу і крововиливів під м'які мозкові оболонки, забою легенів, розриву селезінки з крововиливом в черевну порожнину, розриву підшлункової залози з крововиливом в малу сальникову сумку, переломів кісток тазу з крововиливом в оточуючи м'які тканини, а також закритих переломів кісток нижніх кінцівок.
Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 з'явився шок.
Таким чином, ОСОБА_4 у сукупності допустив порушення вимог 1.5.; 2.3. (б); 12.9 (б); 12.3 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), та у його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину та в разі не застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка йому загрожу за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, є реальні ризики того, що останній може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_4 може впливати на свідків, які хоча на теперішній час допитані в ході досудового розслідування, але не допитані судом, адже відповідно до вимог ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення на допит перед незалежним та неупередженим судом, та з урахуванням того, що підозрюваний до теперішнього часу не надав будь-якої допомоги потерпілим, є підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Крім того, підозрюваний перебуваючи на свободі може вчинити інші кримінальні правопорушення, про що свідчить його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, до вчинення інкримінуємого йому злочину, а з урахуванням його процесуальної поведінки на досудовому розслідуванні, є підстави вважати, що останній може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто наявні ризики передбачені п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала у повному обсязі.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, та просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час. Крім того, захисник вважав, що ризики на які посилалась прокурор необґрунтовані та не доведенні. Так, дорожньо-транспортна подія відбулася більше року тому, підозрюваний не переховувся від органу досудового розслідування, завжди за викликом з'являвся до слідчого. Що стосується відшкодування матеріальної шкоди, підозрюваний відразу після події надав потерпілим певну суму грошей. Наразі донька загиблої не бажає спілкуватись з підозрюваним, однак він спілкується з сином загиблої і допомагає йому матеріально. Доказів впливу на свідків стороною захисту не надано. Щодо вчинення іншого кримінального правопорушення, підозрюваний після даної події не сідав за кермо та він не притягувався до адміністративної відповідальності. Підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, перебуває у шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, займається господарською діяльністю. Також, підозрюваний має на утримані тітку, яка є інвалідом 3 групи, та має на утримані 2 бабусь.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України» зазначено, що визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов'язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 20.07.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст.286 КК України.
Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Так, в судовому засіданні не доведено жодними доказами існування таких ризиків, як незаконного впливу на свідків, так як жодного повідомлення з боку свідків про вплив на них під час досудового розслідування не надходило.
Також, стороною обвинувачення не доведено, у який спосіб підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, органом досудового розслідування не доведено ризику у вигляді вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з тим, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а доказів того, що підозрюваний притягувався до адміністративної відповідальності, слідчому судді не надано.
Однак, враховуючи вагомість наявних доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, хоча і мінімального, переховування від суду, та необхідності застосування більш м'який запобіжний захід з метою забезпечення дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки.
Так, згідно ч.1, ч.2 ст.182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, з урахуванням викладеного в сукупності, беручи до уваги, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, має на утримані малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , частково відшкодовує завдану матеріальну шкоду потерпілим, слідчий суддя приходить до переконання, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного достатнім буде застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12019160000001140 від 23.12.2019 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 22:00 години по 06:00 годину наступної доби, зобов'язавши підозрюваного не залишати в зазначений час приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 20.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися з міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, незалежно від стадії кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків покласти на СУ ГУНП в Одеській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1