Справа № 947/7360/21
Провадження № 2/947/2135/21
12.07.2021 року
Київський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Луняченка В.О.
при секретарі - Макаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у місті Одеса, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН невідомий) треті особи: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі, ОСОБА_3 про захист права власності,
05.03.2021 року з позовом про захист права власності до суду звернувся ОСОБА_4 , в якому просить скасувати арешт з Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_4 , який зареєстрований 11.12.2006 року за №4197304 реєстратором Третя Одеська державна нотаріальна контора, реєстраційний номер обтяження 4197304 тип обтяження арешт нерухомого майна, підстава обтяження ухвала справа № 2-4472/2006 15.11.2006 року Київський районний суд м.Одеси заявник Третя Одеська державна нотаріальна контора та виключити з Державного реєстру речових прав та Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про арешт, накладений за вищевказаною ухвалою реєстраційний номер обтяження №4197304 в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна. Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 09.11.2020 року №947/25419/20 є власником 43/100 часток трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , власником інших 57/100 часток є ОСОБА_3 . При реєстрації права спільної сумісної власності за вказаним рішенням суду, позивач дізнався про наявність обтяження на зазначене нерухоме майно на підставі ухвали Київського районного суду м.Одеси від 15.11.2006 року у справі № 2-4472/2006, який накладено на належну ОСОБА_3 частку квартири, в якості забезпечення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу. Про наявність даних боргових зобов'язань колишньої дружини він не знав, учасником даної справи не був. Наявність зазначеного обтяження порушує права ОСОБА_4 як власника, що зумовило його звернення до суду з дійсним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 23.03.2021 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
07.05.2021 року позивачем надано заяву про заміну неналежного відповідача.
07.05.2021 року з боку позивача надійшов позов в уточненій редакції.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 06.07.2021 року підготовче провадження у даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Від третьої особи Третьої Одеської державної нотаріальної контори до судового засідання надійшов лист щодо розгляду справи за відсутністю представника Третьої Одеської державної нотаріальної контори.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд, вивчивши матеріали справи, матеріли цивільної справи встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 р., позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 06.11.1996 року перебували зареєстрованому Другим Приморським відділом ДРАЦС ОМУЮ, шлюбі, який розірваний рішенням Київського районного суду м.Одеси від 28.05.2019 року.
За час перебування у шлюбі сторони придбали нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 09.11.2020 року припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 ; визнано право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 62,3 кв.м, в тому числі житловою 44,4 кв.м, за ОСОБА_4 на 43/100 частин та за ОСОБА_3 на 57/100 частин та визначено порядок користування даною квартирою та стягнуто з ОСОБА_3 та користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за 7/100 частин квартир в сумі 64048 гривень та судові витрати.
Рішення суду набрало законної сили.
У відповідності до ч. 3 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, ОСОБА_4 правомірно та на законних підставах набув право спільної часткової власності на частину квартири, що підтверджується рішенням Київського районного суду м.Одеси від 09.11.2020 року.
При реєстрації вказаного рішення суду в Реєстрі речових прав 29 грудня 2020 року , реєстратором було повідомлено про наявність в реєстрі двох обтяжень, а саме: про накладення арешту на 1/2 частину квартири за адресою : АДРЕСА_2 , власником якої вказаний ОСОБА_4 та про накладення арешту на Ѕ частину квартири за адресою : АДРЕСА_2 , власником якої вказана ОСОБА_3 .
Арешт на належну ОСОБА_4 частину квартири накладено на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси по справі № 2- 4472/2006 від 15.11. 2006 року, реєстраційний номер обтяження 4197304.
Вказаний арешт внесено до реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна Третьою Одеською державною нотаріальною конторою 11.12. 2006 року .
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа № 2-525/2007 р. ( 2-4472/2006 позов надійшов до суду 14.11.2006 року) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу. За результатами розгляду справи судом 19.11.2007 року постановлено рішення про часткове задоволення позову та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто суму основного боргу за розпискою від 01.01.2003 року у розмірі 44000, 00 гривень інфляційні збитки за період з 01.09.2004 року по 01.09.2007 року у розмірі 17644, 00 гривень та3 % річних за період з 01.09.2004 року по 01.09.2007 року у розмірі 3960,00 гривень, а всього 65604,00 гривень. В рамках даної справи, в якості забезпечення позову ОСОБА_2 про стягнення боргу, судом ухвалою від 15.11.2006 року застосовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності подружжя.
Вказаний арешт внесено до реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна Третьою Одеською державною нотаріальною конторою 11.12. 2006 року .
При реєстрації ухвали Київського районного суду м.Одеси від 15.11.2006 року про забезпечення позову, реєстратором Третьою Одеською державною нотаріальною конторою зареєстровано обтяження на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 , реєстраційний номер обтяження 4197304 та на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 реєстраційний номер обтяження 4197340.
ОСОБА_4 учасником справи не був, як зазначає позивач у позові, про боргові зобов'язання дружини не знав, та кошти не використовувались в інтересах сім'ї.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ч. 8 ст. 158 ЦПК України, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Отже, право власності на 43/100 частин квартири виникло у позивача із встановлених законодавством підстав та на час розгляду даної справи не визнано у судовому порядку незаконним.
Вирішуючи виниклий між сторонами спір суд виходить з наступного обґрунтування.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В силу ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 318 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як зазначено у п. 9 Постанови пленуму ВССУ, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Отже, встановлені в судому засіданні факти та оцінка зібраних по справі доказів в їх сукупності вказують на те що накладений арешт ухвалою суду 15.11.2006р. порушує права та охоронювані інтереси ОСОБА_4 , як власника нерухомого майна, у вигляді обмеження його прав у розпорядженні належним майном на власний розсуд. Відтак, заявлені ОСОБА_4 вимоги підлягають судовому захисту, шляхом зняття такого арешту.
Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідність до ст. 267 ЦПК України, вважає за необхідне встановити порядок виконання рішення суду, за умовами якого, після набрання даного рішення суду законної сили, таке є підставою для виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладання арешту на 1/2 частину спірної квартири (реєстраційний номер обтяження 4197304).
Керуючись ст.ст.12,13,76,259, 263-265,267,268 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН невідомий) треті особи: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі, ОСОБА_3 про захист права власності - задовольнити.
Зняти арешт з 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2006р. у цивільній справі №2-4472/2006 (реєстраційний номер обтяження 4197304, реєстратор Третя Одеська державна нотаріальна контора), яка належить ОСОБА_4 ( ІПН НОМЕР_2 ).
Після набрання рішення суду законної сили, рішення є підставою для виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладання арешту на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 накладеного ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2006 р. у цивільній справі №2-4472/2006 (реєстраційний номер обтяження 4197304).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду та/або через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Луняченко В. О.