Дата документу 29.07.2021
Справа № 501/2566/20
1-кп/501/133/21
29 липня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області кримінальні провадження №12020160160000059 від 23 січня 2020 року та №12020160160000334 від 07 травня 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чорноморська (м.Іллічівська) Одеської області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
06 лютого 2020 року Малиновським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням на 1 рік відповідно до ст.75 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК України,
06 січня 2020 року, приблизно о 13:00 годин, ОСОБА_11 повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження замка відкрив багажник автомобіля «Fiat Regata», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з якого таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_7 , а саме: набір головок ключів з трещітками, хромові, у спеціальному пластиковому чемодані, вартістю 516,66 грн.; набір хромових ключів для гайок, болтів від 7 до 27 розміру у кількості 20 штук, вартістю 250,00 грн.; балонний ключ, розміром 19, вартістю 76,66 грн.; домкрат по типу «Жабка», вартістю 516,66 грн.; насос-компресор «Витол Ураган», вартістю 466,66 грн.; ручний насос, вартістю 183,33 грн.; молоток, вартістю 66,66 грн.; плоскогубці прямі, вартістю 130,00 грн.; плоскогубці по типу «жабка», вартістю 61,66 грн.; а всього на загальну суму 2268,29 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши реальну можливість розпоряджатися чи користуватися викраденим майном.
Крім того, 03 лютого 2020 року, в період часу з 20:40 годин до 20:41 годин, ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «Таврія -В», який розташований за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру, 35/1, умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, з торгової полиці магазину таємно викрав майно ПП «Таврія - І», а саме: 5 упаковок цукерок «Storck Merci asorti», вагою 400г, кожна, вартістю 241,64 грн., кожна, а всього на загальну суму 1208,22 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши реальну можливість розпоряджатися чи користуватися викраденим майном.
Крім того, 07 лютого 2020 року, приблизно о 16:00 годин, ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «Таврія -В», який розташований за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру, 35/1, умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, з торгової полиці магазину таємно викрав майно ПП «Таврія - І», а саме: 5 упаковок цукерок «Storck Merci asorti», вагою 250г, вартістю 115,52 грн., кожна, а всього на загальну суму 577,60 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши реальну можливість розпоряджатися чи користуватися викраденим майном.
Крім того, 13 лютого 2020 року, приблизно о 14:13 годин, ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «Таврія -В», який розташований за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру, 35/1, умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, з торгової полиці магазину таємно викрав майно ПП «Таврія - І», а саме: 5 упаковок цукерок «Storck Merci asorti», вагою 250г, вартістю 115,52 грн., кожна, а всього на загальну суму 577,60 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши реальну можливість розпоряджатися чи користуватися викраденим майном.
Крім того, 27 лютого 2020 року, приблизно о 13:50 годин, ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «Таврія -В», який розташований за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру, 35/1, умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, з торгової полиці магазину таємно викрав майно ПП «Таврія - І», а саме: 6 упаковок цукерок «Storck Merci asorti», вагою 250г, вартістю 115,52 грн., кожна, а всього на загальну суму 693,12 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши реальну можливість розпоряджатися чи користуватися викраденим майном.
Крім того, 05 червня 2020 року, приблизно о 12:02 години, ОСОБА_10 , перебуваючи біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул.Торгова, 2-Г, умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна намагався таємно викрасти з вітрини магазину пластикову пляшку олії «Таврійський», об'ємом 5л, вартістю 100,53 грн., яка належала потерпілій ОСОБА_8 , для чого взяв пляшку олії з вітрини магазину, сховав її під свою куртку та намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення. Однак злочинні дії ОСОБА_10 були помічені потерпілою ОСОБА_8 та сторонньою особою ОСОБА_12 , які висунули ОСОБА_10 вимогу про припинення цих дій. Незважаючи на те, що його дії були помічені, та усвідомлюючи це, ОСОБА_10 з метою заволодіння вказаним майном продовжив свої дії відкрито, намагаючись зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення з вказаним майном, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, тобто не отримав реальної можливості розпорядитися чи скористатися вказаним майном, так як був за триманий сторонніми особами.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 визнав себе винним частково у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Так, обвинувачений ОСОБА_10 визнав себе винним повністю у вчинені крадіжок 03, 07, 13, 27 лютого 2020 року з супермаркету «Таврія-В» і не оспорював фактичні обставини, показавши суду, що при зазначених в обвинувальному акті обставинах він викрав з супермаркету вказане в обвинувальному акті майно.
Водночас, ОСОБА_10 , який обвинувачувався у вчиненні відкритого викрадення майна з автомобіля потерпілого ОСОБА_7 , за даним обвинуваченням визнав себе винним частково, вважаючи, що під час вчинення злочину він діяв таємно, а не відкрито, та показав суду, що вчинив злочин будучи непоміченим, викрав з багажника автомобіля інструменти, які потім намагався продати на ринку, однак не зміг цього зробити, так як через 30 хвилин з'явився потерпілий, в зв'язку із чим він кинув майно та втік.
ОСОБА_10 , який обвинувачувався у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 , за даним обвинуваченням визнав себе винним частково, вважаючи, що під час вчинення злочину він діяв таємно, а не відкрито, та показав суду, що вчинив злочин будучи непоміченим, що, проходячи біля магазину, викрав пляшку з олією, яка знаходилася поряд, заховав її під куртку та намагався піти, однак його наздогнали та відібрали викрадене.
Дослідивши докази, суд доходить таких висновків.
Винуватість підсудного ОСОБА_13 у вчиненні крадіжки майна потерпілого ОСОБА_7 , крім показів підсудного, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_7 показав суду, що 06 січня 2020 року з його автомобіля вкрали інструменти. Він сам не був очевидцем вчинення злочину. Про крадіжку йому стало відомо зі слів сусідки ОСОБА_14 , яка розповіла йому, що бачила, як вчинялася крадіжка, та повідомила йому прикмети особи, яка вчинила крадіжку. По цим прикметам на ринку «Вечірній» він знайшов ОСОБА_10 та намагався відібрати в нього свої речі, але ОСОБА_10 втік. Він намагався наздогнати обвинуваченого, але впав та отримав тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_14 показала суду, що 06 січня 2021 року вона побачила, як обвинувачений викрадає з машини її сусіда ОСОБА_7 належні йому речі. Вона стала кричати обвинуваченому через вікно, однак він її не чув та міг чути, так як вікно було зачинене. Приблизно, через 30 хвилин вона зустріла ОСОБА_7 та розповіла йому обставини крадіжки та повідомила прикмети крадія. Згодом ОСОБА_7 розповів їй, що знайшов обвинуваченого на ринку «Вечірній», однак той втік.
Свідок ОСОБА_15 показав суду, що бачив, як на ринку «Вечірній» за обвинуваченим біг чоловік, який намагався його наздогнати та кричав обвинуваченому, щоб той зупинився.
Винуватість підсудного підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження:
Заявою ОСОБА_7 щодо вчиненого кримінального правопорушення (т.1 а.с. 224, 213-214, 218, 221, 222 - витяг з ЄРДР);
копією довідки МОЗ щодо отриманих потерпілим ОСОБА_7 тілесних ушкоджень (т.1 а.с.75);
протоколом пред'явлення особи для впізнання (т.1 а.с.225-230), відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_10 , як особу, яка викрала з його автомобіля майно;
протоколом пред'явлення особи для впізнання (т.1 а.с.231-234), відповідно до якого свідок ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_10 , як особу, яка викрала майно з автомобіля потерпілого ОСОБА_7 ;
висновком експерта №472 ТГ від 30 червня 2020 року (т.1 а.с.238-249, 250 - диск), відповідно до якого ринкова вартість за цінами вторинного ринку України на 06 січня 2020 року набору головок ключів, з трещітками, хромові, у спеціальному пластиковому чемодані - 516, 66 грн.; хромових ключів для гайок, болтів, різних розмірів від 7 до 27 розміру, у кількості 20 шт. - 250,00 грн.; балонного ключа для коліс розміром №19 - 76,66 грн., домкрату по типу «жабка» - 516,66 грн.; насосу компресору «Витол Ураган» - 466,66 грн.; ручного насосу - 183,33 грн.; молотку - 66,66 грн.; прямих плоскогубців - 130,00 грн.; плоскогубців по типу «жабка» - 61,66 грн.
Винуватість підсудного ОСОБА_13 у вчиненні крадіжки з супермаркету «Таврія-В» 03 лютого 2020 року, крім його показів, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, представник потерпілого ОСОБА_9 показав суду, що 03 лютого 2020 року з супермаркету «Таврія-В», розташованого за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру, 35/1, викрали продукти, зазначені в обвинувальному акті.
Винуватість підсудного підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження:
заявою про вчинене кримінальне правопорушення (т.1 а.с.93, 78-83 - витяг з ЄРДР);
довідкою щодо вартості викраденого майна - цукерок вартістю 241,64 грн., кожна, а всього - 1208,22 грн (т.1 а.с.94, 106 - фототаблиця із зображенням цукерок);
протоколом огляду предмета - диску з відеозаписами з камер відеоспостереження магазину «Таврія -В» за 03 лютого 2020 року, на яких зафіксовано обставини вчиненого кримінального правопорушення (т.1 а.с.97-98, 99-103, 95 - запит, 96 - заява, 104 - диск, долучений до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу, 105 - постанова).
Винуватість підсудного ОСОБА_13 у вчиненні крадіжки з супермаркету «Таврія-В» 07 лютого 2020 року, крім його показів, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, представник потерпілого ОСОБА_9 показав суду, що 07 лютого 2020 року з супермаркету «Таврія-В», розташованого за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру, 35/1, викрали продукти, зазначені в обвинувальному акті.
Винуватість підсудного підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження:
заявою про вчинене кримінальне правопорушення (т.1 а.с.93, 78-83, 108 - витяг з ЄРДР);
протоколом огляду предмета - диску з відеозаписами з камер відеоспостереження магазину «Таврія -В» за 07 лютого 2020 року на яких зафіксовано обставини вчиненого кримінального правопорушення (т.1 а.с.111-113, 110 - заява, 114 - диск, долучений до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу, 115 - постанова).
Винуватість підсудного ОСОБА_13 у вчиненні крадіжки з супермаркету «Таврія-В» 13 лютого 2020 року, крім його показів, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, представник потерпілого ОСОБА_9 показав суду, що 13 лютого 2020 року з супермаркету «Таврія-В», розташованого за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру, 35/1, викрали продукти, зазначені в обвинувальному акті.
Винуватість підсудного підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження:
заявою про вчинене кримінальне правопорушення (т.1 а.с.118, 78-83, 117 - витяг з ЄРДР);
довідкою щодо вартості викраденого майна - цукерок вартістю 115,52 грн., кожна, всього - 557,60 грн. (т.1 а.с.119);
протоколом огляду предмета - диску з відеозаписами з камер відеоспостереження магазину «Таврія -В» за 07 лютого 2020 року на яких зафіксовано обставини вчиненого кримінального правопорушення (т.1 а.с.111-113, 110 - заява, 114 - диск, долучений до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу, 115 - постанова).
Винуватість підсудного ОСОБА_13 у вчиненні крадіжки з супермаркету «Таврія-В» 27 лютого 2020 року, крім його показів, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, представник потерпілого ОСОБА_9 показав суду, що 27 лютого 2020 року з супермаркету «Таврія-В», розташованого за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру, 35/1, викрали продукти, зазначені в обвинувальному акті.
Винуватість підсудного підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження:
заявою про вчинене кримінальне правопорушення (т.1 а.с.121, 78-83 - витяг з ЄРДР);
довідкою щодо вартості викраденого майна - цукерок вартістю 115,52 грн., кожна, всього - 693,12 грн. (т.1 а.с.119);
протоколом огляду предмета - диску з відеозаписами з камер відеоспостереження магазину «Таврія -В» за 07 лютого 2020 року на яких зафіксовано обставини вчиненого кримінального правопорушення (т.1 а.с.124-129, 123 - заява, 130 - диск, долучений до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу, 131 - постанова).
Винуватість підсудного ОСОБА_13 у вчиненні замаху на відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 05 червня 2020 року, крім показів підсудного, підтверджується дослідженими судом доказами
Так, потерпіла ОСОБА_8 показала суду, що вона працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на ринку «Світанок». 05 червня 2020 року вона працювала, коли її сусідка по магазину ОСОБА_16 повідомила їй, що якийсь чоловік викрав в неї пляшку з олією, яка стояла біля дверей магазину. Вона побігла за цим чоловіком, яким був обвинувачений, кричала вдогін. В подальшому його наздогнали інші люди та забрали пляшку із олією.
Свідок ОСОБА_16 показала суду, що в червні 2020 року вона побачила, як обвинувачений ніс в руках соняшникову олію з цінником на пляшці. Вона відразу ж зайшла до сусідки по магазину ОСОБА_8 та повідомила їй, що в неї вкрали олію. ОСОБА_8 відразу ж побігла за обвинуваченим та кричала йому, щоб той віддав олію. Після цього обвинувачений прискорився. Вона зрозуміла, що обвинувачений чув, як його окликають. Зі слів інших осіб їй стало відомо, що в подальшому обвинуваченого зупинив працівник СБУ.
Свідок ОСОБА_17 показав суду, що 05 червня 2020 року він побачив, як від ринку «Ранковий» біг чоловік з курткою в руках та пляшкою з сонячною олією. За ним бігла жінка та молодий хлопець. Вони кричали: «тримайте його». Він також побіг за обвинуваченим, який, як на його думку, чув ці крики. В подальшому разом із хлопцем вонги наздогнали обвинуваченого та затримали.
Винуватість підсудного підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження:
протоколом прийняття заяви потерпілої ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення (т.2 а.с. 3-4, 2 - витяг з ЄРДР);
протоколом огляду місця поді (т.2 а.с.5-9, 10 - диск), відповідно до якого було оглянуто місцевість за адресою: АДРЕСА_3 , та виявлено ОСОБА_10 та вилучено пластикову пляшку прозорого кольору об'ємом 5л, закритою кришкою жовтого кольору з ручкою, на якій міститься етикетка з написом олія сонячна «Таврійська» з речовиною жовтого кольору, масою 4600г, поміщена до сейф-пакету №INZ4022822;
протоколом огляду предмету - пляшки олії, вилученої під час огляду місця події (т.2 а.с.30-33, 34- розписка);
довідкою щодо вартості викраденого майна - пляшки олії 100,53 грн. (т.2 а.с.11);
копією свідоцтва ФОП на ОСОБА_8 (т.2 а.с.12);
висновком КНП «Чорноморська лікарня» (т.2 а.с.13), відповідно до якого ОСОБА_10 під час огляду лікарем 05 червня 2020 року перебував в стані алкогольного сп'яніння;
протоколами оглядів предметів - дисків з відеозаписами з камери відеоспостереження, розміщених на АДРЕСА_3 (ринок, магазин, будівля СБУ в Одеській області), на яких зафіксовані обставини вчиненого кримінального правопорушення (т.1 а.с.139-144 та т.2 а.с.19-27; т.1 а.с.145 та т.2 а.с.18 - диски, долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів, т.2 а.с.14, 17 - запити, 15 - заява, 16, 28, 29, - постанови).
Судом також були досліджені постанови правоохоронних органів щодо визначення групи прокурорів, щодо кваліфікації дій обвинуваченого та щодо об'єднання кримінальних проваджень (т.1 а.с.84, 85, 86, 87, 88-89, 90, 91-92, 107, 116, 215-216, 217, 220, 223, т.2 а.с.35); клопотання слідчого про дозвіл на затримання ОСОБА_10 та ухвала слідчого судді про надання дозволу (т.2 а.с.72-77, 78-79); постанова слідчого про зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_10 у розшук (т.2 а.с.80-83, 84); постанова слідчого про відновлення досудового розслідування (т.2 а.с.85); протокол затримання ОСОБА_10 (т.2 а.с.86-88); клопотання слідчого про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвала слідчого судді (т.2 а.с.98-102, 103).
Таким чином, ОСОБА_10 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Крім того, ОСОБА_10 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.
Крім того, ОСОБА_10 своїми умисними діями, що виразилися у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але при цьому кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі,повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 та ч.2 ст.186 КК України.
Органами досудового розслідування дії обвинуваченого по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 з багажника автомобіля були кваліфіковані за ч.3 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Однак суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) з огляду на наступне.
Відповідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.
Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.
Розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій.
Судом встановлено, що умисел обвинуваченого був спрямований на таємне викрадення чужого майна, що підтверджується його показами в судовому засіданні та не спростовується доказами, наданими стороною обвинувачення.
Єдиним очевидцем кримінального правопорушення, який усвідомлював протиправний характер дій обвинуваченого, була свідок ОСОБА_14 , яка однак показала суду, що обвинувачений не усвідомлював, що вчиняє протиправні дії у її присутності.
За таких обставин кваліфікація дій обвинуваченого як відкрите викрадення чужого майна є помилковою
Органами досудового розслідування дії обвинуваченого по епізоду викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 були кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Однак суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) з огляду на наступне.
Відповідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.
Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи,
яка викрала майно, але одразу була викрита.
Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як
грабіж чи розбій.
Судом встановлено, що умисел обвинуваченого був спрямований на таємне викрадення чужого майна. Починаючи вчиняти кримінальне правопорушення обвинувачений вважав, що робить це непомітно для потерпілої чи інших осіб.
Висновки суду щодо спрямованості умислу обвинуваченого підтверджуються як його показами, так і показами потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_16 , а також відеозаписами з камер відеоспотереження, на яких зафіксовані обставини даної події, згідно яких обвинувачений на початку вчинення кримінального правопорушення намагався вчинити викрадення непомітно.
Водночас, обвинувачений, усвідомлюючи, що його дії, розпочаті як крадіжка, були виявлені, та незважаючи на це продовжуючи їх з метою заволодіння майном, намагався вчинити відкрите викрадення чужого майна.
При цьому обвинувачений, не маючи реальної можливості розпоряджатися чи користуватися вилученим майном, так як був затриманий, не довів свій злочинний умисел до кінця.
За таких обставин кваліфікація дій обвинуваченого як закінчений грабіж є помилковою.
За тих саме підстав суд вважає, що доводи обвинуваченого щодо необхідності кваліфікації його дій за цим епізодом як таємне викрадення чужого майна є необґрунтованими.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що він раніше судимий (т.1 а.с.146 - вимога, 147-148 та т.2 а.с.37-42 - вирок), характеризується негативно органом пробації (т.1 а.с.180, 188, т2 а.с.71), не одружений, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (т.1 а.с.173, 175), хворіє на тяжку хворобу (т.2 а.с.128).
Судом були досліджені докази щодо встановлення особи ОСОБА_10 :
ухвала слідчого судді про витребування особовою справи відносно ОСОБА_10 з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (т.1 а.с. 132-133);
протокол тимчасового доступу до речей і документів - оригіналу особової справи №287/19 на ОСОБА_10 , долученого до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т.1 а.с.134-136, 137 - опис, 138 - постанова);
протокол впізнання ОСОБА_18 свого сина обвинуваченого ОСОБА_10 (т.1 а.с.156);
лист Чорноморського МВ ГУДМС України в Одеській області щодо відсутності факту отримання обвинуваченим ОСОБА_10 паспорту громадянина України (т.1 а.с.157);
довідка з установи виконання покарань ДКС щодо звільнення ОСОБА_10 з під варти (т.1 а.с.77);
лист ІНФОРМАЦІЯ_3 з додатками - копії облікової карти, заяви про видачу військового квитка, корінця тимчасового посвідчення відносно ОСОБА_10 (т.1 а.с.158-162);
довідка Одеського національного морського університету щодо навчання обвинуваченого у закладі (т.1 а.с.164-172);
копія свідоцтва про народження ОСОБА_10 (т.1 а.с.176, 177);
довідка ГУ ДПС в Одеській області щодо реєстрації ОСОБА_10 14 грудня 2007 року в Держаному реєстрі фізичних осіб - платників податків (т.1 а.с.178-179);
довідка ОНДЕКЦ щодо дактилоскопічної карти на ОСОБА_10 (т.1 а.с.181, 189-190);
диск із записами судових засідань Малиновського районного суду м.Одеси по справі №521Є3887Є19 відносно ОСОБА_10 (т.1 а.с.182, 183, 185-187 - журнал с/з), долучений до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т.1 а.с.184);
копія особової справи ОСОБА_10 (т.1 а.с.191-212, т.2 а.с.49-70).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При цьому суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.2 ст.67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються, зокрема, вчинення кримінальних правопорушень особою повторно та рецидив злочину.
Судом встановлено, що обвинувачений раніше судимий за умисне корисливе кримінальне правопорушення, та ця судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку.
Однак суд не вважає за можливе визнати обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, повторність чи рецидив злочину, так як згідно ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка обставина, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частині КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Враховуючи, що дії обвинуваченого кваліфіковані судом за ознакою повторності вчинення злочину, суд не враховує цю ознаку, а також рецидив злочину як такі, що обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає сприяння досудовому розслідуванню та суду у встановленні істини у справі.
Згідно досудової доповіді служби з питань пробації, виправлення обвинуваченого не можливе без призначення покарання, пов'язаного із реальним обмеженням чи позбавленням волі (т.2 а.с.116-119).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставину, що пом'якшує його покарання, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, та вважає, що йому має бути призначене покарання у виді позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Покарання обвинуваченому слід призначити, застосувавши ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 та ч.1 ст.71 КК України.
При цьому суд керується висновками Верховного Суду.
Так, відповідно постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 червня 2018 року в справі №511/37/16-к, провадження №51-830км18:
коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК, потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків відповідно до ч.1 ст.71 цього Кодексу.
У кримінально-правовій ситуації, коли вчинення нового злочину в період іспитового строку стає фактичною підставою для визнання (скасування) призначеного за попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнялась особа, таким що належить відбувати реально, його самостійне виконання при застосуванні ч.4 ст.70 КК не допускається за наявності підстав для подальшого призначення остаточного покарання за правилами ч.1 ст.71 вказаного Кодексу.
Відповідно постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08 лютого 2021 року справа № 390/235/19, провадження № 51-2177кмо20:
якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч.1 ст.32 КК, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька - після його ухвалення, то спеціальні правила ч.4 ст.70 КК не застосовуються.
У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків.
Суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливі лише в ізоляції від суспільства, оскільки він раніше судимий, однак на шлях виправлення не став, знову вчинив кримінальні правопорушення, тому суд не знаходить підстав для застосування до нього ст.75 КК України.
Потерпілий ОСОБА_7 звернувся до суду із цивільним позовом до обвинуваченого, стверджуючи, що вчиненим злочином йому завдана майнова шкода, пов'язана з вартістю викраденого у нього майна і моральна шкода, пов'язана із заподіянням йому моральних страждань (т.1 а.с.14).
Потерпілий ОСОБА_7 просив стягнути з обвинуваченого на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2500 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10000 грн.
ПП «Таврія - І» звернулося до суду із цивільним позовом до обвинуваченого, стверджуючи, що вчиненим злочином підприємству завдана майнова шкода, пов'язана з вартістю викраденого у нього майна (т.1 а.с.46-49).
ПП «Таврія - І» просило стягнути з обвинуваченого на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3056,54 грн.
Викладеними вище доказами підтверджується розмір цивільних позовів в частині відшкодування майнової шкоди і підстави для їх задоволення.
Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За таких обставин цивільні позови в частині відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд вважає, що неправомірними діями обвинуваченого, внаслідок яких було вкрадено майно потерпілого ОСОБА_7 йому була заподіяна моральна шкода, яка виразилася в його моральних стражданнях, погіршенні його психічного і фізичного здоров'я та в істотній зміні його нормальних життєвих зв'язків.
Суд вважає, що з урахуванням глибини і тривалості моральних страждань потерпілого на його користь із обвинуваченого слід стягнути 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що, на думку суду, обґрунтовується наявністю ризиків того, що обвинувачений може переховуватись від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК) та вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК), що підтверджується тяжкістю покарання, яке йому призначається судом, засудженням його за вчинення декількох кримінальних правопорушень та наявністю у нього непогашеної судимості.
При цьому судом приймається до уваги вік обвинуваченого та стан його здоров'я, незначну міцність його соціальних зв'язків в місті його постійного проживання, відсутність у нього родини та утриманців, відсутність у нього постійного місця роботи, його незадовільний майновий стан.
Керуючись ст.ст.368-374 КПК України,
Визнати ОСОБА_10 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 та ч.2 ст.186 КК України,
і призначити йому покарання:
за ч.2 ст.185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі;
за ч.3 ст.185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;
за ч.2 ст.15 та ч.2 ст.186 КК України - у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за сукупністю злочинів - за даним вироком суду за ч.3 ст.185 КК України та за попереднім вироком Малиновським районним судом м.Одеси від 06 лютого 2020 року - шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 3 роки позбавлення волі, зарахувавши покарання, відбуте частково за попереднім вироком.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за сукупністю злочинів - за даним вироком суду за ч.2 ст.185 КК України та за ч.2 ст.15 та ч.2 ст.186 КК України - шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за сукупністю вироків - до покарання, призначеного відповідно до ч.1 ст.70 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного відповідно до ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначивши обвинуваченому покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_10 обчислювати з 31 липня 2020 року, з моменту його затримання (т.2 а.с.86-88), зарахувавши йому, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в строк покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме знаходження його під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі за періоди: з 18 червня 2020 року (т.2, а.с.36) по 08 липня 2020 року (т.3, а.с.42) та з 31 липня 2020 року до дня набрання вироком законної сили.
Речові докази: копію журналу судового засідання та диски - залишити в матеріалах судового провадження; оригінал особової справи на ОСОБА_10 повернути до ДУ «Одеський слідчий ізолятор»; пляшку з олією - залишити (повернути) потерпілій ОСОБА_8 .
Процесуальні витрати у розмірі 2615,20 грн., пов'язані із залученням експерта (т.1, а.с.241), стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на його користь в рахунок відшкодовування майнової шкоди - 2500 грн., в рахунок відшкодовування моральної шкоди - 1000 грн.
Цивільний позов ПП «Таврія - І» задовольнити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на його користь в рахунок відшкодовування майнової шкоди - 3056,54 грн.
Грошові кошти в сумі 10510 грн., внесені в якості застави за обвинуваченого ОСОБА_10 (квитанція №0.0.1760507536.2 від 09 липня 2020 року, підстава - ухвала слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 18 червня 2020 року), повернути з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області заставодавцю - ОСОБА_18 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя