ЗАОЧНЕ рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
Справа № 495/1942/21
Номер провадження 2/495/1695/2021
09 червня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд в складі:
головуючого судді: Боярського О.О.
за участю секретаря судового засідання: Рачицької І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Білгород-Дністровського цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_2 на його користь, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, а саме: матеріальну шкоду в розмірі 2000 грн. (франшиза, передбачена умовами поліса страхування № 100160194 від 25.02.2020); моральну шкоду у сумі 5000 грн.; 62,00 грн. в якості відшкодування за оплату доставки кур'єром «Нова Пошта» листа претензії; 61,00 грн. в якості відшкодування за оплату доставки кур'єром «Нова Пошта» листа страховику; 67,00 грн. в якості відшкодування за оплату доставки кур'єром «Нова Пошта» листа страховику.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.12.2020 року приблизно о 16:00 у м. Білгород - Дністровський на вул. Єврейській мала місце дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в якій було пошкоджено належний позивачу на праві власності автомобіль марки «Шевроле», номер державної реєстрації НОМЕР_1 .
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 11.01.2021 року по справі №495/7398/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових становить 8849,24 грн. Оскільки відповідальність Відповідача, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 100160194 від 25.02.2020, застраховано у ТДВ «СК Ю.ЕС.АЙ» (Страховик), я позивач за відшкодуванням до Страховика.
Поліс укладений на умовах відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб, франшиза - 2000,00 грн. Страховик зобов'язався виплатити страхове відшкодування у розмірі 8849,24 грн. (8849,24 грн. мінус 2000,00 грн. франшизи). До сьогодні сума 2000,00 грн. франшизи залишається не виплаченою відповідачем, хоча на його адресу листом з повідомленням про вручення було відправлено претензію з пропозицією в добровільному порядку здійснити виплату франшизи.
Також позивач вказує, що крім майнової шкоди внаслідок спричиненої Відповідачем ДТП, йому завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних та душевних стражданнях, яких він зазнав з приводу пошкодження автомобіля Chevrolet Lacetti д/з НОМЕР_1 , через неможливість користуватися належним йому автомобілем в звичному режимі, у порушенні нормальних життєвих зв'язків,через неможливість продовження активного громадського життя,порушенні стосунків з оточуючими людьми,внаслідок пошкодження транспортного засобу та ускладнення у пересуванні з моєю маленькою дитиною в зимовий період. Також у моральних стражданнях з приводу бездіяльності Відповідача - не виплатою в добровільному порядку частини матеріальних збитків (франшизи).
Процесуальні дії.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.04.2021 року відкрите провадження по справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.05.2021 року розгляд справи відкладено на 09.06.2021 року.
Позивач надав до суду письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи здійснити у її відсутності, у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, у встановлений законом строк відзиву до суду не подав, суд вважає за можливе вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Справа підлягає розгляду в заочному порядку у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №495/7398/20 встановлено, що 01.12.2020 року об 16:00 годині по вул. Єврейській в м. Білгород-Дністровському Одеської області гр. ОСОБА_2 керуючи автомобілем Ford Transit, д/з НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Chevrolet Lacetti д/з НОМЕР_1 , в результаті чого автомобіль Chevrolet Lacettiе отримав механічні пошкодження. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили.
Власником автомобіля Chevrolet Lacetti д/з НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_1 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових становить 8849,24 грн. (вісім тисяч вісімсот сорок дев'ять грн., 24 коп.) (а.с. 4).
Оскільки відповідальність Відповідача, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 100160194 від 25.02.2020, застраховано у ТДВ «СК Ю.ЕС.АЙ» (Страховик), позивач ОСОБА_1 звернувся за відшкодуванням до Страховика.
Поліс укладений на умовах відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб, франшиза - 2000,00 грн. Страховик зобов'язався виплатити страхове відшкодування у розмірі 8849,24 грн. (8849,24 грн. мінус 2000,00 грн. франшизи). До сьогодні сума 2000,00 грн. франшизи залишається не відшкодованою відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1,2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за №6 від 27.03.1992 року із змінами та доповненнями роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожньогоруху України).
Отже, з урахуванням вищевикладеного, можна зробити висновок про те, що наявні підстави для цивільної відповідальності ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки Ford Transit, д/з НОМЕР_2 та здійснив зіткнення з автомобілем позивача.
Порядок визначення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано главою 82 ЦК, крім того, відповідні роз'яснення надано в постанові Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 №6, відповідно до яких при визначенні розміру шкоди враховується розмір майнової шкоди, спричиненої майну або особистим немайновим правам потерпілого.
Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють або зменшення блага потерпілого внаслідок порушення його матеріальних прав або зниження нематеріальних благ (рівня життя, здоров'я тощо).
Ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір таких збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.
Згідно з роз'ясненнями п.9 постанови Пленуму ВС «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 №6 при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 2000 грн. (франшиза, передбачена умовами поліса страхування № 100160194 від 25.02.2020) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити наступне.
На підставі ч.1 ст. 23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. П.2 ч. 3 цієї статті вказує, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно п. 3 постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Позивач наголошує на тому, що окрім матеріальної шкоди, йому завдано моральної шкоди, яку він зазнав у зв'язку із пошкодженням свого майна, а також отриманням психологічних та душевних страждань внаслідок ДТП, через неможливість користуватися належним йому автомобілем в звичному режимі, у порушенні нормальних життєвих зв'язків,через неможливість продовження активного громадського життя,порушенні стосунків з оточуючими людьми,внаслідок пошкодження транспортного засобу та ускладнення у пересуванні з моєю маленькою дитиною в зимовий період. Також у моральних стражданнях з приводу бездіяльності Відповідача - не виплатою в добровільному порядку частини матеріальних збитків (франшизи).
За таких обставин, завдану моральну шкоду позивач оцінив у 5000,00 гривень.
Висновки за результатами розгляду справи
Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, знайшли своє підтвердження у суді і ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, та підлягають частковому задоволенню, а саме суд вважає обґрунтованою вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 2000 грн. (франшиза, передбачена умовами поліса страхування № 100160194 від 25.02.2020) та зважаючи на обставини справи та надані суду докази, суд приходить до висновку про достовірність та обґрунтованість доводів та вимог позивача щодо заподіяння йому моральних страждань неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 , в результаті скоєння останнім дорожньо-транспортної пригоди зв'язку з чим також підлягають задоволенню вимоги про відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінив у 5000,00 гривень.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 62,00 грн. в якості відшкодування за оплату доставки кур'єром «Нова Пошта» листа претензії; 61,00 грн. в якості відшкодування за оплату доставки кур'єром «Нова Пошта» листа страховику; 67,00 грн. в якості відшкодування за оплату доставки кур'єром «Нова Пошта» листа страховику, оскільки вказані витрати не є збитками, в розумінні ст. 22 ЦК України, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Щодо судових витрат
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн.
На підставі вищевикладеного та ст.ст. 22, 23, 1166, 1187,1192ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 89, 133, 141, 263, 265, 267, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду в розмірі 2000,00 грн. (франшиза, передбачена умовами поліса страхування № 100160194 від 25.02.2020 року).
Стягнути зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Стягнути зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Боярський