Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/6794/2021
27 липня 2021 року місто Київ
справа №761/37339/19
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Пікуль А.А., Невідомої Т.О.
за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну за апеляційною скаргою заявника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року про відмову у задоволенні подання про примусове проникнення до житла боржника, постановлену під головуванням судді Юзькової О.Л., у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни про примусове проникнення до житла боржника, заінтересовані особи: боржник - ОСОБА_1 , стягувач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», -
У вересні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. звернулася до суду з поданням, в якому просила:
надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. та іншим учасникам виконавчого провадження залучених приватним виконавцем у встановленому законом порядку на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , а саме:
квартири АДРЕСА_1 ;
квартири АДРЕСА_2 ;
квартири АДРЕСА_3 ;
квартири АДРЕСА_4 ;
квартири АДРЕСА_5 , для арешту та опису рухомого майна боржника, у зв'язку з необхідністю виконання рішення на підставі якого видано виконавчий лист №761/45540/17 04 квітня 2019 року Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №001-2914/840-0255 від 03 жовтня 2007 року в розмірі 305315,90 доларів США, судового збору у розмірі 81358,09 грн.
Подання обгрунтовувала тим, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження №58882200 з примусового виконання виконавчого листа №761/45540/17, виданого 04 квітня 2019 року Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №001-2914/840-0255 від 03 жовтня 2007 року в розмірі 305315,90 доларів США та судового збору у розмірі 81358, 09 грн.
Вказувала, що 12 квітня 2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58882200, яку відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» було направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням за №0209413894910.
Зазначала, що 12 квітня 2019 року винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 . Того ж дня, направлено запити до органів, що здійснюють реєстрацію права власності та запити до КБТІ, ДСУ з питань геодезії, картографії та кадастру, Регіонального сервісного центру МВС України, Відділу РАЦС УПДР ГТУЮ у місті Києві, Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи апарату Шевченківської РДА, Державної прикордонної служби України, Державної міграційної служби України.
Вказувала, що приватним виконавцем Лановенко Л.О. на адресу боржника було направлено виклик, яким зобов'язано ОСОБА_1 з'явитися до виконавця 23 квітня 2019 року о 10 год. 00 хв., за адресою: місто Київ, вулиця Юрія Поправки, 6, офіс 17, щодо сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату. Однак, 23 квітня 2019 року боржник на вимогу приватного виконавця не з'явилась, про поважність причин неявки не повідомила.
Посилалася, що рухомого майна у боржника не виявлено, що підтверджує відповідь Регіонального сервісного центру МВС України, що унеможливлює виконання провадження та реалізації засад виконавчого провадження, зазначених в ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», а саме обов'язковості виконання рішення.
Зазначала, що для реального забезпечення виконання рішення, приватним виконавцем було описано та накладено арешт на нерухоме майно, що належить боржнику, а саме: квартиру АДРЕСА_6 , про що 19 квітня 2019 року приватним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказувала, що 22 квітня 2019 року приватним виконавцем було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та суб'єкту оціночної діяльності - ТОВ «Приватна експертна служба» доручено провести експертну оцінку описаного майна боржника, а саме: квартиру АДРЕСА_6 .
Посилалася на те, що 23 квітня 2019 року оцінювачем було встановлено, що вартість об'єкта оцінки становить 3504180 грн. та 06 травня 2019 року приватним виконавцем було направлено заявку на реалізацію арештованого майна (квартиру) боржника за адресою: АДРЕСА_7 в ДП «Сетам».
10 травня 2019 року ДП «Сетам» було проведено перші електронні торги за реєстраційним номером лота 349407.
Вказувала, що 11 червня 2019 року на адресу приватного виконавця надійшла заява від стягувача АТ «Універсал Банк» про намір залишити за собою нереалізоване майно після перших торгів за початковою ціною, визначеною на початку проведення електронних торгів 3504180 грн.
Посилалась на те, що того ж дня приватним виконавцем було винесено постанову про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу. Проте, даних коштів не достатньо для погашення заборгованості ОСОБА_1 за ВП №58882200.
Зазначала, що 21 червня 2019 року приватним виконавцем було винесено вимогу про надання доступу до приміщень, а саме до квартир: АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_5 та які належать боржнику із зазначенням дати проведення опису та арешту майна.
Вказувала, що того ж дня представником боржника ОСОБА_2 було отримано вимогу виконавця особисто, що підтверджується підписом представника.
Посилалась на те, що 24 червня 2019 року приватний виконавець, керуючись ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», з метою здійснення опису та арешту майна боржника, здійснила виїзд за адресою місцезнаходження квартир в АДРЕСА_12 за АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_13 .
Зазначала, що в ході вчинення виконавчих дій було встановлено, що квартири об'єднанні в готельний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та використовуються для здачі в оренду цілодобово.
Вказувала, що доступу до квартир боржника не було надано, тобто вимогу виконавця за вих. №1587 від 21 червня 2019 року ОСОБА_1 не виконала, про що приватним виконавцем було складено акт від 24 червня 2019 року.
Посилалась на те, що 24 червня 2019 року виконавцем було залишено черговий виклик, з вимогою з'явитися 25 червня 2019 року о 09 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_14 для надання пояснень стосовно умисного ухилення від виконання рішення суду.
Зазначала, що 25 червня 2019 року боржник на вимогу приватного виконавця не з'явилась, про поважність причин неявки не повідомила.
Вказувала, що 05 липня 2019 року представником боржника ОСОБА_2 було надано заяву-повідомлення про власність об'єктів нерухомого майна, а саме квартир, що розташовані у АДРЕСА_12 за АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_13 , де було зазначено, що приватному виконавцю було заборонено вчиняти будь-які виконавчі дії щодо вищезазначених квартир, адже вони перебувають у заставі за договором іпотеки у ПАТ «Державний ощадний банк України».
Посилалася на те, що з метою запобігання невиконання боржником судового рішення, забезпечення дотримання прав та інтересів стягувача та спонукання боржника до виконання виконавчого листа №761/45540/17 вбачається необхідність в примусовому проникненні до житла боржника, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 за АДРЕСА_1, АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_13 для арешту та опису рухомого майна боржника (побутової техніки та ін.).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. про примусове проникнення до житла боржника було залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи просила скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити подання у повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказувала, що станом на надіслання до суду подання щодо проникнення до житла боржника та апеляційної скарги, боржник не здійснила жодних заходів щодо погашення в повному обсязі заборгованості.
Зазначала, що такими діями боржника порушуються не тільки права стягувача але й порушуються засади виконавчого провадження, зокрема обов'язковості виконання рішень. Відповідно, немає іншого дієвого способу спонукати боржника до виконання судового рішення, яке є обов'язковим для виконання, ніж примусове проникнення до житла боржника.
Посилалась на те, що судом першої інстанції не були дослідженні надані приватним виконавцем докази, обставини справи не були повно та всебічно з'ясовані.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.
У судовому засіданні апеляційного суду представник приватного виконавця доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити.
Боржник ОСОБА_1 та стягувач АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Боржник ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи, в тому числі і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника приватного виконавця, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. перебуває виконавчий лист №761/45540/17, виданий 04 квітня 2019 року Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №001-2914/840-0255 від 03 жовтня 2007 року в розмірі 305315,90 доларів США та судового збору у розмірі 81358, 09 грн.
12 квітня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58882200 з примусового виконання вказаного виконавчого листа, яка була направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням за №0209413894910.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. від 12 квітня 2019 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.
12 квітня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .
З метою отримання інформації щодо майнового стану боржника, наявності у останньої рухомого чи нерухомого майна приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. було надіслано запити до усіх діючих банків на території України, Київського бюро технічної інвентаризації, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Регіонального сервісного центру МВС України, Відділу реєстрації актів цивільного стану УПДР ГТУЮ у м. Києві, Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи апарату Шевченківської РДА, ДПС, ДМС.
Листом від 15 квітня 2019 року Державна фіскальна служба України повідомила приватного виконавця про те, що у боржника ОСОБА_1 відкриті рахунки у АТ «Дельта Банк» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Як зазначено у відповідях з установ банків постанову про арешт коштів боржника прийнято банківськими установами до виконання, однак коштів на рахунках або немає, або їх недостатньо для повного виконання виконавчого листа.
Відповідно до відповідей з Пенсійного фонду України від 15 квітня 2019 року інформації про ОСОБА_1 , як особу, яка отримує пенсію чи працює за трудовими та цивільно-правовоими договорами не знайдено.
З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 23 квітня 2019 року вбачається, що за боржником зареєстрвоана земельна ділянка з кадастровим номером: 3221284401:01:040:0012.
З відповіді Шевченківської РДА в місті Києві від 28 травня 2019 року №109/05/50-4836 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 . Дана квартира перебувала у власності боржника.
Для реального забезпечення виконання рішення приватним виконавцем було описано та накладено арешт на нерухоме майно, що належить боржнику, а саме: квартиру АДРЕСА_6 , про що 19 квітня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
22 квітня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання ТОВ «Приватна Експертна Служба» доручено провести експертну оцінку описаного майна боржника, а саме: квартиру АДРЕСА_6 .
Згідно звіту про експертну грошову оцінку квартири АДРЕСА_6 від 23 квітня 2019 року встановлено, що вартість об'єкта оцінки становить 3 504 180 грн.
06 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. було направлено до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна (квартиру) боржника за адресою: АДРЕСА_7 .
10 червня 2019 року ДП «СЕТАМ» було проведено перші електронні торги за реєстраційним номером лота: 349407.
11 червня 2019 року на адресу приватного виконавця від стягувача АТ «Універсал Банк» надійшла заява про намір залишити за собою нереалізоване майно після перших торгів за початковою ціною, визначеною на початок проведення електронних торгів 3 504 180 грн. та приватним виконавцем було винесено постанову від 11 червня 2019 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за ОСОБА_1 на праві власності зареєстровані об'єкти нерухомого майна, а саме:
квартира АДРЕСА_1 ;
квартири АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_5 .
Вказані квартири знаходяться під обтяженням на підставі договору іпотеки, серія та номер:6386, виданий 10 липня 2013 року, видавник: приватний нотаріус КМНО Ковальчук С.П., суб'єкт обтяження: ПрАТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ: 00032129.
21 червня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. було винесено вимогу №1587, в якій остання з метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення вимагала надати доступ до приміщень для проведення опису та арешту, а саме квартири АДРЕСА_1 , квартир АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_5 . Дата проведення опису та арешту нерухомого майна 24 червня 2019 року о 15.00 год.
Вказану вимогу 21 червня 2019 року отримав представник боржника ОСОБА_2 .
З акта приватного виконавця від 24 червня 2019 року вбачається, що останньою о 15.00 год. виходом за адресою: АДРЕСА_12 встановлено, що квартири АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_13 об'єднані в готельний комплекс «Богдан Хол Демон» та використовуються для здачі в оренду подобово. Доступу до квартир боржник не надав, вимога №1587 від 21 червня 2019 року боржником не виконана.
У поданні приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. вказувала на те, що 24 червня 2019 року нею було залишено чергову вимогу виконавця №1812 з вимогою з'явитися до офісу приватного виконавця 25 червня 2019 року о 09.00 год. для надання пояснень стосовно умисного ухилення від виконання рішення суду та законних вимог виконавця.
Однак, доказів того, що боржник отримала вказану вимогу від 24 червня 2019 року №1812 матеріали справи не містять.
05 липня 2019 року представник боржника ОСОБА_2 надав до приватного виконавця заяву-повідомлення від 04 липня 2019 року про те, що у боржника ОСОБА_1 на даний час є об'єкти нерухомості квартири АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_5 та які перебувають у заставі за договором іпотеки у ПАТ «ОщадБанк». Згоди на реалізацію свого заставного майна іпотекодержатель ПАТ «ОщадБанк» та іпотекодавець ОСОБА_1 не давали.
Заявою-повідомленням від 11 липня 2019 року, яке надійшло до приватного виконавця 16 липня 2019 року представник боржника ОСОБА_2 повідомляв про те, що все майно у квартирах боржника, якими вона володіє та які знаходяться у заставі ПАТ «ОщадБанк» (квартири АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_5 ) придбане за кредитні кошти отримані у ПАТ «ОщадБанк» та за домовленістю з кредитором є таким, що як і самі квартири забезпечують зобовязання ОСОБА_1 перед кредитором.
Відповідно до ч.1 ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Згідно з п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи безперешкодно входити до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення.
Пунктом 13 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець звертається до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Відповідно до ст.30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №757/41727/19-ц.
Звертаючись до суду з вказаним поданням, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. вказувала на те, рішення суду боржником не виконано, а дії боржника суперечать нормам чинного законодавства в частині заборони доступу до квартир за адресою: АДРЕСА_12 за АДРЕСА_1, АДРЕСА_16 приватному виконавцю щодо проведення опису рухомого майна боржника (побутової техніки та ін.).
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Опис та арешт майна боржника є виконавчою дією, а особливості виявлення майна, що знаходиться в помешканні боржника, вимагають сповіщення боржника про проведення виконавчих дій за його місцем проживання для забезпечення присутності боржника або його уповноваженої особи та потрапляння виконавця до помешкання.
Частиною 1 ст.28 вказаного Закону визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відсутність даних про сповіщення боржника щодо проведення виконавчих дій за місцем його проживання свідчитиме про недотримання прав бути присутнім під час проведення виконавчих дій (ч.1 ст.19 Закону).
Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вони не містять доказів про те, що боржник була обізнана про намір приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. вчинити виконавчі дії у квартирах АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_5 для арешту та опису саме рухомого майна боржника.
Крім того, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. не надано доказів того, що боржник перебувала за місцем знаходження її майна за адресою: АДРЕСА_15 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_13 в момент виїзду приватного виконавця та умисно перешкоджала проникненню до них, у зв'язку з чим виникла необхідність саме примусового проникнення до житла.
При цьому, наданий суду акт від 24 червня 2019 року, на який посилається приватний виконавець, у порушення ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» не містять інформації про його складення в присутності понятих, що тягне за собою недопустимість зазначених доказів.
Враховуючи, що відсутні відомості про повідомлення боржника про вихід приватного виконавця за місцем знаходження квартир АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_5 на 24 червня 2019 року саме для арешту та опису рухомого майна боржника, а відтак вказане не свідчить про ухилення ОСОБА_1 у наданні приватному виконавцю доступу до житла боржника.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні подання приватного виконавця про надання дозволу на примусове проникнення до житла.
А відтак, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не були дослідженні надані приватним виконавцем докази, обставини справи не були повно та всебічно з'ясовані, та своїми діями боржник порушує не тільки права стягувача але й засади виконавчого провадження, зокрема обов'язковості виконання рішень спростовуються вищевикладеним та на правильність ухвали суду не впливають.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу заявника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 28 липня 2021 року.
Головуючий:
Судді: