справа № 760/25217/20
провадження № 22-ц/824/10828/2021
головуючий у суді І інстанції Шереметьєва Л.А.
27 липня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Зиль Т.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У листопаді 2020 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову вказувала, що за час спільного проживання сторони не змогли створити міцної та дружньої сім'ї. Суперечності, що виникали між ними, привели до її розпаду.
Сторони перестали підтримувати подружні стосунки, ведення домашнього господарства, проживають окремо.
На примирення позивачка не згодна.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.
Шлюб, зареєстрований 14 вересня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у Києві/ а/з № 1325 / між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Відновлено позивачу дошлюбне прізвище ОСОБА_2 .
Не погоджуючись із указаним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду.
В обргунтування доводів апеляційної скаргу вказує, що позовна заява була підписана особою, яка не має права підпису, а саме представником позивача - адвокатом Баштою М.І.
Зазначає, що право на подання позову про розірвання шлюбу є особистим правом подружжя та не підлягає передорученню.
Вказує, що суд першої інстанції призначаючи справу до розгляду в порядку спрощеного провадження залишив поза увагою, що у позовній заяві позивачем зазначено, прошу: «прийняти позовну заяву та відкрити загальне позовне провадження».
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шульга О.М. просила апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат - Башта М.І. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення враховуючи таке.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 14 вересня 2012 року.
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що за час спільного проживання сторони не змогли створити міцної та дружньої сім'ї. Суперечності, що виникали між ними, привели до її розпаду.
Сторони перестали підтримувати подружні стосунки, ведення домашнього господарства, проживають окремо.
На примирення позивачка не згодна.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що шлюб між сторонами існує формально, вони проживають окремо тривалий час та не підтримують сімейні стосунки, сім'я розпалась остаточно і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам дитини.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду виходячи з такого.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Частиною першою статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб'єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом частини четвертої статті 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Згідно з частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини сьомої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підписана представником Баштою М.І .
До позовної заяви додано ордер адвоката Башти М.І. на представництво інтересів ОСОБА_2 серії АІ № 1069046.
Хоч положеннями ст. 110 СК України і передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути подано одним із подружжя, однак відсутні вимоги щодо особистого звернення сторони до суду, як це передбачено, наприклад, у випадку подання заяви про укладення шлюбу ( п. 2 ст. 28 СК України).
Суд першої інстанції, встановивши, що до позовної заяви додано документи, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, згідно ордера адвокатові надано всі процесуальні права та обов'язки визначені для позивача, дійшов обґрунтованого висновку про те, що представник позивача - адвокат Башта М.І. не мав встановлених законом процесуальних перешкод та обмежень для підписання та подання до суду позову про розірвання шлюбу від імені клієнта.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 липня 2021 року у справі № 607/10879/20.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що у 27 липня 2021 року позивач ОСОБА_2 подала до суду заяву підписану нею особисто, в якій підтвердила своє волевиявлення та дійсний намір розірвати шлюб із ОСОБА_1 .
А тому, доводи наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права.
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції правомірно дослідив і дав оцінку наданим позивачем доказам та запереченням відповідача і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке постановлено з дотриманням норм процесуального права, з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба