Справа № 759/5521/21 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/2573/2021 Доповідач: ОСОБА_2
27 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Носівка, Ніжинського району, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
за участю: прокурора ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року задоволено частково клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12020110000000079 від 06.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 37 днів в межах строку досудового розслідування, з продовженням строку дії покладених на нього обов'язків:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатись із місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду.
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та адреси.
4) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Контроль за виконанням даного запобiжного заходу покладено на органи внутрiшнiх справ за мiсцем проживання пiдозрюваного ОСОБА_7 .
В іншій частині клопотання - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року у справі № 759/5521/21. Постановити нову ухвалу, якою відмовити повністю у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020110000000079 від 06 лютого 2020 року. Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 04:00 за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що дана ухвала є необґрунтованою, постановлена з істотним порушенням вимог КПК України.
Також апелянт зазначає, що прокурор не довів наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Клопотання про продовження запобіжного заходу не містило жодного чіткого обґрунтування, які саме докази, отримані під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, дають підстави стороні обвинувачення вважати, що ризики для належного проведення досудового розслідування, зазначені у вказаному клопотанні, є реальними і потребують вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того апелянт вказує, що прокурор не довів можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. У поданому клопотанні взагалі не містилося обґрунтування можливості застосування відносно ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів.
Однак, не дивлячись на зазначене, слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , що дає підстави стверджувати про те, що слідчим суддею, при постановленні вищезгаданої ухвали було істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, а саме: ст. 177, 178, 194 КПК України.
Апелянт звертає увагу суду на те, що ОСОБА_7 проживає за наступною адресою: АДРЕСА_1 , що в поєднанні із застосованим до нього запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту та тим, що орган досудового розслідування та його захисник знаходяться територіально в м. Києві, фактично позбавляє його можливості повноцінно реалізувати своє право на захист.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу з викладених у ній доводів, позицію прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно частини шостої даної статті у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду, колегія суддів вважає, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею в цілому дотримані.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи та ухвали слідчого судді, що СУ ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110000000079 від 06.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи спільну корисливу мету направлену на отримання грошових коштів внаслідок вчинення кримінального правопорушення, вирішили зайнятись організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Для досягнення кінцевої мети даної злочинної діяльності, а саме особистого збагачення, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розробили відповідний злочинний план, який передбачав домовленість між особами на вчинення спільних протиправних дій, розподіл обов'язків між учасниками групи, тощо.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України поза пунктами пропуску державного кордону України, з корисливих мотивів у 2020 році (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), останні вступили у злочинну змову.
Так відповідно до розподілу обов'язків ОСОБА_7 , мав підшуковувати на території Київської області та міста Києва осіб, які бажали за грошову винагороду потрапити до країн Європейського Союзу поза пунктом пропуску державного кордону України;
ОСОБА_9 , який відповідно до розподілу ролей займається пошуком осіб, які проживають поряд з лінією державного кордону України та які можуть безпосередньо здійснювати функції провідників, а також сам здійснює функцію провідника до меж державного кордону України, поряд з якими відсутні пункти пропуску через державний кордон, для подальшого незаконного переправлення осіб на територію країн Європейського Союзу;
ОСОБА_10 , якому відомий маршрут поза пунктом пропуску державного кордону України до Румунської Республіки та який відповідно до розподілу ролей повинен проводити осіб поза пунктом пропуску державного кордону України на територію країн, які входять до складу ЄС.
Так, ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , будучи об'єднаними корисливим мотивом направленим на отримання грошової винагороди внаслідок вчинення ними організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, поза пунктом пропуску державного кордону України, при цьому будучи обізнаними про порядок перетину державного кордону України громадянами України та іноземними громадянами, у порушення вимог ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», а також що за порушення вказаних законів наступає кримінальна відповідальність, дійшли спільної згоди на вчинення таких дій, чим вступили у попередню змову.
З метою вчинення протиправної діяльності щодо переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_10 повинен був здійснювати функції провідника та вести по маршруту перетину державного кордону України поза пунктом пропуску до Румунії.
Так, 21.01.2021, близько 15.00 год., ОСОБА_7 неподалік станції Київського метрополітену «Лісова» розташованої на території Дніпровського району міста Києва зустрівся з громадянином Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_11 з метою досягнення з ним домовленості про переправлення через державний кордон України його та знайомого громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_12 , де під час особистої зустрічі повідомив про сприятливі умови щодо організації для незаконного перетину державного кордону України.
Після цього, ОСОБА_7 , маючи корисливу мету направлену на отримання грошових коштів внаслідок вчинення кримінального правопорушення, повідомив ОСОБА_13 , що він може організувати їх незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску державного кордону України, шляхом надання їм провідників, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які в свою чергу здійснять дії щодо розробки плану, визначення місця, часу переправлення ОСОБА_14 та ОСОБА_12 на територію Румунії, при цьому вартість таких дій зі сторони ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , буде коштувати в сумі 3650 доларів США з кожної особи. Крім цього, ОСОБА_15 повідомив, для реалізації перетину через державний кордон України необхідно буде прибути до залізничного вокзалу м. Ірпінь Київської області, звідки буде плануватись виїзд до Чернівецької області.
У подальшому, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , погодившись на умови ОСОБА_7 , 26.01.2021 близько 20.10 год., зустрілись з останнім на залізничному вокзалі м. Ірпінь, за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Центральна, 6, де ОСОБА_7 повідомив, що вони поїдуть до м. Чернівці на рейсовому автобусі та для забезпечення їхньої доставки необхідно заплатити ОСОБА_7 300 доларів США, як частини грошових коштів щодо переправлення через державний кордон України. Після того, заплативши вказану частину грошових коштів ОСОБА_7 , вони втрьох поїхали до автобусної станції поряд зі станцією Київського метрополітену «Житомирська», що розташована в місті Києві, де сіли на рейсовий автобус, що рухався у напрямку міста Чернівці Чернівецької області на зустріч із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 для подальшого їх підвезення до меж державного кордону України.
27.01.2021 близько 05.40 год., ОСОБА_7 , прибувши до м. Чернівці Чернівецької області, продовжуючи реалізувати злочинний умисел, зустрівся із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які теж приїхали до міста Чернівці та помістивши ОСОБА_14 та ОСОБА_12 до автомобіля марки Lincoln MKZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , разом направились до с. Дяківці, Герцаївського району, Чернівецької області, яке розташоване поряд з державним кордоном України.
Того ж дня, близько 07.30 год., ОСОБА_10 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , знаходячись поблизу державного кордону України в с. Дяківці, Герцаївського району, Чернівецької області, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, розуміючи, що в ОСОБА_14 та ОСОБА_12 відсутні правові підстави для перетину державного кордону, повідомили їм про необхідність прямування через державний кордон України, та наразі відсутні перешкоди для такого переходу на територію Румунії. При цьому, висунувши вимогу ОСОБА_13 та ОСОБА_12 про передачу їм грошових коштів в сумі 7000 доларів США за вчиненні дії щодо організації незаконного переправлення через державний кордон України на територію Румунії. Після чого, отримавши кошти, які були залишені на вимогу ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , останні були затриманні працівниками правоохоронних органів, які припинили їх злочинну діяльність.
27.01.2021 повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
28.01.2021 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб.
22.03.2021 прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 40 діб в межах строку досудового розслідування, з продовженням строку дії покладених на нього обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23.03.2021 року задоволено частково вказане клопотання прокурора та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 37 днів в межах строку досудового розслідування та продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Розглядаючи клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції належно дослідив наведені в ньому доводи щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та встановив, що для завершення досудового розслідування у справі необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій. Зокрема необхідно: Зібрати в повному обсязі характеризуючі матеріали на підозрюваних. Повідомити підозрюваним про зміну раніше повідомленої підозри та нові підозри. Отримати в повному обсязі розсекречені протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також відповідні процесуальні документи на підставі яких вони проводились. Встановити та допитати як свідка особу, що здійснювала перевезення ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , Алі Мубашира до м. Чернівц. Виконати вимоги ст.ст. 221, 283, 290 КПК України із сторонами захисту та ознайомити учасників провадження з матеріалами досудового розслідування. Виконати вимоги ст. 291 КПК України та скласти і вручити обвинувальний акт.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , слідчим суддею також перевірені доводи клопотання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлено, що ризики, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу не зменшились та існують на даний час, зокрема те що підозрюваний ОСОБА_7 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Крім того, як вбачається з матеріалів судової справи, наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 , зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88).
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom).
Також, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 , процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя поклав на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування, оскільки вирішив клопотання згідно вимог чинного законодавства, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог ст. 178 КПК України та у підсумку вірно встановив відсутність підстав, які б переконували суд, що менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доводи, на які послався в апеляційній скарзі захисник, щодо відсутності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути безумовними підставами для скасування судового рішення, оскільки судом при прийнятті рішення були враховані відповідні вимоги закону, в зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_7 , продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який на думку колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, і підстав вважати його занадто суворим немає.
Всі інші обставини, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.
Також колегією суддів під час апеляційного розгляд встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110000000079 закінчено та обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні 28.04.2021 скеровано до Києво-Святошинського районного суду Київської області для розгляду по сутті.
У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
На підставі викладеного, рішення слідчого судді є законним, оскільки ухвалене згідно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та обґрунтованим, оскільки ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника, з викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4