Апеляційне провадження № 22-ц/824/10222/2021
справа № 592/14079/20
27 липня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:
Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
Розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року, постановлене суддею Гринчак О.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про стягнення штрафу,
У грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про стягнення штрафу у розмірі 2156,47 грн., обґрунтовуючи тим, що 08.08.2020 позивач відправив до м. Запоріжжя Мамаю Іллі на підставі експрес-накладної №59000542529603 вантаж - годинник, оголошеною вартістю 8900 грн. через відділення № 4 м. Суми ТОВ «Нова пошта». Експедитор прийняв товарно-матеріальні цінності, що засвідчено вказаною експрес-накладною. Однак експедитор втратив товар та не доставив товарно-матеріальні цінності в пункт призначення м. Запоріжжя. Позивач вказав, що він 13.08.2020 звернувся із претензією до відділення № 4 ТОВ «Нова пошта» у м. Суми (м. Суми, вул. Леваневського, буд. 10), якою просив відшкодувати вартість відправлення в розмірі 8900 грн. і сплатити йому штраф відповідно до умов надання послуг та публічного договору. Вказану претензію відповідач розглянув та відшкодував вартість відправлення у розмірі 8900 грн., чим фактично визнав свою вину у втраті вантажу, що підтверджується дублікатом квитанції АТ «Універсалбанк» №1493850924 від 03.09.2020. Однак штраф відповідач позивачу не сплатив. Відповідно до п. 7.2.4 Публічного договору між сторонами встановлено, що у разі виплати експедитором у досудовому порядку за результатами розгляду претензії відшкодування, що сплачується у зв'язку з втратою або пошкодженням відправлення на користь замовника - фізичної особи, експедитор додатково сплачує замовнику штраф в розмірі 24,23% від суми відшкодування. За таких підстав, позивач вважає, що відповідач за втрачений товар зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 2156,47 грн. (8900грн. х 24,23 % = 2156,47 грн.), у зв'язку з чим останній звернувся до суду.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із рішенням суду, у червні 2021 року позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи тим, що суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, вважає, що місцевий суд дійшов хибного висновку, що штраф є фактично сумою розміру податку на доходи фізичної особи та військового збору, який сплачено відповідачем як податковим агентом до бюджету. Дані висновки невмотивовані жодною нормою закону або положеннями Публічного договору ТОВ «Нова пошта». Суд помилково застосував до вказаних правовідносин норми податкового законодавства, які не підлягали застосуванню, оскільки позивач не отримував ніякого доходу, відповідно не був зобов'язаний нічого сплачувати до бюджету, йому лише повернули гроші за його ж втрачений відповідачем товар. Відповідно до п. 7.2.4 Публічного договору між сторонами відповідач повинен сплатити позивачу штраф.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
За положенням ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що передбачений п. 7.2.4 Публічного договору штраф є фактичною сумою розміру податку на доходи фізичної особи та військового збору, який сплачено відповідачем як податковим агентом до бюджету.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.08.2020 позивач відправив до м. Запоріжжя Мамаю Іллі на підставі експрес-накладної №59000542529603 вантаж - годинник, оголошеною цінністю 8900 грн. через відділення № 4 м. Суми ТОВ «Нова пошта» (а.с. 8).
У зв'язку з втратою експедитором вказаного товару, 13.08.2020 позивач звернувся із претензією до відділення № 4 м. Суми ТОВ «Нова пошта» м Суми, вул. Леваневського, буд. 10, якою просив відшкодувати вартість відправлення в розмірі 8900 грн. і сплатити йому штраф відповідно до умов надання послуг та публічного договору (а.с. 9).
Вказану претензію відповідач розглянув та відшкодував вартість відправлення у розмірі 8900 грн., що підтверджується дублікатом квитанції АТ «Універсалбанк» № 1493850924 від 03.09.2020 (а.с.10).
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.2.4. Публічного договору у разі виплати експедитором у досудовому порядку за результатами розгляду претензії відшкодування, що сплачується у зв'язку з втратою або пошкодженням відправлення на користь замовника - фізичної особи, експедитор додатково сплачує замовнику штраф в розмірі 24,23% від суми відшкодування.
Таким чином, публічним договором, до якого приєднався позивач, передбачена виплата штрафу у разі виплати компенсації за пошкодження відправлення у позасудовому порядку .
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що умовами вказаного пункту договору передбачено виплату замовнику штрафу в розмірі 24,23 % від суми відшкодування у разі виплати відшкодування у досудовому порядку, яке відбулося в даній справі, що не заперечується сторонами справи, тому такі вимоги позивача підлягають задоволенню.
Місцевий суд, відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про стягнення штрафу, дійшов хибного висновку, що передбачений штраф є фактично сумою розміру податку на доходи фізичної особи та військового збору, який сплачено відповідачем як податковим агентом до бюджету.
Як вбачається із умов п. 7.2.4. Публічного договору експедитор додатково сплачує замовнику штраф в розмірі 24,23% від суми відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що експедитор отримав від замовника товар, який зі своєї вини втратив та у добровільному порядку відшкодував вартість втраченого товару у розмірі 8900 гривень.
Розмір штрафу визначений у п. 7.2.4. Публічного договору становить 24,23% від суми відшкодування, а саме 8900 х 24,23% =2156,47 гривень, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Суд першої інстанції не зазначив будь-якої норми матеріального права , а також не послався на пункти Публічного договору , укладеного між сторонами, при визначенні податку на доходи фізичних осіб, не звернув увагу на те, що податки на доходи фізичних осіб регулюються в порядку іншого судочинства та вирішуються між іншими суб'єктами правовідносин. Крім того, позивач отримав від відповідача не дохід, а компенсацію за завдану матеріальну шкоду, яка була завдана позивачу відповідачем у результаті втрати майна, за що повинен понести цивільну відповідальність у вигляді штрафу.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про стягнення штрафу задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» на користь ОСОБА_1 штраф у розмірі 2156,47 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2021 року.
Суддя - доповідач:
Судді: