Номер провадження: 22-ц/813/6949/21
Номер справи місцевого суду: 521/18202/20
Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.
Доповідач Гірняк Л. А.
29.07.2021 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді - Гірняк Л.А.,
Суддів - Дришлюка А.І., Громіка Р.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
Короткий зміст позовної заяви:
Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, укладеного 15.10.2015 року та зареєстрованого Відділом ДРАЦС у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, запис № 1801.
Позовні вимоги мотивувала тим, що у неї з відповідачем різні погляди на життя і рішення сімейних питань, та подальше сумісне проживання, збереження шлюбу між сторонами неможливе.Дітей від шлюбу не має, спільне господарство не ведеться, з 2020 року між сторонами припинились фактичні шлюбні стосунки.
Короткий зміст рішення першої інстанції:
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_3 було задоволено.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 15.10.2015 року - розірвано.
Короткий зміст апеляційної скарги:
Відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту з'ясування обставин справи, які мають значення для вирішення справи та невірне застосування матеріальних та процесуальних норм права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09.12.2020 року та ухвалити нове, яким у позовних вимогах відмовити.
Позивачка подала до суду відзив, у якому не погоджується з апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Просить залишити рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09.12.2020 року без змін.
АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН:
Апелянт зазначає, що був змушений періодично виїжджати за кордон на сезонні роботи в наступні періоди: з 18.06.2016 року по 13.07.2016 року; з 17.12.2016 року по 09.01.2017 року; з 17.07.2018 року по 25.12.2018 року.
Вказує, що час від часу передавав через своїх друзів грошові кошти для дружини.
Стверджує, що через карантинні обмеження не має можливості повернутись на території Україну, яку покинув 25.06.2019 року.
Вимічає, що з моменту укладання шлюбу у нього склались довірливі стосунки з дітьми позивачки, діти відчували потребу у спілкуванні з апелянтом та сумували за ним, коли змушені були розлучатися.
Апелянт хоче зберегти сімейні відносини з позивачкою.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка наголошує на тому, що сімейні стосунки з ОСОБА_1 припинилися та не підтримуються вже два роки. Вказує, що утворила сім'ю з іншим чоловіком.
Судом встановлено, що 15.10.2015 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Відділом ДРАЦС у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, запис № 1801.
Апелянт покинув територію України 25.06.2019 року.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Задовольняючи позов районний суд виходив із того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частина 4 ст. 19 ЦПК України встановлює, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
Стаття 279 ЦПК України встановлює, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч. 1 ст. 24 СК України).
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
За змістом ч. 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_3 зазначила, що сімейні відносини та подружні стосунки між сторонами припинені, вони ведуть роздільне господарство.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка також зазначає про утворення сім'ї з іншим чоловіком.
Бажання відповідача щодо збереження сім'ї з позивачкою не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки апелянт більше року проживає за межами України та не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження здійснення дій, направлених для збереження сім'ї.
Доводи апеляційної скарги про матеріальну підтримку дружини матеріалами справи не підтверджено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанцій, не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права та не можуть слугувати підставою для задоволення вимог апеляційної скарги.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи, що сторони з грудня 2020 року не підтримують подружніх стосунків, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.
Таким чином, встановивши, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечать інтересам сторін, районний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення районного суду є законним та обґрунтованим, отже підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.07.2021 року.
Судді Одеського апеляційного суду Л.А. Гірняк
А.І.Дришлюк
Р.Д. Громік