вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" липня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1397/21
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069
до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4, код ЄДРПОУ 14348681
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 50, код ЄДРПОУ 43173325
про стягнення заборгованості
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1389/21 від 15.05.2021) Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового забов'язання за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить державній власності №1728 від 30.09.2015.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2021 прийнято позовну заяву (вх. №1389/21 від 15.05.2021) до розгляду, відкрито провадження у справі №911/1397/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли пояснення по справі (вх. №14044/21 від 04.06.2021).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №14678/21 від 14.06.2021).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №15058/21 від 17.06.2021).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх. №14451/21 від 10.06.2021), що за своєю правовою природою, з огляду на її зміст та зміст позовної заяви, є заявою про збільшення розміру позовних вимог.
За результатами розгляду вищевказаної заяви, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин 2-3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
У зв'язку із відповідністю заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України та підписанням її уповноваженим на це представником - Біликом І.П. (копія довіреності №01-22/7-55 від 04.01.2021 знаходиться у матеріалах справи), суд дійшов висновку про задоволення даної заяви та прийняття збільшення розміру позовних вимог у справі №911/1397/21.
Згідно з частиною 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
З огляду на прийняття судом збільшення розміру позовних вимог, з метою забезпечення дотримання принципу змагальності господарського судочинства, суд дійшов висновку про надання відповідачу та третій особі дозволу на подання суду додаткових пояснень щодо позовних вимог, на які збільшено розмір позовних вимог у справі за заявою позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. №14451/21 від 10.06.2021), в порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2021 заяву про збільшення розміру позовних вимог у справі задоволено, дозволено відповідачу та третій особі подати додаткові пояснення щодо позовних вимог, на які збільшено розмір позовних вимог у справі за заявою позивача (вх. №14451/21 від 10.06.2021) у строк до 12.07.2021.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 16452/21 від 07.07.2021).
Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
встановив:
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - орендодавець, третя особа) та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1728 від 30.09.2015 (далі - Договір, з урахуванням змін, що внесені 28.09.2016, 29.09.2017, 26.10.2018, 19.11.2019).
Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення № 252 (інв. № 47578, реєстровий номер за ЄРОДВ 20572069.1435.НЛТНПД1884) площею 18,0 кв. м, що знаходиться на другому поверсі пасажирського термінала «D», яке розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.07.2018 і становить за незалежною оцінкою - 1423073,00 грн., без урахування ПДВ.
Згідно з пунктом 1.2. Договору майно передається в оренду з метою забезпечення діяльності з пасажирських перевезень.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить за перший базовий місяць оренди липень 2018 року - 17788,41 грн. без урахування ПДВ.
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні: 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу (пункт 3.6. Договору).
Відповідно до пункту 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з пунктом 3.8. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Додатковим договором № 4 від 19.11.2019 сторони домовились продовжити термін дії договору на 1 рік - 29 вересня 2020 року.
1. Короткий зміст позовних вимог
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.
2. Аргументи Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
На виконання умов Договору, для сплати орендної плати за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури: № 76/1925 від 31.10.2020, № 76/2101 від 30.11.2020, № 76/2351 від 31.12.2020, № 76/273 від 31.01.2021, № 76/833 від 31.03.2021, всього на суму 51698,28 грн., строк оплати яких настав.
З огляду на те, що відповідачем не сплачено орендну плату, у визначений пунктом 3.6 Договору строк, позивачем нараховано на підставі пункту 3.8 Договору штраф у розмірі 5169,82 грн., на підставі пункту 3.7 Договору пеню у розмірі 2436,37 грн., на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних у розмірі 548,44 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1669,14 грн.
Після відкриття провадження у справі, відповідачем частково оплачено грошові кошти на суму 20494,42 грн., що підтверджується карткою рахунком № 361,76 за червень 2021 року, тобто, з огляду на часткову оплату, сума основного боргу складає 31203,86 грн.
Аргументи відповідача відносно застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час карантину» від 15.07.2020 № 611 не підлягають задоволенню, оскільки постанова стосується виключно підприємств, які здійснюють перевезення пасажирів, проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснює не тільки перевезення пасажирів, а і вантажу, тобто, не є підприємством, яке визначено у додатку № 2 до вищезазначеної постанови.
Лист орендодавця № 50.02.02-1510 від 05.04.2021 не є підставою для нарахування відповідачу орендної плати у розмірі 50%, з огляду на те, що вказаний лист суперечить вимогам закону, з огляду на те, що зміни в істотні умови договору здійснюються шляхом підписання додаткової угоди, проте, матеріали справи не містять доказів підписання між сторонами додаткової угоди, якою передбачено зменшення розміру орендної плати на 50%.
3. Аргументи Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
Постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (ЗП України, 1996, № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011, № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
Додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 встановлено, що нарахування орендної плати за користування нерухомим майном здійснюється у розмірі 50% орендарям, які використовують нерухоме державне майно для транспортних підприємств з перевезення пасажирів.
Отже, з урахуванням вимог пункту 1.2 Договору (майно передається в оренду з метою забезпечення діяльності з пасажирських перевезень) очевидно, що до спірних правовідносин застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України № 611, а розмір орендної плати підлягає зменшенню на 50 %.
26.10.2020 наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях встановлено на період дії карантину нарахування Приватному акціонерному товариству «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» орендної плати у розмірі 50%, що, у свою чергу, також підтверджує наявність підстав для зменшення розміру орендної плати на 50%, тобто, виставлені позивачем рахунки-фактури, відносно розміру орендної плати, не відповідають дійсності.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, з урахуванням того, що фінансові можливості відповідача значно знизились через безпосередній негативний вплив карантинних обмежень і того, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем реальних збитків, пов'язаних з простроченням оплати оренди, наявні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.
4. Аргументи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу (пункт 3.6. Договору).
Відповідач звернувся до Регіонального відділення із заявою від 21.04.2020 № 02.2-09-51 про звільнення від орендної плати на період дії карантину.
Регіональне відділення заяву відповідача задовольнило частково та установило, що на період дії карантину нарахування орендної плати здійснюється відповідачу у розмірі 50%.
Станом на 02.06.2021 заборгованість з орендної плати у відповідача відсутня.
5. Норми права, що підлягають застосуванню
Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», одними з істотних умов договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), орендна плата з урахуванням її індексації.
Згідно з статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної владиабо органами місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
6. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
Предмет позову: стягнення основного боргу з оплати орендних платежів за Договором у розмірі 31203,86 грн., на підставі пункту 3.8 Договору - штрафу в розмірі 5169,82 грн., на підставі пункту 3.7 Договору - пені у розмірі 2436,37 грн., на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 3 % річних у розмірі 548,44 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1669,14 грн.
Підстави позову: неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.
Обставини справи, що підлягають встановленню:
- належність виконання сторонами зобов'язань за Договором;
- наявність форс-мажорних обставин та обставин непереборної сили;
- порушення строків оплати;
- вірність розрахунку штрафних санкцій.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1728 від 30.09.2015.
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні: 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу (пункт 3.6. Договору).
Позовні вимоги заявлені за період: з жовтня 2020 року по березень 2021 року, що підтверджується рахунками-фактури: № 76/1925 від 31.10.2020, № 76/2101 від 30.11.2020, № 76/2351 від 31.12.2020, № 76/273 від 31.01.2021, № 76/833 від 31.03.2021.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова № 611) врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
Згідно з пунктом 1.2. Договору майно передається в оренду з метою забезпечення діяльності з пасажирських перевезень.
Додатком № 2 до Постанови № 611 встановлено, що нарахування орендної плати за користування нерухомим майном здійснюється у розмірі 50% орендарям, які використовують нерухоме державне майно для транспортних підприємств з перевезення пасажирів.
Крім того, матеріали справи містять наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 26.10.2020, яким на період дії карантину встановлено нарахування відповідачу орендної плати у розмірі 50%.
З огляду на пункт 1.2 Договору, вимоги додатку № 2 до Переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, суд дійшов висновку, що відповідач має право на зниження орендної плати на 50 відсотків.
Тобто, з урахуванням розміру заявлених позовних вимог, за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року, суд зазначає, що розмір орендної плати складає: за жовтень 2020 року (рахунок № 76/1925 від 31.10.2020 на суму 10069,67) - 5034,83 грн. - строк оплати - 15.11.2020, за листопад 2020 року (рахунок № 76/2101 від 30.11.2020 на суму 10200,58) - 5100,29 грн. - строк оплати - 15.12.2020, за грудень 2020 року (рахунок № 76/2351 від 31.12.2020 на суму 10292,38) - 5146,19 грн. - строк оплати - 15.01.2021, за січень 2021 року (рахунок № 76/273 від 31.01.2021 на суму 10426,18) - 5213,09 грн. - строк оплати - 15.02.2021, за березень 2021 року (рахунок № 76/833 від 31.03.2021 на суму 10709,47) - 5354,73 грн. - строк оплати - 15.04.2021, тобто, всього до стягнення підлягає основний борг у розмірі 25849,13 грн.
Крім того, за порушення відповідачем строків оплати, позивачем нараховані: на підставі пункту 3.8 Договору - штраф у розмірі 5169,82 грн., на підставі пункту 3.7 Договору - пеню у розмірі 2436,37 грн., на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 3 % річних у розмірі 548,44 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1669,14 грн.
За результатами перевірки судом розрахунків, що здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що вони арифметично невірні.
За результатами здійснення розрахунку за допомогою системи Ліга - Закон, суд зазначає, що стягненню підлягає пеня у розмірі 1186,97 грн., 3 % річних у розмірі 271,22 грн., інфляційні втрати у розмірі 1111,84 грн., штраф у розмірі 2584,91 грн.
Крім того, суд зазначає, що після відкриття провадження у справі, відповідачем 17.06.2021 частково оплачено грошові кошти на суму 20494,42 грн., що підтверджується карткою рахунком № 361,76 за червень 2021 року.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
При цьому, судом враховано, що право, за захистом якого позивач звернувся до суду, існувало на час відкриття провадження у справі і його вимога, що складала предмет спору, була визначена та відповідала наявним на той час обставинам, відтак, предмет спору в цій частині був наявним на час відкриття провадження у справі та зник після його відкриття.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, у частині стягнення основного боргу у розмірі 20494,42 грн. - на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за вказаний період у розмірі 25849,13 грн. належним чином доведена, строк оплати вказаної заборгованості настав, а відповідачем після відкриття провадження у справі сплачено грошові кошти у розмірі 20494,42 грн., суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду справи по суті, основний борг складає 25849,13 грн. - 20494,42 грн. = 5354,71 грн. та підлягає стягненню, з огляду на те, що строк оплати настав 15.04.2021.
Відносно аргументів позивача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 %, суд зазначає таке.
В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що авіакомпанія перебуває у тяжкому фінансовому становищі, яке викликане значним скороченням кількості авіарейсів через запровадження карантину на всій території України, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено звіт про фінансові результати за 2020 рік, згідно з яким розмір збитків підприємства складає 4520135,00 грн.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення штрафної санкції є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.
Цивільні та господарські відносини ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем реальних збитків, пов'язаних із простроченням оплати оренди нерухомого майна, у відповідача відсутня заборгованість перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, а перед позивачем розмір заборгованості складає 5354,71 грн., строк оплати якої настав 15.04.2021, проте, за період з жовтня 2020 року по січень 2021 року, оплата відбулась 17.06.2021, що, у свою чергу, свідчить про прострочення оплати більше ніж на 6 місяців, фактичної збитковості підприємства у зв'язку із запровадженням карантинних заходів, проте, можливості здійснення відповідачем рейсів з перевезення багажу та наявність у нього КВЕД на види діяльності (51.10 Пасажирський авіаційний транспорт (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 79.11 Діяльність туристичних агентств; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 51.21 Вантажний авіаційний транспорт; 73.11 Рекламні агентства), суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій на 50%, отже, стягненню підлягає пеня у розмірі 593,48 грн. та штраф у розмірі 1292,45 грн.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (із розрахунку покладення на відповідача у частині позовних вимог за якими закрито провадження, оскільки закриття провадження пов'язано зі сплатою боргу після відкриття провадження у справі та покладення на відповідача у частині, на яку зменшені штрафні санкції за рішенням суду).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
1. У частині стягнення основного боргу у розмірі 20494,42 грн. провадження у справі № 911/1397/21 закрити.
2. Позов (вх. №1389/21 від 15.05.2021) Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про стягнення заборгованості задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4, код ЄДРПОУ 14348681) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 5354,71 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят чотири гривні сімдесят одна копійка) основного боргу, 271,22 грн. (двісті сімдесят одна гривня двадцять дві копійки) 3% річних, 1111,84 грн. (одна тисяча сто одинадцять гривень вісімдесят чотири копійки) інфляційних втрат, 593,48 грн. (п'ятсот дев'яносто три гривні сорок вісім копійок) пені, 1292,45 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто дві гривні сорок п'ять копійок) штрафу, 1146,97 грн. (одна тисяча сто сорок шість гривень дев'яносто сім копійок) судового збору.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 29.07.2021.
Суддя С.О. Саванчук