ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2021Справа № 910/16042/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Одинцові О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України, третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України про стягнення 536 166,12 грн., за участю представників позивача - Цимбаліста В.В., довіреність № 062/15/1/03-5791, відповідача - Франків Л.П., третьої особи-1 - Костюк М.Д., третьої особи-2 - не з'явився, третьої особи-3 - не з'явився,
У жовтні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 536 166,12 грн. збитків (упущеної вигоди) у вигляді неотриманого доходу від орендної плати за оренду нежилого будинку №45 літера А на вул. Січових Стрільців на підставі ст.ст. 11, 22, 509, 623 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
06.11.2020 року відповідачем через канцелярію суду було надано заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.12.2020 року.
02.12.2020 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позов, в якому він просив суд в позові відмовити за безпідставністю позовних вимог позивача. Зазначав, що всі вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків є безпідставними та недоведеними позивачем.
07.12.2020 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив відповідача.
10.12.2020 року відповідачем через канцелярію суду надано заперечення на відповідь на відзив позивача.
14.01.2021 року третьою особою-3 через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
03.02.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву на 15.02.2021 року.
12.02.2021 року третьою особою-1 через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
15.02.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву на 10.03.2021 року.
10.03.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву на 17.03.2021 року.
17.03.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву на 31.03.2021 року.
14.04.2021 року третьою особою-2 через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
21.04.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву на 17.05.2021 року.
11.05.2021 року третьою особою-2 через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
17.04.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано заперечення на клопотання позивача про призначення судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.07.2021 року.
19.07.2021 року треті особи 2, 3 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом позову є вимоги позивача про стягнення 536 166,12 грн. збитків (упущеної вигоди) у вигляді неотриманого доходу від орендної плати за оренду нежилого будинку №45 літера А на вул. Січових Стрільців на підставі ст.ст. 11, 22, 509, 623 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що внаслідок необґрунтованої відмови відповідача укладати укладати з позивачем договір оренди позивачу заподіяно 536 166,12 грн. збитків (упущеної вигоди) у вигляді неотриманого доходу від орендної плати за оренду нежилого будинку №45 літера А на вул. Січових Стрільців в місті Києві.
Судом встановлено, що 12.06.2020 року відповідачем за актом приймання-передачі передано на баланс позивачу нежитловий будинок №45 літ. А на вул. Січових Стрільців в місті Києві.
20.07.2020 року позивачем направлено відповідачу проект договору оренди для підписання, у зв'язку з тим, що відповідач в продовжує використовувати вищевказане нерухоме майно позивача без правових підстав.
Доказів підписання відповідачем вищевказаного проекту договору оренди позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 ГК України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.
Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу від здачі майна в оренду не є підставою для його стягнення, а при обрахуванні розміру збитків мають враховуватися тільки дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання певних грошових сум або ж інших цінностей, якби відповідач не вчиняв протиправних дій.
Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється кредитором. Отже, звертаючись із заявою про стягнення збитків у формі упущеної вигоди, кредитор повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які б безспірно підтверджували їх розмір. Дослідження і перевірка розміру та складу заявленої до стягнення суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) з огляду на реальність їх характеру має суттєве значення для правильного вирішення спору, виходячи із предмета і підстав цього позову.
Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги про відшкодування упущеної вигоди є підставою для відмови у задоволенні таких вимог.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.06.2019 року у справі №905/482/15.
Позивачем не зазначено період за який він нараховує збитки у вигляді неотриманого доходу від орендної плати за оренду нежилого будинку №45 літера А на вул. Січових Стрільців та взагалі не доведено як розмір упущеної вигоди, так і той факт, що ці доходи були б реальними, що позивачем вживались адекватні заходи для їх одержання, а дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати цей прибуток на зазначену в позові суму 536 166,12 грн.
Згідно частини 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду не порушено відповідачем, а тому в позові в частині стягнення 536 166,12 грн. збитків (упущеної вигоди) слід відмовити.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 29.07.2021р.
Суддя С.О. Чебикіна