21.07.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/102/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тисменицької міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця"
про стягнення заборгованості в сумі 527829 грн 33 коп., розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку
за участю:
від прокуратури: Чернописька Галина Остапівна,
від позивача: Устінський Андрій Вікторович,
від відповідача: представник не з"явився
встановив: Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тисменицької міської ради звернувся в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця" про стягнення заборгованості з плати за землю в сумі 1221729 грн 63 коп, розірвання договору оренди землі від 27.11.2018, укладеного між Тисменицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29.01.2019 за №30098286 та зобов'язання повернути земельну ділянку комунальної власності площею 75,0000 га (кадастровий номер 2625810100:07:008:0001), що знаходиться на території м. Тисмениця, урочище "За потоком".
Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду є порушення, яке полягає у систематичному ненадходженні до місцевого бюджету коштів за використання земельної ділянки та неналежне здійснення Тисменицькою міською радою захисту інтересів, які полягали у тривалому впродовж 2020 року невжитті заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача за земельну ділянку комунальної власності.
За таких обставин, суд визнав обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів Тисменицької міської ради.
Вирішення процесуальних питань.
16.02.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 10.03.2021, яке суд відкладав на 31.03.2021 та 26.04.2021.
26.04.2021 суд постановив продовжити підготовче провадження строком на 30 днів до 17.05.2021 та відкласти підготовче судове засідання на 17.05.2021.
22.03.2021 представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву (вх.№4222/21), який суд прийняв до розгляду.
20.04.2021 від прокуратури надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№6230/21). Суд визнав подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв'язку з чим прийняв її до розгляду. За таких обставин предметом позову є стягнення заборгованості по платі за землю в сумі 527829 грн 33 коп., розірвання договору оренди землі від 27.11.2018, укладеного між Тисменицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29.01.2019 за №30098286 та зобов'язання повернути земельну ділянку комунальної власності площею 75,0000 га (кадастровий номер 2625810100:07:008:0001), що знаходиться на території м. Тисмениця, урочище "За потоком".
17.05.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 31.05.2021 та відклав розгляд справи на 19.07.2021. В судовому засіданні 19.07.2021 суд оголосив перерву до 21.07.2021.
21.07.2021 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція прокурора.
Позовні вимоги мотивовані систематичним порушенням відповідачем зобов"язань зі сплати орендних платежів за землю, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 572829 грн 33 коп. та є підставою для розірвання договору оренди і повернення земельної ділянки орендодавцеві. Вимоги обґрунтовані ст.96, 122 ЗК України, ст.15,21, 24 Закону України "Про оренду землі".
Позиція Тисменицької міської ради.
Представник Тисменицької міської ради підтримав позовні вимоги прокурора, просив позов задовольнити, стягнути заборгованість з орендної плати у сумі 572829 грн 33 коп. за період липень-грудень 2020 року, розірвати договір оренди відповідно до ст.32 Закону України "Про оренду землі" та зобов"язати відповідача повернути земельну ділянку комунальної власності площею 75,0000 га (кадастровий номер 2625810100:07:008:0001), що знаходиться на території м. Тисмениця, урочище "За потоком".
Позиція відповідача.
У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечив, вважає позовні вимоги необґрунтованими та передчасними. В судових засіданнях представник відповідача неодноразово зазначав про можливість погашення заборгованості, однак доказів виконання зобов"язання зі сплати орендної плати не подав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
27.11.2018 між Тисменицькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Геліос Груп "Тисмениця" (орендар) уклали договір оренди землі (далі-договір).
Згідно з п.1 договору орендодавець на підставі рішення Тисменицької міської ради від 14.11.2018 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об"єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка знаходиться в м. Тисмениця, урочище "За потоком", кадастровий номер 2625810100:07:008:0001.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 75,000 га (п.2 договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 28641467,10 грн (п.5 договору).
Договір укладений на 30 років (п.8 договору).
Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі: у грошовій формі в розмірі; відсотки нормативно грошової оцінки землі, що становить 1145658,68 грн на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10 договору). Орендна плата вноситься у такі строки: не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем (п.11 договору).
Умови повернення земельної ділянки сторони узгодили у п.21 договору, згідно з яким після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов"язків, передбачених договором (п.37 договору).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна право оренди земельної ділянки площею 75 га зареєстровано 29.01.2019.
Як вбачається із листа ГУ ДПС в Івано-Франківській області №3249/5/09-19-13-07-01 від 31.03.2021, відповідач не виконав свого обов"язку щодо своєчасного внесення орендної плати за період липень-грудень 2020 року в сумі 572829 грн 33 коп., що стало підставою для звернення прокурора в інтересах Тисменицької міської ради до суду.
Норми права, які застосував суд.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства..
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст.21 Закону України "Про оренду землі" ).
Згідно з частиною 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
У ст.141 ЗК України встановлені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) вказано, якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати - це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.
Разом з тим за частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідна правова позиція у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/5394/15-г, № 912/1385/17.
Правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди встановлені ст. 611 ЦК України.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Беручи до уваги доведений перед судом факт істотного порушення відповідачем умов договору та вимог закону, у вигляді систематичної несплати орендної плати за період липень - грудень 2020 року, що в свою чергу позбавило позивача права на отримання орендних платежів у сумі 572829 грн 33 коп., на які він розраховував під час укладення договору, то у суду наявні правові підстави для стягнення орендної плати та розірвання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки від 27.11.2018, наслідком чого є повернення спірної земельної ділянки згідно умов договору.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1,2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні з позовом прокурор сплатив судовий збір в сумі 22866 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №148 від 09 лютого 2021 року.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Враховуючи зменшення розміру позовних вимог, судовий збір у сумі 9733 грн 56 коп. належить до повернення Івано-Франківській обласній прокуратурі, про що суд постановив ухвалу від 22.07.2021.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд, враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 13132 грн 44 коп. - покладає на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тисменицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця" про стягнення заборгованості в сумі 572829 грн 33 коп., розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця", вул. Галицька, буд. 32, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77401(код 42182255) на користь Тисменицької міської ради, вул. Галицька, 32, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400 (код 04356165, р/р UA 288999980334129812000009666, ЄДРПОУ 37951998) - 572829 (п"ятсот сімдесят дві тисячі вісімсот двадцять дев"ять) грн 33 коп. заборгованості з орендної плати.
Розірвати договір оренди землі від 27.11.2018, укладений між Тисменицькою міською радою, вул. Галицька, 32, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400 (код 04356165) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця", вул. Галицька, буд. 32, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77401 (код 42182255), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29.01.2019 за №30098286.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця" вул. Галицька, буд. 32, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77401(код 42182255) повернути Тисменицькій міській раді вул. Галицька, 32, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400 (код 04356165) земельну ділянку комунальної власності площею 75,0000 га, кадастровий номер 2625810100:07:008:0001, що знаходиться на території м.Тисмениця, урочище "За потоком".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Груп "Тисмениця", вул. Галицька, буд. 32, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77401(код 42182255) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (код 03530483, рахунок (ІBAN) UA 428201720000035215084003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, код банку отримувача - МФО 820172) 13132 (тринадцять тисяч сто тридцять дві ) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 29.07.2021
Суддя Т.В.Максимів