29.07.2021 Справа № 908/2180/21
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви в порядку ст. 136 ГПК України
заявник (позивач) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
відповідач (особа, яка може отримати статус учасника справи) публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
Без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України. Заявник просить суд заборонити публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» здійснювати припинення подачі електроенергії за заборгованістю по Акту про порушення ПРРЕЕ №00001112 від 19.09.2019 на суму 367.010,69 грн.
Заявник в заяві зазначає, що невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до ситуації, коли при наявності майбутнього рішення суду на його користь, виконання цього рішення буде унеможливлено діями відповідача, а наявні у результаті відключення збитки, значно перевищать результат судового розгляду.
У відповідності до ст. 139 ГПК України заявник зазначив, що ним готується позовна заява немайнового характеру про зобов'язання ПАТ «Запоріжжяобленерго» провести перерахунок об'єму та вартості недорахованої електричної енергії по Акту про порушення ПРРЕЕ №00001112 від 19.09.2018.
До заяви додана копія попередження про відключення №055-55.43/2642 від 14.07.2021, в якому зазначено, що 01.11.2018 на засіданні комісії ПАТ «Запоріжжяобленерго» за участю Споживача було прийнято рішення та затверджено розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту про порушення №0000112 від 19.09.2018 у розмірі 161494 кВт.год. на суму 367 010,69 грн. Згідно рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/2359/18 від 11.01.2021, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021, ФОП ОСОБА_1 у позові до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про скасування рішення, оформленого протоколом від 01.11.2018 відмовлено у повному обсязі. Керуючись приписами Закону України «Про ринок електричної енергії» та п.7.5 ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та договором про надання послуг з розподілу електричної енергії№7317 від 01.01.2019 споживача попереджено, що у випадку несплати заборгованості за недовраховану електричну енергію в сумі 367010,69 грн. до 27.07.2021 йому буде припинена подача електроенергії з 9-00 годин 28.07.2021.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви передано на розгляд судді Федорової О.В.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову до подання позову, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 2 частини 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії та іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина 3 цієї статті).
Згідно зі ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У той же час судом встановлено, що в порушення вищезазначених нормативних приписів процесуального закону ФОП ОСОБА_1 не зазначено пропозиції щодо зустрічного забезпечення та не додано до матеріалів заяви інших відомостей, потрібних для забезпечення позову. Зокрема, заявником чітко не визначено об'єкт (його адреса (місце знаходження) та інші індивідуальні ідентифікуючі ознаки, тощо) щодо якого потрібно заборонити ПАТ «Запоріжжяобленерго» вчиняти дії по припиненню постачання електричної енергії.
Частиною 7 статті 140 ГПК України унормовано, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову подана без дотримання вимог статті 139 ГПК України, вона підлягає поверненню заявнику без розгляду, зокрема, для уточнення індивідуальних характеристик об'єкта щодо якого заявник просить ввести судову заборону.
Крім того, суд зауважує наступне.
Про жодні інші нові спірні правовідносини сторін, які виникли між заявником та відповідачем після 2018 року, суду не повідомлено.
Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститься в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або до заяви про забезпечення позову.
Аналіз змісту наданих заявником документів свідчить про наявність судового рішення у справі № 908/2359/18, яке набрало законної сили та яким встановлений факт порушення споживачем (заявником) Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке відповідач (ПАТ «Запоріжжяобленерго») намагається виконати.
Жодних інших доказів суду не надано.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви про заборону публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» здійснювати припинення подачі електроенергії за заборгованістю по Акту про порушення ПРРЕЕ №00001112 від 19.09.2019 на суму 367.010,69 грн. повернути без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 29.07.2021.
Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.
Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.
Суддя О.В. Федорова