номер провадження справи 35/30/21
13.07.2021 Справа № 908/376/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,
за участю секретаря судового засідання Шолохової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Віра-2” (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 144, ідентифікаційний код юридичної особи 13624216)
до відповідача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача-3 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплекс” (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 144; код ЄДРПОУ 25480188)
про визнання частково недійсними рішень загальних зборів товариства, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно
за участю представників сторін:
від позивача: Ситенький Ю.В., паспорт НОМЕР_4 від 23.05.200;
Железняк В.К., ордер серія АР№1014812 від 10.01.2021;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Єлисеєв С.С., ордер серія АР№1040371 від 16.03.2021;
від відповідача-3: Бондар І.М., ордер серія АР№1040326 від 16.03.2021;
від третьої особи: Єлисеєв С.С., ордер АР №1021122 від 096.04.2021.
До Господарського суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “Віра-2”, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить визнати недійсними та скасувати:
- рішення зборів учасників ТОВ „Віра-2" від 13.03.2014, оформлене протоколом № 2-14, в частині виділення та передачі ОСОБА_3 нерухомого майна: приміщення № 201 за адресою: АДРЕСА_3 та зменшення статутного капіталу товариства;
- рішення зборів учасників ТОВ „Віра-2" від 05.05.2014, оформлене протоколом № 4-14, в частині виділення та передачі ОСОБА_2 нерухомого майна: приміщень № 204, № 205, №206 за адресою: АДРЕСА_3 та зменшення статутного капіталу товариства;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно: приміщення № 204 за адресою: АДРЕСА_3 , видане в 2014 р. ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно: приміщення № 205 за адресою: АДРЕСА_3 , видане в 2014 р. ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно: приміщення № 206 за адресою: АДРЕСА_3 , видане в 2014 р. ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області ;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно: приміщення № 201 за адресою: АДРЕСА_3 , видане в 2014 р. ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області.
В обґрунтування позову посилається на статті 11, 13, 203, 215, 509, 599 ЦК України, статті 10, 54, 59 Закону України «Про господарські товариства».
15.02.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/376/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 22.02.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, але не пізніше 11.03.2021, для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.
01.03.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження №35/30/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні 30.03.2021.
Ухвалою суду від 30.03.2021 клопотання про витребування доказів задоволено, витребувано у Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надати суду, копії всіх документів, які містяться у реєстраційних справах об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 144; клопотання відповідача-1 та відповідача-3 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору задоволено. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ТОВ “Енергомашкомплекс” та відкладено підготовче засідання у справі на 29.04.2021.
Ухвалою суду від 29.04.2021 продовжено строк розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 18.05.2021. У підготовчому засіданні 18.05.2021 оголошувалась перерва до 02.06.2021.
Ухвалою суду від 02.06.2021 закрито підготовче провадження у справі №908/376/21 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 16.06.2021.
В судовому засіданні 16.06.2021 оголошено перерву до 13.07.2021.
В судому засіданні 13.07.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу “Акорд”.
16.03.2021 відповідач-1 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти позову зазначено, що позивачем не обґрунтовано порушення його прав, а позовні вимоги містять лише абстрактні припущення, по-друге, передача нерухомості на баланс ТОВ “Віра-2” спричинить порушення прав ТОВ “Енергомашкомплекс”, по-третє, позивачем не надано доказів фіктивності оскаржувальних правочинів, по-червертє, рішення загальних зборів не є правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України та відповідно й невірне нормативне обґрунтування позивача, щодо визнання недійсним рішень загальних зборів, як правочинів, по-п'яте позивачем не надано доказів, на підтвердження позовних вимог; по-шосте, сплив строк позовної давності. Відзив на позовну заяву разом з додатками прийнято судом до розгляду.
18.03.2021 відповідач-2 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених відповідачем-1, та просить у задоволенні позову відмовити, чи застосувати строки позовної давності у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відзив на позовну заяву разом з додатками прийнято судом до розгляду.
22.03.2021 від відповідача-3 надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити з тих самих підстав про які зазначено відповідачами 1та 2. Відзив на позовну заяву разом з додатками прийнято судом до розгляду.
У відзивах відповідачами заявлено про застосування строку позовної давності, оскільки про перехід майна у 2014 році позивачеві стало відомо ще в 2015 році, однак з даним позовом він звернувся лише у лютому 2021 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 у справі №908/1098/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ТО“³ра-2”, ТОВ “Енергомашкомплекс”, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про відновлення становища, яке існувало до порушення; зобов'язання скасувати державну реєстрацію із закриттям розділів на об'єкти нерухомого майна та відновлення державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна встановлено наступне:
«Відповідно до п. 4.5. наданого у справу Статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Віра-2” (із змінами та доповненнями, затв. загальними зборами учасників ТОВ “Віра-2” протоколом від 07.02.03 № 2 та зареєстрованим у відділі реєстрації та Єдиного реєстру Запорізької міської ради 16.12.03 за № 0030019) ОСОБА_1 був учасником товариства з 21 часткою в статутному фонді.
31.01.06 між управлінням у справах приватизації товариством з обмеженою відповідальністю “Віра-2” укладено договір купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 22, згідно з яким (п. 1.1. договору), предметом цього договору є передача права власності на комунальне майно м. Запоріжжя, яке на підставі Свідоцтв про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 453696, № 453697, № 453698 від 15.09.05 є власністю територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та перебуває на балансі КП “ВРЕЖО № 2”, шляхом приватизації способом викупу на підставі рішення Запорізької міської ради від 05.03.97 № 11 та відповідно до наказу Органу приватизації від 28.11.05 № 930 (об'єкт приватизації).
Відповідно до п. 1.2. договору, об'єктом приватизації є нежитлове приміщення (літера А-9) продовольчого магазину № 2 у складі:
- приміщення № 199 підвалу, а саме:
- коридор № 1 площею 11,2 кв.м.;
- склад № 2 площею 19,7 кв.м.;
- вентиляторна № 3 площею 5,4 кв.м.;
- вентиляторна № 4 площею 8,7 кв.м.;
- сходова клітина № 6 площею 12,5 кв.м.;
- коридор № 7 площею 12,7 кв.м.;
- холодильна камера № 8 площею 14,8 кв.м.;
- приміщення № 9 площею 27,8 кв.м.;
- приміщення № 10 площею 12,3 кв.м.;
- коридор № 11 площею 38,3 кв.м.;
- склад № 12 площею 31,7 кв.м.;
- фасовочна № 13 площею 8,6 кв.м.;
- коридор № 14 площею 7,2 кв.м.;
- склад № 15 площею 39,4 кв.м.;
- склад № 17 площею 14,8 кв.м.;
- склад № 18 площею 31,3 кв.м.;
загальною площею 296,4 кв.м., що складає 9/10 частин приміщення № 199;
- приміщення № 200 підвалу, а саме:
- електрощитова № 9 площею 8,8 кв.м.;
- склад № 16 площею 18,3 кв.м.;
- роздягальня № 17 площею 13,3 кв.м.;
- душева № 19 площею 5,7 кв.м.;
- кладова № 30 площею 2,9 кв.м.;
загальною площею 49,0 кв.м., що складає 11/10 частин приміщення № 200;
- приміщення № 201 напівпідвалу, загальною площею 716,6 кв.м.;
загальною площею за внутрішніми замірами 1062,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно із Витягом з Державного реєстру правочинів від 24.02.06 № 2114874:
- нежиле приміщення підвалу літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_5 , опис майна: коридор № 1 площею 11,2 кв.м.; склад № 2 площею 19,7 кв.м.; вентиляторна № 3 площею 5,4 кв.м.; вентиляторна № 4 площею 8,7 кв.м.; сходова клітина № 6 площею 12,5 кв.м.; коридор № 7 площею 12,7 кв.м.; холодильна камера № 8 площею 14,8 кв.м.; приміщення № 9 площею 27,8 кв.м.; приміщення № 10 площею 12,3 кв.м.; коридор № 11 площею 38,3 кв.м.; склад № 12 площею 31,7 кв.м.; фасовочна № 13 площею 8,6 кв.м.; коридор № 14 площею 7,2 кв.м.; склад № 15 площею 39,4 кв.м.; склад № 17 площею 14,8 кв.м.; склад № 18 площею 31,3 кв.м., загальною площею 296,4 кв.м., що складає 9/10 частин приміщення № 199 підвалу літ. А-9;
- нежиле приміщення підвалу літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_6 , опис майна: електрощитова № 9 площею 8,8 кв.м.; склад № 16 площею 18,3 кв.м.; роздягальня № 17 площею 13,3 кв.м.; душева № 19 площею 5,7 кв.м.; кладова № 30 площею 2,9 кв.м., загальною площею 49,0 кв.м., що складає 11/10 частин приміщення № 200 підвалу літ. А-9;
- нежиле приміщення напівпідвалу літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_3 , приміщення 201 зареєстровані 24.02.06 на підставі договору купівлі-продажу за товариством з обмеженою відповідальністю “Віра-2”.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06 у справі № 2-2853/06 позовну заяву ОСОБА_2 до орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” про виділ частки в натурі та державної реєстрації відокремленого об'єкту нерухомості - задоволено.
За вказаним рішенням суд вирішив:
1. Виділити ТОВ “Віра-2” в натурі нежиле приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з: складу № 16 площею 18,3 кв.м., роздягальні № 17 площею 9,3 кв.м., коридору № 17-1 площею 7,5 кв.м., кладової № 19 площею 1,3 кв.м., туалету № 19-1 площею 1,2 кв.м., душової № 19-2 площею 1,3 кв.м., загальною площею 38,9 кв.м. з присвоєнням нового реєстраційного номеру - 206.
2. Виділити ТОВ “Віра-2” в натурі нежиле приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з: електрощитової № 9 площею 8,8 кв.м., з присвоєнням нового реєстраційного номеру - 205.
3. Визнати за ТОВ “Віра-2” право власності на дані нежилі приміщення, як окремі об'єкти нерухомості.
4. Зобов'язати орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності на відокремлене приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з: складу № 16 площею 18,3 кв.м., роздягальні № 17 площею 9,3 кв.м., коридору № 17-1 площею 7,5 кв.м., кладової № 19 площею 1,3 кв.м., туалету № 19-1 площею 1,2 кв.м., душової № 19-2 площею 1,3 кв.м., загальною площею 38,9 кв.м., реєстраційний номер - 206.
5. Зобов'язати орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності на відокремлене приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з: електрощитової № 9 площею 8,8 кв.м., реєстраційний номер - 205.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 19.12.17 у справі № 2-2853/06, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06 у справі № 2-2853/06 скасовано та прийнято постанову, якою відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 до орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” про виділ частки в натурі та державної реєстрації відокремленого об'єкту нерухомості.
Постановою Верховного Суду від 15.03.18 у справі № 2-2853/06, касаційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а постанову апеляційного суду Запорізької області від 19.12.17 залишив без змін.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06 у справі № 2-2854/06 позовну заяву ОСОБА_2 до орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” про виділ частки в натурі та державної реєстрації відокремленого об'єкту нерухомості - задоволено.
За вказаним рішенням суд вирішив:
1. Виділити ТОВ “Віра-2” в натурі нежиле приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з: коридору № 1 площею 11,2 кв.м., складу № 2 площею 19,7 кв.м., вентиляційної № 3 площею 5,4 кв.м., вентиляційної № 4 площею 8,7 кв.м., лестничної клітки № 6 площею 12,5 кв.м., коридору № 7 площею 12,7 кв.м., холодильної камери № 8 площею 14,8 кв.м., кімнати № 9 площею 40,6 кв.м., складу № 10 площею 71,1 кв.м., фасовочної № 11 площею 8,6 кв.м., коридору № 12 площею 7,2 кв.м., складу № 13 площею 39,4 кв.м., складу № 15 площею 14,8 кв.м., складу № 16 площею 31,3 кв.м., загальною площею 298,0 кв.м., з присвоєнням нового реєстраційного номеру - 204.
2. Визнати за ТОВ “Віра-2” право власності на дане нежиле приміщення, як окремий об'єкт нерухомості.
3. Зобов'язати орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності на відокремлене приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з: коридору № 1 площею 11,2 кв.м., складу № 2 площею 19,7 кв.м., вентиляційної № 3 площею 5,4 кв.м., вентиляційної № 4 площею 8,7 кв.м., лестничної клітки № 6 площею 12,5 кв.м., коридору № 7 площею 12,7 кв.м., холодильної камери № 8 площею 14,8 кв.м., кімнати № 9 площею 40,6 кв.м., складу № 10 площею 71,1 кв.м., фасовочної № 11 площею 8,6 кв.м., коридору № 12 площею 7,2 кв.м., складу № 13 площею 39,4 кв.м., складу № 15 площею 14,8 кв.м., складу № 16 площею 31,3 кв.м., загальною площею 298,0 кв.м., з присвоєнням нового реєстраційного номеру - 204.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 05.04.17 у справі № 2-2854/06, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06 у справі № 2-2854/06 скасовано та прийнято постанову, якорю відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 .
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.18 у справі № 0840/2683/18 закрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Нікітенко Людмили Олександрівни, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, треті особи: 1. ТОВ “Віра-2”, 2. ТОВ “Енергомашкомплекс” про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.19 у справі № 0840/2683/18, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.18 у справі № 0840/2683/18 залишено без змін.
У відповідності до заяви за вих. від 22.03.18 про скасування державної реєстрації, ОСОБА_1 просив департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ “Віра-2” на виділенні в натурі нежилі приміщення підвалу літ. А-9 приміщення 204, 205, 206, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Л.О. від 26.03.18 № 40302124 про відмову у скасуванні вирішено відмовити у скасуванні державної реєстрації, розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 38587523101 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У відповідному рішенні державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Л.О. від 26.03.18 № 40302124 про відмову у скасуванні зазначено, що (дослівно): “… Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в розділі 38587523101 відкритому на приміщення 205 по АДРЕСА_3 , відсутній актуальний запис про право власності на нерухоме майно на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06за ТОВ “Віра-2”. Право власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майна зареєстровано на підставі інших документів за іншим власником. …”.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Л.О. від 26.03.18 № 40302655 про відмову у скасуванні вирішено відмовити у скасуванні державної реєстрації, розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 38661323101 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У відповідному рішенні державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Л.О. від 26.03.18 № 40302655 про відмову у скасуванні зазначено, що (дослівно): “… Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в розділі 38661323101 відкритому на приміщення 205 по пр. Соборний, буд. 144, відсутній актуальний запис про право власності на нерухоме майно на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.07.06за ТОВ “Віра-2”. Право власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майна зареєстровано на підставі інших документів за іншим власником. …”.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24447107, нежитлове приміщення напівпідвалу літ. А-9, за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Леніні (нині пр. Соборний), буд. 144, приміщення 201, загальною площею 694,3 кв.м., з приватною формою власності та частки розміру 1/1 належить товариству з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплекс”.
Згідно із Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24445319, нежитлове приміщення підвалу літ. А-9, за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Леніні (нині пр. Соборний), буд. 144, приміщення 204, загальною площею 298,0 кв.м., з приватною формою власності та частки розміру 1/1 належить товариству з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплекс”.
У відповідності до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24451029, нежитлове приміщення підвалу літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 8,8 кв.м., з приватною формою власності та частки розміру 1/1 належить товариству з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплекс”.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24449390, нежитлове приміщення підвалу літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 38,9 кв.м., з приватною формою власності та частки розміру 1/1 належить товариству з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплекс”.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.16 у справі № 908/881/13-г вирішено стягнути з ТОВ “Віра-2” на користь ОСОБА_1 446 170,00 грн. вартості частки в статутному капіталі товариства. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.16 у справі № 908/881/13-г рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.16 у справі № 908/881/13-г залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.16 у справі № 908/881/13-г постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.16 та рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.16 у справі № 908/881/13-г залишено без змін.
Рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 908/881/13-г від 27.01.16 встановлено, що 02.12.11 позивач звернувся з нотаріально посвідченою заявою до відповідача про вихід зі складу учасників ТОВ “Віра-2”, відповідно до якої просив провести розрахунок вартості належної йому частки в майні товариства виходячи з ринкової (справедливої) оцінки вартості майна товариства, підтвердженої висновком незалежної експертизи або надати погоджену частину майна в натуральній формі згідно зі ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”. Зазначена вище заява була отримана відповідачем 02.12.11, що підтверджується підписом директора відповідача на зазначеній заяві з відміткою про її отримання.
02.12.11 на загальних зборах учасників ТОВ “Віра-2” було вирішено “виключити” ОСОБА_1 із учасників товариства, розрахунки провести згідно із законодавством. Відповідно до п. 12.3 Статуту ТОВ “Віра-2” передбачено, що при виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата відбувається після затвердження звіту за рік і в якому він вийшов з ТОВ “Віра-2”, та в строк до 12 місяців з дня виходу. За вимогою учасника та за згодою ТОВ “Віра-2” внесок може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, сплачується належна йому частина прибутку, одержана Товариством у даному році до моменту його виходу. Майно, яке передано учасником Товариства тільки у користування, повертається йому в натуральній формі без винагороди.
Рішення загальних зборів учасників ТОВ “Віра-2” від 02.12.11 про проведення розрахунків не було виконано в строк до 02.12.12, оскільки відповідачем не виплачено позивачу вартість належної йому частки майна товариства, у зв'язку з чим ОСОБА_1 11.03.13 звернувся з позовом до ТОВ “Віра-2”.
Рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 908/881/13-г від 27.01.16 було визначено розмір частки майна, яку відповідач повинен був сплатити позивачу 02.12.12 у розмірі 446 170,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/881/13-г від 27.01.16 набрало законної сили 25.04.16, у зв'язку з чим вищезазначені обставини є такими, що встановлені судом та не підлягають доказуванню.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.07.17 у справі № 908/1152/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ “Віра-2” про стягнення суми коштів у розмірі 579 636,50 грн. задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ “Віра-2” на користь ОСОБА_1 456 860 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 40 118 грн. 63 коп. 3 % річних. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.17 у справі № 908/1152/17 рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.17 у справі № 908/1152/17 залишено без змін.<…>
Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/881/13-г від 27.01.16 не виконано, тому позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою за вих. від 25.04.19 до ТОВ “Віра-2” (відповідач 1), до ТОВ “Енергомашкомплекс” (відповідач 2) та до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з вимогами про:
1) визнання незаконними дії відповідача-1 щодо відчуження належного ТОВ “Віра-2” об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), 144, право власності на який виникло на підставі Договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 22 від 31.01.2006 року (зареєстровано в реєстрі за № 137 від 24.02.2006 року) - ТОВ “Енергомашкомплекс”;
2) зобов'язання відповідача - Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради здійснити наступні реєстраційні дії:
- до Державного реєстру прав внести запис про скасування державної реєстрації прав із закриттям розділу на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 38587523101- нежиле приміщення, підвалу, літ. А-9; опис об'єкта - загальна площа 8,8 м2; адреса об'єкта - м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), 144, приміщення 205; номер об'єкта в РПВН: 15879869;
- до Державного реєстру прав внести запис про скасування державної реєстрації прав із закриттям розділу на об'єкт нерухомогомайна з реєстраційним номером: 38513523101- нежиле приміщення, підвалу, літ. А-9; опис об'єкта - загальна площа 38,9 м2; адреса об'єкта - м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), 144, приміщення 206; номер об'єкта в РПВН: 15879910;
- в Державному реєстрі прав відкрити розділ на об'єкт нерухомого майна - нежиле приміщення, підвалу, літ. А-9, приміщення № 200; опис об'єкта - загальна площа 49,0 м2; адреса об'єкта - м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), 144; номер об'єкта в РПВН: 12063211,назва власника - ТОВ “Віра-2”, код ЄДРПОУ- 13624216; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, 137, 24.02.2006 р. приватний нотаріус Сенченко К.В.
- до Державного реєстру прав внести запис про скасування державної реєстрації прав із закриттям розділу на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 38661323101- нежиле приміщення, підвалу, літ. А-9; опис об'єкта - загальна площа 298,0 м2; адреса об'єкта - м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), 144, приміщення 204; номер об'єкта в РПВН: 15918925;
- в Державному реєстрі прав відкрити розділ на об'єкт нерухомого майна - нежиле приміщення, підвалу, літ. А-9, приміщення № 199; опис об'єкта - загальна площа 296,4 м2; адреса об'єкта - АДРЕСА_3 ; номер об'єкта в РПВН: 12063197, назва власника - ТОВ “Віра-2”, код ЄДРПОУ- 13624216; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, 137, 24.02.2006 р. приватний нотаріус Сенченко К.В.;
- до Державного реєстру прав внести запис про скасування державної реєстрації прав із закриттям розділу на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 38746723101 - нежиле приміщення напівпідвалу, літ. А-9; опис об'єкта - загальна площа 694,3 м2; адреса об'єкта - АДРЕСА_9 ; номер об'єкта в РПВН: 12063219;
- в Державному реєстрі прав відкрити розділ на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення напівпідвалу, літ. А-9; опис об'єкта - загальна площа 694,3 м2; адреса об'єкта - АДРЕСА_3 , номер об'єкта в РПВН: 12063219, назва власника ТОВ “Віра-2”, код ЄДРПОУ- 13624216; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, 137, 24.02.2006 р. приватний нотаріус Сенченко К.В.
Наявні матеріали цієї господарської справи свідчать, що згідно із:
- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24447107, нежитлове приміщення напівпідвалу літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_9 , загальною площею 694,3 кв.м., з приватною формою власності, розмір частки 1/1 належить товариству з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплекс”;
- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24445319, нежитлове приміщення підвалу літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 298,0 кв.м., з приватною формою власності, розмір частки 1/1 належить товариству з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплекс”;
- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24451029, нежитлове приміщення підвалу літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 8,8 кв.м., з приватною формою власності, розмір частки 1/1 належить товариству з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплекс”;
- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.07.14 за індексним номером 24449390, нежитлове приміщення підвалу літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 38,9 кв.м., з приватною формою власності, розмір частки 1/1 належить товариству з обмеженою відповідальністю “Енергомашкомплекс”.».
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 у справі №908/1098/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 28.07.2020 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №908/1098/19 залишено без змін.
При цьому, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №908/1098/19 встановлено наступне:
«Так, відповідно до протоколу №1-14 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2" від 15.01.2014, зокрема, вирішено збільшити статутний капітал товариства та встановити його у розмірі 1 703 000,00 грн.; частки учасників товариства у грошовому, відсотковому та кількісному вираженні складають: ОСОБА_2 - 30 часток на суму 510 900,00 грн., що дорівнює 30% у статутному капіталі; ОСОБА_3 - 70 часток на суму 1 192 100,00 грн., що дорівнює 70% у статутному капіталі.
Згідно протоколу №2-14 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2" від 13.03.2014, зокрема, вирішено, у зв'язку з поданням ОСОБА_3 заяви про вихід з товариства, виключено ОСОБА_3 зі складу товариства; виплати вартості частини майна товариства вирішено замінити переданням наступного нерухомого майна в натурі: нежитлове приміщення, загальною площею 694,3 кв.м., розташоване: АДРЕСА_9 ; зменшити статутний капітал товариства та встановити його у розмірі 510 900,00 грн.; частки учасників товариства, у грошовому, відсотковому та кількісному вираженні складають: ОСОБА_2 - 100 часток на суму 510 900,00 грн., що дорівнює 100 % у статутному капіталі.
За актом приймання-передачі нерухомого майна від 17.03.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Віра-2" передало, а ОСОБА_3 прийняв в якості компенсації вартості внеску до статутного фонду товариства, наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, загальною площею 694,3 кв.м., розташоване: АДРЕСА_9 .
Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно за №20543542 від 15.04.2014 нежитлове приміщення, напівпідвалу, літ.А-9, загальною площею 694,3 кв.м., розташоване: АДРЕСА_9 , належить ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу №4-14 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2" від 05.05.2014, зокрема, вирішено, у зв'язку з поданням ОСОБА_2 заяви про вихід з товариства, виключити ОСОБА_2 із складу учасників товариства. Виплату вартості частини майна товариства вирішено замінити переданням наступного нерухомого майна в натурі: нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 298 кв.м, розташоване: АДРЕСА_10 ; нежитлове приміщення, підвалу літ. А-9, загальною площею 8,8 кв.м, розташоване АДРЕСА_7 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 38,9 кв.м., розташоване: АДРЕСА_8 . Зменшено статутний капітал товариства та встановлено його у розмірі 5 161,00 грн.; частки учасників товариства, у грошовому, відсотковому та кількісному вираженні складають: ОСОБА_3 - 100 часток на суму 5 161,00 грн., що дорівнює 100 % у статутному капіталі.
Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Віра-2" передало, а ОСОБА_2 прийняла в якості компенсації вартості внеску до статутного фонду товариства, зокрема, наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 298 кв.м, розташоване: АДРЕСА_10 ; нежитлове приміщення, підвалу літ. А-9, загальною площею 8,8 кв.м, розташоване АДРЕСА_7 ; нежитлове приміщення, підвалу літ.А-9, загальною площею 38,9 кв.м., розташоване: АДРЕСА_3 , приміщення 206.<…>
Представлені сторонами справи докази свідчать про те, що у 2014 році ОСОБА_2 за рішенням загальних зборів вийшла з учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Віра-2” та за її вимогою і за згодою товариства її внесок було повернуто в натуральній формі шляхом передачі на її користь (їй у власність) належного підприємству нерухомого майна.».
Звертаючись із позовом про визнання недійсними рішень зборів учасників ТОВ «Віра-2», позивач ОСОБА_1 посилається на те, що:
- ТОВ «Віра» здійснило відчуження всього наявного значної вартості в березні-травні 2014 року після виникнення за рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Віра-2" від 02.12.2011 обов'язку сплатити позивачеві грошову вартість належної йому 21 частки майна в товаристві у встановлений строк - до 02.12.2012, а також: після подання ним 11.03.2013 позову до господарського суду Запорізької області про стягнення з ТОВ "Віра-2" 585 тис. грн станом на січень 2014 року;
- майно відчужене ТОВ «Віра 2» на підставі безвідплатних правочинів;
- майно відчужене на користь учасників ТОВ «Віра 2» ОСОБА_2 ОСОБА_4 ;
- після відчуження майна у відповідача ТОВ «Віра 2» відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредитором ОСОБА_1 та іншими кредиторами.
Також позивач посилається на те, що вказані правочини є фраудаторними.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Приписами ст. 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист прав і свобод в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
При цьому, приписами ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 2 ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, було рекомендовано з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу в правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.
Аналогічні приписи містяться і в постанові пленуму Верховного Суду України в постанові від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно статті 54 Закону України «Про господарські товариства» (чинного на час прийняття вищевказаних рішень) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартісні частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Пунктом 12.3 статуту ТОВ "Віра-2" передбачено, що при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата відбувається після затвердження звіту за рік і в якому він вийшов з ТОВ "Віра-2", та в строк до 12 місяців з дня виходу. За вимогою учасника та за згодою ТОВ "Віра-2" внесок може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, сплачується належна йому частина прибутку, одержана товариством у даному році до моменту його виходу. Майно, яке передано учасником товариства тільки у користування, повертається йому в натуральній формі без винагороди.
Отже, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю у товариства виникає обов'язок сплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному фонді товариства, або здійснити такий розрахунок на вимогу учасника та за згодою товариства у натуральній формі.
Центральним апеляційним господарським судом в постанові від 21.01.2020 у справі №908/1098/19 встановлено, що ТОВ «Віра-2» не здійснювала дій з відчуження належного йому на праві власності вказаного позивачем майна товариству з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплекс». Внесення ОСОБА_2 нерухомого майна, отриманого від товариства з обмеженою відповідальністю «Віра-2» у натуральній формі як вклад у статутний капітал при виході з Товариства, у якості внеску у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплекс», не може розцінюватись судом як відчуження цього майна ТОВ «Віра-2» безпосередньо ТОВ «Енергомашкомплекс».
Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Тлумачення статті 234 ЦК України, свідчить, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.
Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-197цс14 та постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі 285/1634/16-ц.
Позивачем не надано суду належних і достовірних доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій щодо укладання правочинів, які суперечать закону.
За викладених обставин, судом не вбачається підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ «Віра-2» від 13.03.2014 та від 05.05.2014.
За таких обставин вимоги позивача про скасування свідоцтв про право власності також задоволенню не підлягають.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29 липня 2021 року.
Суддя О.А. Топчій