Іменем України
27 липня 2021 року
м. Харків
справа № 644/1934/21
провадження № 22-ц/818/3861/21
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Курочка Валерій Іванович,
стягувач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Курочки Валерія Івановича при складанні розрахунку заборгованості по аліментам від 23.12.2020 року за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2021 року, постановлену під головуванням судді Шевченка С.В. в залі суду в місті Харкові, -
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Курочки Валерія Івановича при складанні розрахунку заборгованості по аліментам від 23.12.2020 року.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2021 року скаргу залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що ОСОБА_1 в добровільному порядку надавав кошти на утримання сина шляхом поповнення банківської картки ОСОБА_2 . Проте при складанні розрахунку заборгованості по аліментам від 23.12.2020 року державним виконавцем не було враховано наданих заявником квитанцій. Апелянт вважає, що відсутня заборгованість по сплаті аліментів.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по аліментам, оскільки цільове призначення платежів платником вказано не було, а їх розмір не відповідав тій сумі, яку ОСОБА_1 мав сплачувати щомісяця в порядку виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів. Крім того боржником не було надано доказів на підтвердження того, що після самостійного виконання судового рішення він письмово повідомляв державного виконавця про сплату аліментів у відповідності до вимог ч.4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що на виконанні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебуває виконавче провадження №61725745, яке було відкрито 13 квітня 2020 року на підставі виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м. Харкова №644/3686/18 від 24 березня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн. щомісяця, починаючи з 29 травня 2018 року.
Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, який здійснений державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Курочка В.І., убачається, що станом на 01 вересня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментам становить 27 600 грн. (а.с.5).
18 грудня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Равницька Лариса Степанівна звернулася до державного виконавця із заявою, в якій просила встановити дійсну суму заборгованості по аліментам, видати належну довідку, з урахуванням того, що боржник у добровільному порядку сплачував аліменти на утримання дитини; до заяви надано копії квитанцій (а.с.6-9).
23 грудня 2020 року державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Курочка Валерій Іванович виконав розрахунок заборгованості по аліментам за вищевказаним виконавчим листом №644/3686/18; та встановлено, що станом на 01 грудня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментам становить 19 470 грн. (а.с.10).
26 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Равницька Лариса Степанівна повторно подала державному виконавцю заяву, в якій зазначила, що державним виконавцем не були враховані усі надані квитанції (а.с.11).
01 березня 2021 року в.о. начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Тетяна Слюта надала відповідь на вищезазначену заяву представника боржника та роз'яснила, що у копіях квитанцій відсутні підтвердження про перерахування коштів саме в рахунок сплати аліментів за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 березня 2020 року. Таким чином кошти сплачені у 2018 році у розмірі 23 400 грн. неможливо зарахувати в рахунок погашення заборгованості по аліментам згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 березня 2020 року (а.с.12).
Як на підставу вимог скарги на дії державного виконавця, ОСОБА_1 посилався на те, що при складанні розрахунку заборгованості по аліментам від 23.12.2020 року державним виконавцем не було враховано усіх наданих ним квитанцій, які свідчать про відсутність у нього боргу по сплаті аліментів за виконавчим листом №644/3686/18. Боржник зазначає, що належним чином виконує свої батьківські обов'язки та приймає участь у матеріальному забезпеченні дитини; на картковий рахунок ОСОБА_2 він пересилає грошові кошти, як аліменти на утримання сина, проте остання не визнає факту отримання аліментів. ОСОБА_1 вважає, що розрахунок заборгованості по аліментам від 23.12.2020 року, який виконано державним виконавцем, є неправильним та порушує права боржника. У зв'язку з цим заявник просив суд зобов'язати головного державного виконавця Індустріального відділу ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Курочка Валерія Івановича здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м. Харкова №644/3686/18, зарахувавши сплачені боржником в 2018 році у добровільному порядку аліменти на суму 24 912 грн. (05.06.2018 року на суму 2004 грн., 10.08.2018 року на суму 14 000 грн., 08.11.2018 року на суму 3200 грн., 08.10.2018 року на суму 4208 грн., 03.12.2018 року на суму 1500 грн.).
Згідно ч.1 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
За змістом ч.3 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
Згідно ч.13 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.
Згідно п.6 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Положеннями п.3 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, передбачено, що у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Разом з тим, положеннями частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Частиною 3 статті 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Суд не вправі зобов'язувати виконавчу службу здійснити перерахунок заборгованості по аліментах боржника, який вже обраховано державним виконавцем.
Незгода боржника зі здійсненим державним виконавцем розрахунком заборгованості по аліментам є підставою для його звернення до державного виконавця із заявою про здійснення перерахунку заборгованості, чи з позовом до суду, а не підставою для визнання дій державного виконавця неправомірними.
Такий висновок відповідає правовому висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 343/1577/18, провадження № 61-4595ск19.
Висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 , - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Посилання апелянта на те, що перераховані кошти на картковий рахунок стягувача є аліментами, не приймаються колегією суддів, оскільки у наданих боржником квитанціях не зазначено призначення платежу.
Доказів того, що перерахування заявником протягом 2018 року суми є саме аліментами, матеріали справи не містять.
Ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2021 року постановлена з додержанням норм процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 29.07.2021 року.