28 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2105/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Батрак І.В.) у справі №280/2105/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про накладення штрафу,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Зюбрицького А.В. від 09.03.2021 ВП №63527209 про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог пояснює, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Зауважує, що відповідно до Бюджету позивача на 2020 рік на погашення заборгованості за рішенням суду виділено 4269,9 тис. грн., станом на 01.09.2020 і до кінця року відповідно до помісячного розпису на погашення заборгованості за рішеннями суду виділені кошти було погашено та додатково не виділялися. Крім того, вказує, що донарахована на виконання рішення суду сума в розмірі 31620,83 грн. внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких гарантовано державою за №67393, станом на 16.03.2021 здійснена виплата заборгованості за судовими рішеннями, що внесені до Реєстру по 31.03.2019 (порядковий номер 46078), оскільки заборгованість по справі №280/1479/20 внесена до Реєстру за №67393, фінансування на даний час Пенсійним фондом України не проведено. Стверджує, що відсутність коштів у боржника стала причиною невиплати донарахованих суп пенсії в розмірі 31620,83 грн., подолання такої об'єктивної причини для боржника є неможливим, а тому постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2020 у справі №280/1479/20 є протиправною та підлягає скасуванню.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Сторони повідомлені про день розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконанні в УЗПВР у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження №63527209 з примусового виконання виконавчого листа по справі №280/1479/20, виданого 10.09.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016, яке відкрито постановою державного виконавця відділу від 06.11.2020 в порядку ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Листом від 26.11.2020 №0800-0901-6/63234 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило відповідача, що відповідно до вимог виконавчого листа по справі №280/1479/20, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2016 по 31.05.2020 у розмірі 77% грошового забезпечення. Донарахування та виплата в сумі 448,94 за період з 09.05.2020 по 31.05.2020 здійснено 13.05.2020. Таким чином, рішення суду виконано в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження.
Щодо виплати донарахованої суми за період з 01.01.2016 по 08.05.2020 в сумі 31620,83 грн. повідомлено, що сума, нарахована за рішенням суду ОСОБА_1 не може бути виплачена за рахунок коштів Пенсійного фонду України без відповідного фінансування з Державного бюджету України. Виплата нарахованої суми за рішенням суду в розмірі 31620,83 грн., яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Зюбрицького А.В. від 09.03.2021 ВП №63527209 за невиконання рішення суду на позивача накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку щодо безпідставності посилання позивача на відсутність бюджетних асигнувань для виплати нарахованої конкретним судовим рішенням пенсії, як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення, так як такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, плани їх надходження та графік погашення вказаних виплат.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Вирішуючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями частин 1-2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.( частина 5 статті 26 вказаного Закону)
Згідно приписів частини 6 статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За приписами статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Положеннями статті 11 Закону № 1404-VIII установлено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
Наведені норми законодавства свідчать про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Судом встановлено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/1479/20 позивачем не виконано в повному обсязі, зокрема, не здійснено виплату частини донарахованої суми пенсії ОСОБА_1 у розмірі 31620,83 грн., про що держаного виконавця повідомлено листом від 26.11.2020.
Так, порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду встановлюється правлінням Пенсійного Фонду. Тобто, виплати пенсій здійснюються виключно за рахунок Фонду та інших джерел, визначених законодавством, інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Отже, невиконання судового рішення скаржником в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18).
Таким чином, оскільки фінансування виплати заборгованості пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, тому за умови наявності належних доказів, відсутність відповідного фінансового забезпечення та, як наслідок відсутність коштів на рахунках територіального пенсійного органу, може бути визнана поважною причиною для своєчасного невиконання судового рішення. При цьому, відсутність фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів мають бути підтверджені належними, допустимими доказами. Встановлено, що до позовної заяви на підтвердження поважності невиконання рішення суду позивач додав бюджет ГУ ПФУ в Запорізькій області на 2020 рік, зміни , що вносяться до бюджету на 2020 рік, помісячні розписи (з урахуванням змін) на 2020 рік.
Таким чином, матеріали позову у даній справі не містять доказів відсутності у позивача коштів для виконання останнім судового рішення в частині виплати ОСОБА_1 донарахованої пенсії у розмірі 31620,83 грн. на момент накладення штрафу (09 березня 2021 року) на боржника спірною постановою.
Крім того, позивач не надав доказів відсутності фінансової спроможності виконати вказане рішення, як і не надав доказів звернення до Пенсійного фонду про виділення коштів на виконання рішення суду щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії.
Разом із цим, колегія суддів зауважує, що невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України права на соціальний захист в повному обсязі.
З урахуванням викладеного колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у справі №280/2105/21- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак