28 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/6719/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Юхно І.В. ) у справі №160/6719/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
19.06.2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Дніпропетровській області (43145015) про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 р., № Ф-95152-17/64 У на суму 18276,72 грн. із сплати ЄСВ ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у позові відмовлено.
Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд не надав ніякої правової оцінки щодо правомірності податкової вимоги за фактом відсутності будь-якого прибутку платника податку, який знаходиться на загальній системі оподаткування. Крім того, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області розпочало свою діяльність лише 03 вересня 2019 року відповідно до наказу ГУ ДПС від 03.09.2019 №17 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області», отже направлення вимоги датованої 04.02.2019р. після вересня 2019р. порушувало порядок направлення вимоги платнику податків та слугувало законною підставою її скасування, як такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства в порядку її винесення і направлення. Також позивач зазначав, що матеріали виконавчого провадження не містять взагалі доказів як направлення, так і отримання податкової вимоги платнику податків.
Відповідач, третя особа не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Сторони повідомлені про день розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований 27.11.2008 року як фізична особа-підприємець, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про фізичну особу-підприємця № 2 224 000 0000 061112.
Позивач як фізична особа-підприємець знаходився на загальній системі оподаткування.
24.06.2020 року здійснено припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
04.02.2019 року відповідачем на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-95152-17/64У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 18276,72 грн.
За 2017 рік сума нарахувань єдиного внеску становить 8448,00 грн.
У 2018 році мінімальний страховий внесок становив 819,06 грн. на місяць (3723,00 грн.х22%, де 3723,00 грн. розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2018).
У 2019 році мінімальний страховий внесок становив 918,06 грн. на місяць (4173,00 грн.х22%, де 4173,00 грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019).
Згідно даних інформаційної системи орану доходів і зборів в інтегрованій картці платника податків відображено наступні не сплачені нарахування за 2018 рік:
- нарахована розрахункова сума єдиного внеску за 2017 рік у сумі 8448 грн., нарахування не сплачені;
- 1 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., строк сплати до 19.04.2018 року, нарахування не сплачені;
- 2 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., строк сплати до 19.07.2018 року, нарахування не сплачені;
- 3 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., строк сплати до 19.10.2018 року, нарахування не сплачені.
Сума недоїмки станом на 31.10.2018 року становила 15 989,54 грн.
Згідно даних інформаційної системи орану доходів і зборів в інтегрованій картці платника податків відображено наступні не сплачені нарахування за 2019 рік: 4 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., строк сплати до 21.01.2019 року, нарахування не сплачені;
Сума недоїмки станом на 01.01.2019 року становила 18276,72 грн. Відповідно до Інструкції №449 саме на цю суму було винесено та направлено вимогу № Ф-95152-17/64У від 04.02.2019 року, адже на кінець календарного місяця була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску.
Рекомендований лист повернувся на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією конверту.
Не погодившись з вимогами про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 року № Ф-95152-17 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що наявність в інформаційній системі даних про недоїмку та не представлення позивачем доказів про сплату єдиного внеску, відсутність нараховувань та сплати роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць, свідчить про законність дій ГУ ДПС в Дніпропетровській області щодо направлення вимог.
Правомірність та обґрунтованість вказаної вимоги є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції доходить наступного висновку.
Так встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для прийняття оскаржуваної вимоги стали висновки контролюючого органу про те, що позивачем не був сплачений єдиний внесок на соціальне страхування. При цьому позиція відповідача щодо обов'язку сплати єдиного внеску, ґрунтується на тому, що сам факт наявності в ЄДР відомостей про позивача, як зареєстрованого суб'єкта підприємницької діяльності (ФОП), незалежно від того чи фактично ним така діяльність здійснювалась, є підставою для сплати єдиного внеску на соціальне страхування.
Встановлені обставини справи також свідчать про те, що протягом спірного періоду (2018-2019 роки) відсутні нараховування та сплата роботодавцем за позивача, як за застраховану особу.
Також як свідчать встановлені обставини справи, позивач, як фізичних осіб-підприємців зареєстрований 27.11.2008 року та перебував на обліку в органах доходів та зборів на загальній системі оподаткування.
24.06.2020 року позивачем припинено фізичну особу-підприємця, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
04.02.2019 року відповідачем на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-95152-17/64У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 18276,72 грн.
За 2017 рік сума нарахувань єдиного внеску становить 8448,00 грн.
У 2018 році мінімальний страховий внесок становив 819,06 грн. на місяць (3723,00 грн.х22%, де 3723,00 грн. розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2018).
У 2019 році мінімальний страховий внесок становив 918,06 грн. на місяць (4173,00 грн.х22%, де 4173,00 грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019).
Згідно даних інформаційної системи орану доходів і зборів в інтегрованій картці платника податків відображено наступні не сплачені нарахування за 2018 рік:
- нарахована розрахункова сума єдиного внеску за 2017 рік у сумі 8448 грн., нарахування не сплачені;
- 1 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., строк сплати до 19.04.2018 року, нарахування не сплачені;
- 2 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., строк сплати до 19.07.2018 року, нарахування не сплачені;
- 3 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., строк сплати до 19.10.2018 року, нарахування не сплачені.
Сума недоїмки станом на 31.10.2018 року становила 15 989,54 грн.
Згідно даних інформаційної системи орану доходів і зборів в інтегрованій картці платника податків відображено наступні не сплачені нарахування за 2019 рік: 4 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., строк сплати до 21.01.2019 року, нарахування не сплачені;
Сума недоїмки станом на 01.01.2019 року становила 18276,72 грн. Відповідно до Інструкції №449 саме на цю суму було винесено та направлено вимогу № Ф-95152-17/64У від 04.02.2019 року, адже на кінець календарного місяця була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску.
Також, як свідчать матеріали справи, позивачем за період 2017, 2018 позивачем подавалась звітність про неотримання доходів. (а.с. 64-68).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI). Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, яка діяла у періоді, що перевірявся контролюючим органом) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
За положеннями пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Якщо ж підприємець за результатами минулого року отримав збиток або дохід, рівний нулю, то такий дохід не може розглядатися для цілей оподаткування.
Отже, аналіз змісту наведених вище норм дає підстави для висновку, що платникам, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), у яких базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та якими у звітному році або окремому місяці звітного року не було отримано дохід (прибуток), надано право, у разі необхідності самостійно визначити базу нарахування. Тобто такі платники, за бажанням, у році або окремому місяці року, де не було ними отримано дохід (прибуток) можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску. У такому випадку сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене та оскільки позивач перебував на загальній системі оподаткування, він мав право у періоди, в яких не отримував дохід (прибуток), не нараховувати єдиний внесок, навіть у розмірі мінімального страхового внеску.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 3 вересня 2020 року у справі № 816/188/17.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що позивач та не отримував дохід, податковим органом безпідставно нараховано недоїмку зі сплати єдиного внеску згідно та прийнято вимогу від 04.02.2019 №Ф-95152-17/64.
Інші доводи позивача не є визначальними.
Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Розподіл судового збору здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі з 1261,20грн. Вказана сума підлягає стягненню із суб'єкта владних повноважень, що прийняла оскаржуване рішення.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №160/6719/20- скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2019р. №Ф-95152-17/64.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати за сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1261,20грн (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня 20коп).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак