28 липня 2021 року м. Дніпросправа № 215/389/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року в справі №215/389/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинно медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року в справі №215/389/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинно медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Не погодившись ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 07.06.2021 року подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно ч. 1-2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 05 червня 2021 року (дата звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік", становив 2270,00грн.
Підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір встановлюється у таких розмірах: за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано заяву про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тяжким майновим станом.
В обгрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17.05.2021 за № 515, відповідно до якої за період з 1 кварталу по 4 квартал 2020 року ОСОБА_1 отримано дохід в розмірі 24324, 00 грн. Також скаржник зазначає, що сплата судового збору перешкоджає вільному доступу особи до правосуддя.
Розглянувши заяву скаржника про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції приходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
При цьому, посилання заявника в апеляційній скарзі на незадовільне матеріальне становище, отримання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю не може бути розцінено як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки останній не може в повній мірі відобразити майновий стан, за якого неможливо сплатити судовий збір, а додана до заяви про звільнення від сплати судового збору довідка про розмір отриманої щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю не містить відомостей безпосередньо про майновий стан позивача.
Щодо посилань апелянта на звільнення від сплати судового збору в рамках забезпечення принципів доступу до правосуддя та рівності всіх учасників судового процесу перед судом, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Статтями 8, 55 Конституції України регламентовано кожній особі право на захист її прав та законних інтересів, також гарантовано право на судовий захист, вказані норми - принципи вказують на гарантоване державою право особи, яке вона може реалізувати якщо порушені її права та охоронювані законом інтереси.
В свою чергу, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В той же час, питання щодо справляння судового збору в Україні регламентовано спеціальними нормами права, зокрема нормами КАС України та Законом України "Про судовий збір".
За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується також, у разі подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок щодо сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов'язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.
З огляду на викладене, враховуючи те, що надані Відомості з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, які надані позивачем до апеляційної скарги містять інформацію щодо розміру доходів позивача за період з 1 кварталу по 4 квартал 2020 року та не відображає розмір доходів позивача станом на момент подання апеляційної скарги, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржувану ухвалу постановлено судом першої інстанції 13 жовтня 2020 року.
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, в якому скаржник зазначає про отримання повного тексту оскаржуваної ухвали 31.05.2021 року.
Проте, скаржником в порушення вимог п.4 ч.5 ст.296 КАС України доказів отримання копії рішення суду першої інстанції до апеляційної скарги не додано.
В матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 р. у справі №215/389/19, що в даному випадку є перепоною для суду апеляційної інстанції для встановлення дати отримання оскаржуваного рішення, що в свою чергу унеможливлює встановлення факту подання ОСОБА_1 апеляційної скарги в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року в справі №215/389/19 - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:
-надати належні докази на підтвердження отримання копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року в справі №215/389/19;
-надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку підтверджені належними доказами;
- надати належні докази на підтвердження скрутного матеріального стану, якими можуть бути, довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану станом на момент подання апеляційної скарги (07 червня 2021 року);
- надати суду належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції за наступними реквізитами: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Шальєва