28 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/247/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №160/247/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та скаржнику надано строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання до суду апеляційної інстанції: апеляційної скарги із зазначенням у ній підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону або документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі; апеляційної скарги у письмовій формі як того вимагає частина 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності; копій апеляційної скарги та копій доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи.
При цьому, зазначеною ухвалою суду скаржнику повідомлено про те, що зазначення скаржником в апеляційній скарзі про ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень 05.05.2021 року не є виконанням вимог пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України, оскільки положення статті 251 КАС України передбачає виключний перелік обставин, які визначають день вручення судового рішення. Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 28.01.2021 року прийнятої у справі №260/1888/20 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, а тому згідно з пп. 15.15 Перехідних положень КАСУ, суд вручає судові рішення в паперовій формі. Враховуючи зазначене скаржнику ухвалою суду апеляційної інстанції доведено до відома положення пункту 15.14 Перехідних положень КАС України згідно з яким копії судових рішень видаються судом, у якому перебуває справа на момент надходження відповідної заяви.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року скаржник отримав 22 червня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
22 червня 2021 року скаржник через засоби поштового зв'язку надав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу у письмовій формі як того вимагає частина 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи.
При цьому в апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що станом на 22.06.2021 року копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції ним не отримано.
Отже, надана до суду на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2021 року апеляційна скарга не свідчить про виконання скаржником вимог пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. При цьому, пунктом 4 частини 5 цієї статті встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
В свою чергу, частиною 6 статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог статті 251 КАС України копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №160/247/21 було направлено на адресу скаржника супровідним листом від 23.04.2021 року (а.с.179).
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 28.01.2021 року прийнятої у справі №260/1888/20 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, а тому згідно з пп. 15.15 Перехідних положень КАСУ, суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Скасовуючи ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2021 року постановлену у справі №160/14556/20 Верховний Суд зауважив, що «…Суд апеляційної інстанції помилково відсилає до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) як джерела, відомості якого мають слугувати початком відліку строку для апеляційного оскарження судових рішень. Внесення судового рішення до Реєстру не є альтернативним способом його надіслання учаснику справи. Оприлюднення електронних копій судових рішень в Реєстрі є способом забезпечення доступу до них (<…> з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства; преамбула Закону України «Про доступ до судових рішень»), але не може підміняти вимоги процесуального закону….»
Таким чином, зазначення скаржником в апеляційній скарзі про те, що про наявність оскаржуваного рішення суду йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень не може вважати фактом виконання ним вимог пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України, оскільки як зазначив Верховний Суд, суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Осовська та інші проти України” звернув увагу на те, що національні суди при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду повинні не лише враховувати відомості зазначені особою у заяві, а й встановлювати та приймати до уваги докази щодо цих тверджень наявні в матеріалах справи, такі як супровідні листи, поштові записи, тощо.
Так, матеріали справи не містять відомостей щодо дати отримання скаржником копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №160/247/21, такої дати скаржник не зазначає і в поданій апеляційній скарзі.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року скаржнику було донесено до відома, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, а тому згідно з пп. 15.15 Перехідних положень КАСУ, суд вручає судові рішення в паперовій формі та роз'яснено положення цього пункту щодо права скаржника отримати копію рішення суду, що ним оскаржується в суді в якому знаходиться справа.
Однак, скаржник таким правом не скористався.
Суд апеляційної інстанції враховує, що скаржник, як позивач у справі не був позбавлений можливості отримати копію оскаржуваного рішення у суді першої інстанції та після його отримання звернутися до суду з апеляційною скаргою.
Натомість таке звернення з апеляційною скаргою відбулося без отримання рішення суду першої інстанції.
У зв'язку з чим, апеляційну скаргу і було залишено без руху та надано строк для її усунення, а саме надання апеляційної скарги із зазначенням дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що це підтверджують, за наявності.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що надання строку для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги скаржнику надано задля дотримання принципу гласності судового рішення та застосування положень частини 2 статті 295 КАС України у відповідності до якої учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Відповідно до пункту 15.14 Перехідних положень КАС України скаржник не був позбавлений права звернутися до суду у якому перебуває справа з відповідною заявою для отримання копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у разі неотримання її копії.
Проте, скаржником таких дій вчинено не було, що свідчить про пасивну поведінку особи, яка звертається до суду з апеляційною скаргою, яка виразилася у нехтуванні наданого судом часу для усунення недоліку апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” № 11681/85).
Обставини свідомого неусунення скаржником недоліку апеляційної скарги щодо зазначення дати отримання ним копії повного судового рішення, що ним оскаржується, є порушенням останнім ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в подальшому призводить до перепонів для руху справи у зв'язку з доповненням чи зміною апеляційної скарги, відповідно до положень статті 303 КАС України, після отримання повного тексту судового рішення, отримання якого відбудеться після відкриття апеляційного провадження у справі, що суперечить суті апеляційного оскарження.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що у справі “Пономарьов проти України” (Заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: “…Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті домогтися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду…”.
Тобто, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, при цьому прийняття до розгляду апеляційної скарги складеної без отримання копії судового рішення, яке оскаржується фактично свідчать про бажання особи домогтися нового розгляду справи, а не перегляду рішення суду першої інстанції. У зв'язку з наявністю передбачених законом підстав.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано до суду без отримання ним копії оскаржуваного рішення суду, суд апеляційної інстанції вважає, що такі обставини фактично свідчать про намагання домогтися саме нового розгляду справи, а не перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 14 червня 2021 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №160/247/21 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 28 липня 2021 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко