29 липня 2021 р. Справа № 520/1920/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. (ухвалене суддею Севастьяненко К.О.) по справі № 520/1920/21 за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у 2020 році в розмірі, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. позов задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у 2020 році у розмірі, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; зобов'язано Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач не перебуває на обліку в Обласному центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації як одержувач допомог або компенсацій, у 2020 році виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня Обласним центром не проводилась. Згідно бази даних, виплата позивачу вказаної допомоги у 2020 році здійсненювалася Управлінням соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, яке призначає та виплачує таку допомогу самостійно без участі відповідача. Таким чином, оскільки Обласний центр не є належним відповідачем у спірних правовідносинах, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є помилковими.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Управлінням соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради нараховано та виплачено позивачу як учаснику бойових дій щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня 2020 року в розмірі 1390 грн.
Проте, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №З-р/2020, розмір щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року має складати 5 мінімальних пенсій за віком.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідачів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 р. № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в подальшому - Закон № 3551-XII).
01.01.1999 р. набрав чинності Закон № 367-ХІV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в подальшому - Закон № 367-ХІV), яким статтю 12 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: “Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком”.
Підпунктом “б” підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (в подальшому - Закон № 107-VI), текст вищевказаної частини статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом “б” підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону № 3551-XII, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.
Відповідно до пп. 5 п. 63 розд. І Закону України від 28.12.2014 р. № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Проте, Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодекс України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетного кодекс України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 відновлено дію частини 4 статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 встановив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1390 грн (підпункт 1 пункту 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною 5 статті 12 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова Кабінету Міністрів України № 112.
Виходячи із визначених у частині 4 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм права, викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.01.2021 р. у справі №440/2722/20.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
Разом з тим, апелянт вказує, що позивач не перебуває на обліку в Обласному центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації як одержувач допомог або компенсацій, у 2020 році виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня Обласним центром не проводилась.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі списку одержувачів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, наданого Національною академією Національної гвардії України (вх. № 1906/о від 25.03.2020 р.), Управлінням соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради до списків на виплату вказаної допомоги включено позивача. Кошти на виплату допомоги позивачу в розмірі 1390 грн. перераховані Управлінням на спеціальний рахунок Національної академії Національної гвардії України в квітні 2020 року.
Відповідно до п. 4.1.22 Положення про Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання” від 20.11.2015 р. № 7/15 (в редакції рішення 36 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 24.06.2020 р. № 2140/20), Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення та виплату разової грошової допомоги, передбаченої законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”.
Таким чином, судовим розглядом встановлено, що особою, відповідальною за призначення та виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік є Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, на обліку в якому перебуває позивач, а зі сторони Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації в спірних правовідносинах відсутня будь-яка протиправна бездіяльність відносно позивача.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в спірних правовідносинах не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, а задоволенню підлягають позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 р. з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у 2020 році в розмірі, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та зобов'язання Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі №520/1920/21 скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у 2020 році в розмірі, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій