29 липня 2021 р. Справа № 520/14950/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 р. (ухвалене суддею Полях Н.А.) по справі № 520/14950/2020 за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не застосуванні при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за науковий ступінь та надбавки за вчене звання, починаючи з 01.03.2018 р. по 29.09.2019 р. включно, положення ч. 2. ст. 59 Закону України "Про вищу освіту"; зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба перерахувати, нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 з 01.03.2018 р. по 29.09.2019 р. доплату за науковий ступінь та доплату за вчене звання, з урахуванням положення ч. 2. ст. 59 Закону України "Про вищу освіту"; зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба перерахувати, нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 частину недоплачених видів грошового забезпечення та грошової допомога при звільнення, з урахуванням доплати за науковий ступінь доктор наук - 25% від посадового окладу та доплати за вчене звання - професор -33% від посадового окладу, відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу та деякі інших осіб", Закону України "Про вищу освіту", Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що позивач проходив військову службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені І. Кожедуба на посаді професор та був звільнений у запас та виключений зі списку особового складу з 26.09.2019 р.
Згідно грошового атестату ЗУ № 21394 від 26.09.2019 р., позивачу встановлена надбавка за науковий ступінь доктор наук - 10% від посадового окладу та надбавка за вчене звання - професор - 10% від посадового окладу.
Позивач звернувся із заявою до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба про здійснення нового розрахунку розміру доплати за науковий ступінь доктор наук 25% посадового окладу та доплати за вчене звання - професор - 33% посадового окладу та здійснити перерахунок та виплату частини недоплаченого грошового забезпечення (щомісячні, додаткові види грошовою забезпечення) та грошової допомоги при звільненні з 01.03.2018 р., відповідно до Закону України "Про вищу освіту" .
Відповідач листом від 26.03.2020 р. № 350/176/100-683/658 відмовив у перерахунку та виплаті доплати за науковий ступінь кандидат наук, доплати за вчене звання, недоплаченої частини грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні, одночасно повідомив, що грошове забезпечення, а саме доплати за науковий ступінь та вчене звання нараховуються відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу та деякі інших осіб", яка набрала законної сили 01.03.20218 р. та наказу Міністерства Оборони України від 07.07.2018 р. № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяких інших осіб".
Позивач, не погоджуючись із діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання бездіяльності Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка полягає у незастосуванні при встановленні та обчисленні позивачу надбавки за науковий ступінь та доплату за вчене звання. починаючи з 01.03.2018 по 29.09.2019 рік включно.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про вищу освіту", законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про вищу освіту", вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) - це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України "Про вищу освіту", державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до: 1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти; 2) діяльності та повноважень вченої ради; 3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та порядку їх призначення; 4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників; 6) реалізації прав і обов'язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад'юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти. Акти, передбачені у пунктах 6 і 7 цієї частини, затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Аналіз вищевказаних вказує, що законодавством передбачено створення вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання) та особливістю їх правового статусу є те, що державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, можуть встановлювати своїми актами особливі вимоги до окремих сфер діяльності таких закладів, до яких не відноситься визначення матеріального забезпечення науково-педагогічних працівників.
В той же час, основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України "Про вищу освіту".
Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту", науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцент і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професор - 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.
Отже, вказаним нормами чітко передбачено встановлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання без відносно до того, чи є такий заклад вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання чи просто вищим навчальним закладом.
Судовим розглядом встановлено, що Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба, в якому позивач проходив військову службу на посаді професор, є вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання, а тому матеріальне забезпечення працівника такого закладу має здійснюватися, з урахуванням вимог, в тому числі, ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
В той же час, обґрунтовуючи правомірність встановлення позивачу доплати за науковий ступінь доктор наук - 10% від посадового окладу та за вчене звання - професор - 10% від посадового окладу, відповідач послався на те, що грошове забезпечення, а саме доплати за науковий ступінь та вчене звання нараховується відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу та деякі інших осіб" та Наказу Міністерства Оборони України від 07.07.2018 р. № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяких інших осіб".
Відповідно до пп. 2, 3 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 р. передбачено доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу встановлено відповідно до пп. 2 п. 6 Постанови № 704 доплату за науковий ступінь доктор наук та вчене звання професор в розмірі 10% відповідно.
Разом з цим до спірних правовідносин за участю позивача як до науково-педагогічного працівника вищого військового закладу зі специфічними умовами навчання мають застосовуватися норми Закону України "Про вищу освіту" та, зокрема, встановлюватися доплати за науковий ступінь у розмірах не менше ніж 25% посадового окладу, а також за вчене звання професор не менше 33% посадового окладу.
Те, що позивач є військовослужбовцем та на нього поширюються правові гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не нівелює його право на отримання доплат за науковий ступінь та за вчене звання в розмірі, що встановлений статтею 59 "Закону України "Про вищу освіту".
Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що спеціальним законодавством, яким є Постанова № 704 та Порядок № 260 передбачено встановлення граничних розмірів надбавок, які підлягають нарахуванню та виплаті військовослужбовцям, колегія суддів відхиляє, адже по відношенню до науково-педагогічних працівників, які проходять службу в вищих військових навчальних закладах зі специфічними умовами навчання саме Закон України "Про вищу освіту" є спеціальним та має застосовуватися при конкуренції правових норм.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що правила визначення доплат за науковий ступінь та за вчене звання, що встановлені пп. 2, 3 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", поширюються на всіх військовослужбовців, які мають такі наукові ступені та вчені звання, в той же час для тих військовослужбовців, які проходять службу в вищих військових навчальних закладах, така доплата має встановлюватися з урахуванням мінімальних гарантій, що передбачені ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
Також встановлення науково-педагогічним працівникам в залежності від виду навчального закладу різних розмірів наукових доплат за науковий ступінь та вчене звання слід розглядати як дискримінаційне ставлення до окремої категорії осіб, які маючи відповідні наукові ступені та звання, та працюючи в закладах освіти зі специфічними умовами навчання, сфера діяльності яких врегульована Законом України "Про вищу освіту", отримують доплати в менших розмірів ніж працівники освіти, які працюють в вищий навчальних закладах освіти.
Отже, до спірних правовідносин повинна застосовуватись норма, яку містить ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту", а не норма, яку містить підзаконний акт - пп. 2 п. 6 Постанови № 704.
Суд апеляційної інстанції вказує на те, що при визначенні надбавки за науковий ступінь позивачу, відповідачу необхідно застосовувати доплату за науковий ступінь (доктор наук ) 25% від посадового окладу та надбавку за вчене звання професор в розмірі 33 % від посадового окладу за спірний період відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції неправильно встановлено зміст спірних правовідносин та застосовано інші норми матеріального права, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 р. з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не застосуванні при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за науковий ступінь та надбавки за вчене звання починаючи з 01.03.2018 р. по 29.09.2019 р. включно, вимог ч. 2. ст. 59 Закону України "Про вищу освіту"; зобов'язання Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба перерахувати, нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 з 01.03.2018 р. по 29.09.2019 р. доплату за науковий ступінь та доплату за вчене звання, з урахуванням вимог ч. 2. ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" та зобов'язання Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба перерахувати, нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 частину недоплачених видів грошового забезпечення та грошової допомога при звільнення, з урахуванням доплати за науковий ступінь доктор наук - 25% від посадового окладу та доплати за вчене звання - професор - 33% від посадового окладу, відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 р. по справі №520/14950/2020 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не застосуванні при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за науковий ступінь та надбавки за вчене звання починаючи з 01.03.2018 р. по 29.09.2019 р. включно, вимог ч. 2. ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
Зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба перерахувати, нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 з 01.03.2018 р. по 29.09.2019 р. доплату за науковий ступінь та доплату за вчене звання, з урахуванням вимог ч. 2. ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
Зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба перерахувати, нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 частину недоплачених видів грошового забезпечення та грошової допомога при звільнення, з урахуванням доплати за науковий ступінь доктор наук - 25% від посадового окладу та доплати за вчене звання - професор - 33% від посадового окладу, відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій