27 липня 2021 року справа №360/3841/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника позивача - Воронко В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Деметра - С» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (повний текст складено 02 березня 2021 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/3841/20 (суддя І інстанції - Захарова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Деметра - С» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
12 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Деметра-С» (далі - позивач, ТОВ «Агрофірма «Деметра-С») звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), з такими позовними вимогами, з урахуванням уточнень: визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, винесену управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області, від 23.09.2020 № 130663, про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн; визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, винесену управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області, від 30.09.2020 № 130691 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що 03 вересня 2020 року на а/д Н-26, км 131-900 Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля MAN TGX, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп KRONE SDP27 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» та складено довідку № 0003154 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. За результатами вагового контролю встановлено такі показники навантаження на осі: 1) 7,050 т, 2) 13,290 т, 3) 8,350 т, 4) 7,600 т, 5) 8,400 т, повна маса ТЗ 44690 т, та винесено Акт від 03.09.2020 № 0003151, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
23 вересня 2020 року начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області К. Стефановим на підставі вищевказаних документів розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Агрофірма «Деметра-С», а саме: абзацу 15 частини першої статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за результатами розгляду якої винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130663, якою стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень.
Крім того, 03 вересня 2020 року на А/д Н-26, км 131-900 Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля MAN 18,480, реєстраційний номер НОМЕР_3 , причіп KRONE SDP27, реєстраційний номер НОМЕР_4 ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» та складено довідку № 0003153 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. За результатами вагового контролю встановлено такі показники навантаження на осі: 1) 6,590 т, 2) 13, 110 т, 3) 9,270 т, 4) 7,530 т, 5) 8,810 т, повна маса ТЗ 45 310 т, та винесено Акт № 0003150 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
30 вересня 2020 року начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області К. Стефановим на підставі вищевказаних документів розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» а саме: абзац 15 частини першої статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за результатами розгляду якої винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130691, якою стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Позивач категорично не згодний з результатами габаритно вагового контролю та складеними відповідно до цих результатів довідками № 0003153 та № 0003154 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, а також актами від 03.09.2020 № 0003150 та № 0003151, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, та прийнятими на їх підставі постановами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 23.09.2020 № 130663, та від 30.09.2020 № 130691 про стягнення адміністративно-господарського штрафу, вважає, що вони є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник позивача зазначає, що ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» здійснювалось перевезення насіння соняшника, зазначені вище автомобілі здійснювали таке перевезення на підставі ТТН від 03.09.2020 № 702417 № 702418. У відповідності до ТТН від 03.09.2020 № 702417, автомобіль MAN TGX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , причіп KRONE SDP27 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під управлінням водія ОСОБА_1 , здійснював перевезення насіння соняшника від вантажовідправника ТОВ «Агрофірма «Деметра-С», який знаходиться - Луганська область, Біловодський район, с. Семикозівка, вул. Кооперативна, 7, до вантажоодержувача ПрАТ «Вовчанський ОЕЗ», який знаходиться Харківська область, м. Вовчанськ, пл. Привокзальна, 11. Згідно з ТТН від 03.09.2020 № 702417, загальна вага автомобіля з причепом та насіння соняшника (маса брутто) - становить 43430 кг, вага автомобіля та причепа (тара) - становить 16910 кг, вага насіння соняшника (маса нетто) - складає 26520 кг. Вказаний вище вантаж було прийнято вантажоодержувачем про що свідчить відповідна відмітка в ТТН від 03.09.2020 № 702417. Так само у відповідності до ТТН від 03.09.2020 № 702418, автомобіль MAN 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_3 , причіп KRONE SDP27, реєстраційний номер НОМЕР_4 під управлінням водія ОСОБА_2 , здійснював перевезення насіння соняшника від вантажовідправника ТОВ «Агрофірма «Деметра-С», який знаходиться - Луганська область, Біловодський район, с. Семикозівка, вул. Кооперативна, 7, до вантажоодержувача ПрАТ «Вовчанський ОЕЗ», який знаходиться Харківська область, м. Вовчанськ, пл. Привокзальна, 11. Згідно з ТТН від 03.09.2020 № 702418 загальна вага автомобіля з причепом та насіння соняшника (маса брутто) - становить 43950 кг, вага автомобіля та причепа (тара) - становить 16050 кг, вага насіння соняшника (маса нетто) - складає 27900 кг. Представник позивача зазначив, що вказаний вище вантаж було прийнято вантажоодержувачем про що свідчить відповідна відмітка в ТТН від 03.09.2020 № 702418. Представник позивача зауважує, що з огляду на наведене зазначені вище автомобілі здійснювали перевезення вантажу без перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Також, на думку представника позивача, в актах від 03.09.2020 № 0003150 та № 0003151 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів немає жодних доказів того, що габаритно-ваговий контроль позивача було здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для нього місцях, та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства.
Представник позивача зазначає, що автомобілі перевозили насіння соняшника, що є сипучим вантажем. В такому випадку, на думку представника позивача, слід також враховувати і властивості вантажу, який перевозили автомобілі, а саме насіння соняшника насипом, яке є подільним (сипучим, рухомим) вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі, шляхом поосьвого заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на думку представника позивача, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх сипучих властивостей, легко деформується та вільно переміщується під дією мінімальних сил.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 360/3841/20 у задоволенні позову - відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» на підставі договорів оренди (найму) ТЗ від 07.08.2020 орендує у ОСОБА_3 транспортний засіб марки - MAN, модель - TGX 18.480, тип спеціалізований вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_5 , транспортний засіб марки - KRONE, модель - SDP 27, тип - спеціалізований напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_4 , транспортний засіб марки - KRONE, модель - SDP 27, тип - спеціалізований напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_4 (арк. спр. 28-34).
Транспортний засіб марки - MAN, модель - TGX 18.480, тип спеціалізований вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ТОВ «Агрофірма «Деметра - С», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (арк. спр. 27).
03 вересня 2020 року позивач здійснював перевезення транспортним засобом - автомобілем марки MAN TGX, реєстраційний номер НОМЕР_5 , з причепом KRONE SDP27, реєстраційний номер НОМЕР_2 насіння соняшника від вантажовідправника ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» (пункт навантаження: Луганська область, Біловодський район, с. Семикозівка, вул Кооперативна, 7), до вантажоодержувача ПрАТ «Вовчанський ОЕЗ» (місцезнаходження: Харківська область, м. Вовчанськ, пл. Привокзальна, 11), що підтверджується товарно-транспортною накладною від 03.09.2020 № 702417 (арк. спр. 23).
Згідно з товарно-транспортною накладною від 03.09.2020 № 702417 загальна вага автомобіля з причепом та насінням соняшника (маса брутто) - становить 43430 кг, вага автомобіля та причепа (тара) - становить 16910 кг, вага насіння соняшника (маса нетто) - 26520 кг, вид пакування - насип.
Також, 03 вересня 2020 року позивач здійснював перевезення транспортним засобом - автомобілем марки MAN TGX, реєстраційний номер НОМЕР_3 , причіп KRONE SDP27, реєстраційний номер НОМЕР_4 насіння соняшника від вантажовідправника ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» (пункт навантаження: Луганська область, Біловодський район, с. Семикозівка, вул. Кооперативна, 7), до вантажоодержувача ПрАТ «Вовчанський ОЕЗ» (місцезнаходження: Харківська область, м. Вовчанськ, пл. Привокзальна, 11), що підтверджується товарно-транспортною накладною від 03.09.2020 № 702418 (арк. спр. 24).
Згідно з ТТН від 03.09.2020 № 702418 загальна вага автомобіля з причепом та насінням соняшника (маса брутто) - становить 43950 кг, вага автомобіля та причепа (тара) - становить 16050 кг, вага насіння соняшника (маса нетто) - 27900 кг, вид пакування - насип.
03 вересня 2020 року у пункті А/д Н-26-131км+900м посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Луганській області було проведено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів позивача: автомобіля MAN TGX, реєстраційний номер НОМЕР_5 , причіп KRONE SDP27, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до чеку зважування ID 485 від 03.09.2020 автомобілю НОМЕР_5 , навантаження на вісі зазначеного транспортного засобу склало: вісь 1 - 7050 кг, вісь 2 - 13290 кг, вісь 3 - 8350 кг, вісь 4 - 7600 кг, вісь 5 - 8400 кг, повна маса транспортного засобу становила 44690 кг (арк. спр. 17).
03 вересня 2020 року державними інспекторами складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу MAN TGX 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_5 , причеп KRONE SDP 27, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (арк. спр. 21).
У акті зазначено, що під час перевірки виявлено порушення абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, позивач перевозив вантаж з перевищенням допустимих вагових норм, а саме: навантаження на одиночну вісь 13290 кг, допустиме навантаження 11000 кг, перевищення вагових норм на 20% (арк. спр. 21).
Посадовими особами відповідача також складено акт № 0003151 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 03.09.2020, згідно з яким фактична маса транспортного засобу MAN TGX 18.480, НОМЕР_5 , причіп KRONE SDP 27, НОМЕР_2 становить 44, 690 т при нормативно допустимій масі 44,000 т (арк. спр. 15).
У довідці № 0003154 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.09.2020 зазначені результати вагового контролю: навантаження на осі, тон: 1 - 7,050, 2 - 13,290, 3 - 8,350, 4 - 7,600, 5 - 8,400, повна маса транспортного засобу - 44,690 т (арк. спр. 20).
Відповідачем сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів згідно актів від 03.09.2020 № 0003151, за яким визначено ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» суму до сплати у розмірі 487,86 Євро (арк. спр. 17).
23 вересня 2020 року начальником управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефановим К. було винесено постанову № 130663 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача за порушення абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 17000,00 грн (арк. спр. 25).
03.09.2020 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Луганській області було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу автомобіля MAN TGX, реєстраційний номер НОМЕР_3 , причіп KRONE SDP27, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Відповідно до чеку зважування ID 486 від 03.09.2020 автомобілю НОМЕР_3 , навантаження на вісі зазначеного транспортного засобу склало: вісь 1 - 6590 кг, вісь 2 - 13110 кг, вісь 3 - 9270 кг, вісь 4 - 7530 кг, вісь 5 - 8810 кг, повна маса транспортного засобу становила 45310 кг (арк. спр. 18).
03 вересня 2020 року державними інспекторами складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу MAN TGX 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_3 , причіп KRONE SDP 27, реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 (арк. спр. 22).
У акті зазначено, що під час перевірки виявлено порушення абзацу 15 частини першої стат. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, позивач перевозив вантаж з перевищенням допустимих вагових норм, а саме: повна маса транспортного засобу 45310 кг при дозволеній 44000 кг, перевищення вагових норм на 2,98%; навантаження на одиночну вісь 13290 кг, допустиме навантаження 11000 кг, перевищення вагових норм на 19,18% (арк. спр. 22).
Посадовими особами відповідача складено акт № 0003150 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 03.09.2020, згідно з яким фактична маса транспортного засобу MAN TGX 18.480, НОМЕР_3 , причіп KRONE SDP 27, НОМЕР_4 становить 45,310 т при нормативно допустимій масі 44,000 т (арк. спр. 16).
У довідці № 0003153 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.09.2020 зазначені результати вагового контролю: навантаження на осі, тон: 1 - 6,590, 2 - 13,110, 3 - 9,270, 4 - 7,530, 5 - 8,810, повна маса транспортного засобу - 45,310 т (арк. спр. 19).
Відповідачем сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів згідно актів від 03.09.2020 № 0003150, за яким визначено ТОВ «Агрофірма «Деметра-С» суму до сплати у розмірі 487,86 євро (арк. спр. 18).
30 вересня 2020 року начальником управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефановим К. було винесено постанову № 130691 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача за порушення абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 17000 грн (арк. спр. 26).
Вважаючи постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно із статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 4 Правил № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.
Згідно підпункту 9 пункту 2 Порядку № 879 пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 879 режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.
Пунктом 12 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
За приписами пункту 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Відповідно до пункту 31.1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У відповідності з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Відповідно до абзацу третього 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що позивач здійснював перевезення великоваговими транспортними засобами з перевищенням навантаження: загальна маса транспортних засобів перевищила нормативно допустиму - 40 т, а також позивачем допущено інше порушення, а саме осьова маса перевищила один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, а саме перевищення навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т.
Таким чином, рух транспортного засобу із перевищенням хоча б одного нормативного допустимого вагового параметру, свідчить про необхідність отримання спеціального дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України.
Позивач оскаржує постанови про накладення штрафу з підстав наявності ТТН, якими підтверджується вага вантажу та загальна вага транспортного засобу, відсутності методики вимірювань поосьових навантажень по сипучих чи рідких вантажах, відсутності в актах про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідках про результати здійснення габаритно-вагового контролю зазначення вагового обладнання та його характеристик.
Щодо перевезення позивачем вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної, з урахуванням ваги автомобіля та причепу суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Отже, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.
Дослідженням товарно-транспортної накладної №702417 від 03.09.2020 судом встановлено, що вага вантажу (нетто) вказана 26520, у ТТН від 03.09.2020 № 702418 вага вантажу (нетто) - 27900 (арк. спр. 23-24).
Проте, за результатами здійснення габаритно-вагового контролю встановлено перевищення загальної нормативно допустимої маси транспортного засобу, яка складається з не тільки з ваги вантажу, а й ваги транспортного засобу.
Судом встановлено, що у товарно-транспортній накладній від 03.09.2020 № 702417 щодо перевезення вантажу автомобілем MAN TGX номер НОМЕР_5 з причепом KRONE SDP27 номер НОМЕР_2 зазначені відомості про вагу транспортного засобу - 16910 (тара) (арк. спр. 23).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного MAN TGX номер НОМЕР_5 маса без навантаження транспортного засобу становить 7320; згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу причепу KRONE SDP27 номер НОМЕР_2 маса без навантаження - 3570 (арк. спр. 30). Загальна маса транспортних засобів разом без навантаження за документами про реєстрацію - 10890. Відомості щодо ваги транспортного засобу (тара) у ТТН №702417 від 03.09.2020 зазначені 16910.
Аналогічна ситуація щодо маси транспортного засобу MAN TGX, номер НОМЕР_3 з причепом KRONE SDP27 номер НОМЕР_4 . Так, згідно ТТН від 03.09.2020 № 702418 (тара) - 16050 (арк. спр. 24), згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу MAN TGX, номер НОМЕР_3 маса без навантаження - 7090, маса без навантаження причепу KRONE SDP27 номер НОМЕР_2 - 3610 (арк. спр. 27).
Представником позивача у судовому засіданні суду першої інстанції зазначено, що масу автомобіля у товарно-транспортних накладних було зазначено з урахуванням поліпшення стану транспортного засобу, та з урахуванням заправлення пальним, тому є більшою, ніж маса зазначена у свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів.
Суд зазначає, що сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
При цьому, доказів щодо підтвердження загальної ваги транспортного засобу у масі зазначеній позивачем у ТТН , суду не надано.
Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача, тому посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товарно-транспортних накладних, з урахуванням ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів, суд вважає необґрунтованими.
Щодо тверджень позивача, що з актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідок про результати здійснення габаритно-вагового контролю неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.
При цьому, пункт 12 Порядку № 879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
За приписами пунктів 1 - 3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво» у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м. Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.
З матеріалів справи вбачається, що зважування проведено із використанням приладу для зважування «Ваги платформні В114-2», заводський номер № 1270, які пройшли первинну повірку 29.11.2017, за результатами якої визнані ваги платформні типу В114-2 придатними до застосування та вважаються введеними в експлуатацію 29.11.2017 (Розділ 9 Результати первинної повірки настанови з експлуатації ВП 010.00.00.000, затвердженої НВІ № 4 ДП «Укрметртестстандарт» 07.11.2014 у частині обов'язкового додатку «Методика повірки (калібрування)». За інформації вказаній у додатку 10 «Інформація про повірку» ваги пройшли повірку 13.06.2019 та 06.07.2020, наявні підписи повірника та відбиток тавра (арк. спр. 100-102).
Згідно з актом від 08.05.2018 № 1перевірки стану готовності майданчика для роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі Н-26 Чугуїв-Мілове (через м. Старобільськ) км 131+900 (ліворуч), майданчик для здійснення вагового контролю відповідає технічним нормам «Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування (арк. спр. 99).
Таким чином, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів позивача здійснювався із використанням приладу для зважування «Ваги платформні В114-2», заводський номер № 1270, що пройшов повірку, у спеціально відведеному та облаштованому для вагового контролю місці.
Представником позивача у судовому засіданні суду першої інстанції зазначено, що позивач оскаржує постанови виключно з підстав не зазначення в актах та довідках відомостей щодо зважувального обладнання.
Форма Акту про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, затверджена додатком 3 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422.
При цьому, затверджена форма акту, не передбачає відображення будь-яких даних стосовно ваг, якими проводиться зважування транспорту. Також, обов'язку зазначення у акті та довідці не встановлено жодним нормативно-правовим актом.
Позивач в обґрунтування помилковості проведеного відповідачем зважування також посилається на те, що предметом перевезення був сипучий вантаж, який може переміщувати по всім осям транспортного засобу під час руху, без дотримання часу необхідного для врівноваження сипучого вантажу. Суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2% (враховуючи сипучість вантажу).
Тобто, передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися.
Встановлено, що у даному випадку перевищення навантаження становило більше 2%.
Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 2014 року «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» на водія та перевізника покладено ряд обов'язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.
Відповідно до підпунктів 8.14-8.15 Глави 8 зазначених Правил, завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.
Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.
Згідно з пунктом 12.1 Глави 12 Правил, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.
Пунктом 12.5 Глави 12 Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 8.20 Глави 8 Правил визначено, що водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.
Відповідно до пункту 8.21 Глави 8 зазначених Правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.
Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов'язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт.
Щодо посилання представника позивача про те, що на час проведення рейдової перевірки методика зважування транспортних засобів, що здійснюють перевезення сипучих вантажів відсутня, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові 02 серпня 2018 року у справі № 820/1420/17 (адміністративне провадження № К/9901/24144/18) зазначив, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Міністерством економічного розвитку, відповідно до вимог пункту 19 Порядку № 879, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов'язку по внесенню плати за таке перевищення.
У вказаній постанові Верховний Суд також зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.
За змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно складено спірний розрахунок плати за проїзд.
Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п. 19 Порядку № 879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Деметра - С» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 360/3841/20 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 360/3841/20 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 29 липня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.Д. Компанієць