ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
28 липня 2021 року справа №640/29506/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
до1. Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі по тексту - відповідач 1, Дніпропетровський ОТЦК та СП) 2. Управління військових сполучень на Придніпровській залізниці (далі по тексту - відповідач 2) 3. Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач 3)
про1) визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року і ненадання позивачу довідки з помісячним розрахунком індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із зазначенням базового місяця; 2) зобов'язання відповідача 1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року і надати позивачу довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із зазначенням базового місяця
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач 1 протиправно не виплачував індексацію грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року під час проходження позивачем військової служби.
На думку позивача, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є складовою частиною грошового забезпечення і, відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Ухвалою від 04 грудня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/29506/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач 1, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначив, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони не було; Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, не передбачає механізму виплати сум індексації грошового забезпечення у поточному році за минулі періоди.
Крім того, відповідач 1 зазначив, що в 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, у зв'язку із чим департамент фінансів Міністерства оборони України в роз'ясненні від 04 січня 2016 року №248/3/9/1/2 рекомендував індексацію грошового забезпечення військовослужбовців не нараховувати до окремого роз'яснення.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву також просить визнати Дніпропетровський ОТЦК та СП неналежним відповідачем по справі, замінити на належних відповідачів, а саме, Управління військових сполучень на Придніпровській залізниці та військову частину НОМЕР_1 , оскільки позивач проходив військову службу в період з 1999 року по 2020 рік та був звільнений в запас з посади офіцера управління транспортним забезпеченням центру логістики об'єднаного штабу, а отже, усі розрахунки має проводити саме військова частина НОМЕР_1 .
Ухвалою від 21 квітня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про заміну первісного відповідача; залучив до участі у справі Управління військових сполучень на Придніпровській залізниці та військову частину НОМЕР_1 в якості співвідповідачів.
Управління військових сполучень на Придніпровській залізниці надало відповідь на відзив, в якому зазначило, що індексація грошових доходів населення відповідно до частини першої статті 9 «Про індексацію грошових доходів населення» здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів; індексація нараховується автоматично без видання наказів та надання їх витягів і будь-яких документів до фінансового органу Дніпропетровського ОТЦК та СП, таким чином, відповідач 2 до нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2020 року не залучався.
У відзиві на адміністративний позов військова частина НОМЕР_1 заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що наказом Міністерства оборони України від 27 січня 2016 року №44 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» збільшений розмір грошового забезпечення військовослужбовцям, при проведенні індексації грошового забезпечення встановився базовий місяць - січень 2016 року; відповідно до абзацу восьмого пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться лише їх компенсація відповідно до законодавства, що не визначено можливим за минулий час.
Відповідач 3 також зазначив, що під час виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 позивачем не заявлялись клопотання, скарги та рапорти щодо незгоди при обчисленні необхідного розрахунку.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03 липня 2020 року №108 підполковник ОСОБА_1 , офіцер відділу управління транспортним забезпеченням центру логістики об'єднаного штабу військової частини НОМЕР_1 звільнений у запас з військової служби наказом Командувача об'єднаних Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 червня 2020 року №7 за підпунктом «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з 03 липня 2020 року виключений зі списків особового складу військової частини.
Позивач 07 жовтня 2020 року рекомендованим листом (номер відправлення 1001900692846) направив відповідачу 1 заяву, відповідно до якої просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та надати довідку про нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із зазначенням базового місяця.
Згідно із роздруківкою статусу відстеження поштового відправлення з сайту АТ «Укрпошта» відправлення 1001900692846 вручене особисто 10 жовтня 2020 року.
Відповідь відповідачем 1 на заяву позивача в матеріалах справи відсутня.
Відповідно до листа головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони України від 13 квітня 2006 року №248/3/4/367 Управління військових сполучень на Придніпровській залізниці зараховане на фінансове забезпечення до Дніпропетровського обласного військового комісаріату (Дніпропетровського ОТЦК та СП).
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Статтею 17 Конституції України гарантовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частинами першою - четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
17 липня 2003 року постановою Кабінету Міністрів України №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі по тексту - Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації, зокрема, підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до вказаних норм на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Положеннями Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078 чітко визначено джерело коштів на проведення індексації та не ставиться у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Підставою для ненарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року відповідач 1 зазначає відсутність у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року та посилається на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04 січня 2016 року №248/3/9/1/2, згідно з яким індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення.
Посилання відповідача 1 на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, суд не приймає до уваги, оскільки є внутрішньо - відомчим документом та носить рекомендаційний характер та, як вже зазначалось, обов'язок здійснення індексації грошових коштів (грошового забезпечення) населення визначений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Враховуючи викладене, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №825/1832/17, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із матеріалами справи, позивач проходив військову службу на Придніпровській залізниці та перебував на фінансовому забезпеченні у Дніпропетровському ОТЦК та СП, в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2020 року індексація грошового забезпечення Дніпропетровським ОТЦК та СП позивачу не виплачувалася.
Як зазначив суд вище, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі виплата грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України
Оскільки, позивач в період проходження військової служби перебував на фінансовому забезпеченні у відповідача 1, обов'язок по нарахуванню та виплаті грошового забезпечення позивачу покладений на відповідача 1.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутність у відповідача 1 фінансового ресурсу для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2020 року та відсутність механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні роки не звільняють відповідача 1 від обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку, а не проведення та невиплата цієї гарантії є втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, оскільки відповідачем 1 не доведено правомірність не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2020 року, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов'язання відповідача 1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Крім того, суд зазначає, що позовні вимоги стосовно надання позивачу довідки з помісячним розрахунком індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із зазначенням базового місяця підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основних позовних вимог.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року і ненадання ОСОБА_1 довідки з помісячним розрахунком індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з зазначенням базового місяця.
3. Зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року і надати ОСОБА_1 довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з зазначенням базового місяця.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, 16; ідентифікаційний код 08353525);
Управління військових сполучень на Придніпровській залізниці (49006, м. Дніпро, вул. Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 08406960);
Військова частина НОМЕР_1 (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ).
Суддя В.А. Кузьменко