ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
27 липня 2021 року м. Київ № 640/18559/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши позовну заяву та додані до неї документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, кімната 702) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 189685 від 11.06.2020 щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» п.8 Критеріїв ризиковості платника податків;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 222771 від 13.07.2020 щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» п.8 Критеріїв ризиковості платника податків;
- зобов'язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» з переліку ризиковості платників податків в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до кількості учасників справи, у тому числі документів, які 02.07.2020 надавались Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» до контролюючого органу разом із поясненнями.
22.07.2021 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2021.
Так, у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зазначає, що у відповідності до положень пункту 56.18 статті 56, статті 102 Податкового кодексу України - з урахуванням строків давності визначених Кодексом, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такою рішення протягом 1095 днів від дня отримання такого рішення. Таким чином, позивач вважав, що строк звернення до суду становить 1095 днів та просить суд поставитись з розумінням до ситуації та поновити процесуальний строк для звернення до суду.
Вивчивши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2019 року по справі №540/2077/18, у постанові від 13 жовтня 2020 року по справі №240/7785/19 зазначав, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.
Враховуючи те, що рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві щодо включення позивача до переліку ризикових суб'єктів господарювання є передумовою для інших дій контролюючого органу, які можуть призвести до відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, оскарження дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості можливе з одночасним оскарженням рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18 здійснив правовий висновок, за яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Поряд з цим суд зазначає, що у справах за адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств з похідною вимогою про зобов'язання її виключити з такого реєстру, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, про рішення Головного управління ДПС у м. Києві щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознаками п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків позивач дізнався з моменту зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації, зокрема і від 12.06.2020, вбачається, що підставою зупинення стала відповідність ПН/РК вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
При цьому, на рішення від 11.06.2020 № 189685 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку позивачем 02.07.2020 скеровано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
За результатами розгляду такого повідомлення та наданих позивачем документів, відповідачем прийнято рішення від 13.07.2020 № 222771 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, на адвокатський запит Чеботарьова В.В. від 20.08.2020 Головне управління ДПС у м. Києві листом від 28.08.2020 № /АДВ/26-15-06-06-15 надала відповідь про підстави прийнятих рішень, витяги з протоколів засідань Комісії від 11.06.2020 та від 13.07.2020 та прийняті рішення за цими ж датами.
Відповідь на вказаний запит представник позивача, адвокат Чеботарьов В.В., отримав 01.09.2020, про що ним зазначено у позовній заяві.
Отже, починаючи з 01.09.2020 позивачу було достеменно відомо як про включення його до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознаками п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, так і про прийняті рішення від 11.06.2020 та від 13.07.2020.
Відповідно до пунктів 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Разом з тим, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача зі скаргами на рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 189685 від 11.06.2020 та № 222771 від 13.07.2020 щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» до реєстру ризикових платників податків до контролюючого органу вищого рівня у встановлений податковим законодавством строк.
Отже процедуру адміністративного оскарження вказаного рішення контролюючого органу позивачем не використано.
Будь-яких належних доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження рішень про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» до переліку ризикових суб'єктів господарювання позивачем не зазначено та судом не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позивач фактично дізнався про порушення його прав та законних інтересів у будь-якому випадку 01.09.2020, а з позовом до суду звернувся 27.05.2021, то позивачем пропущено встановлений шестимісячний строк звернення до суду.
Суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Подана позивачем заява про поновлення строку не містить обґрунтувань причин та обставин, що слугували перешкодою звернутись до суду з позовом про оскарження дій контролюючого органу.
Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:
- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;
- це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом є неповажними, відповідно, у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи, що судом визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами слід повернути позивачеві.
Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» строку звернення до суду з даним позовом.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформзв'язок-Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, кімната 702) - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.
Згідно частини першої статті 295 та частини першої статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя В.П. Катющенко