про залишення позовної заяви без руху
28 липня 2021 року м. Київ № 320/8956/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши матеріали в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
до суду звернувся представник ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (код: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (код: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (код: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (код: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , фактична адреса: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 (код: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 (код: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_7 ), ОСОБА_8 (код: НОМЕР_8 , адреса: Київська обл., Іванківський р-н, с. Блідча), ОСОБА_9 (код: НОМЕР_9 , адреса: Київська обл., Іванківський р-н, с. Блідча), ОСОБА_10 (код: НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_8 , фактична адреса: АДРЕСА_9 ), ОСОБА_11 (код: НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_10 , фактична адреса: АДРЕСА_9 ), ОСОБА_12 (код: НОМЕР_12 , адреса: Київська обл., Іванківський р-н, с. Блідча), ОСОБА_13 (код: НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_9 ), ОСОБА_14 (код: НОМЕР_14 , адреса: АДРЕСА_11 ), ОСОБА_15 (код: НОМЕР_15 , адреса: АДРЕСА_12 ), ОСОБА_16 (код: НОМЕР_16 , адреса: Київська обл., Іванківський р-н, с. Обуховичі), ОСОБА_17 (код: НОМЕР_17 , адреса: АДРЕСА_13 ), ОСОБА_18 (код: НОМЕР_18 , адреса: Київська обл., Іванківський р-н, с. Термахівка), ОСОБА_19 (код: НОМЕР_19 , адреса: АДРЕСА_14 ), ОСОБА_20 (код: НОМЕР_20 , адреса: Київська обл., Іванківський р-н, с. Термахівка), ОСОБА_21 (код: НОМЕР_21 , адреса: АДРЕСА_15 , фактична адреса: АДРЕСА_9 ), ОСОБА_22 (код: НОМЕР_22 , адреса: АДРЕСА_16 , фактична адреса: АДРЕСА_9 ), ОСОБА_23 (код: НОМЕР_23 , адреса: АДРЕСА_17 ), ОСОБА_24 (код: НОМЕР_24 , адреса: АДРЕСА_17 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код: 22933548, адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) в якому просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_2 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_3 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом
про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_3 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсі ОСОБА_4 , як працюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_4 , як працюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 01.12.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_5 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 01.12.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_5 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсі ОСОБА_6 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_6 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсі ОСОБА_7 , як працюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_7 як працюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_8 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_8 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_9 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_9 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 05.07.2021 підвищення до пенсії ОСОБА_10 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 05.07.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_10 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 05.07.2021 підвищення до пенсії ОСОБА_11 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 05.07.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_11 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_12 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_12 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_13 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_13 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_14 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_14 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_15 , як працюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_15 як працюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_16 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_16 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_17 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_17 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсі ОСОБА_18 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_18 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_19 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_19 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_20 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_20 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 05.07.2021 підвищення до пенсії ОСОБА_21 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 05.07.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_21 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 05.07.2021 підвищення до пенсі ОСОБА_22 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 05.07.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_22 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_23 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_23 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_24 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_24 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, суд зазначає, що позивачем в адміністративному процесі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Пунктами 4 та 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України передбачене право позивача подати адміністративний позов до декількох відповідачів за умови пов'язаності позовних вимог між собою.
Разом з цим, адміністративним процесуальним законодавством не передбачено можливості звернення з колективним адміністративним позовом, оскільки колективний позов - це процедура процесуальної співучасті, спрямована на об'єднання однорідних вимог чисельної групи осіб, з правовими наслідками для них, в єдине провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може, водночас не зобов'язаний, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ, а не позовів, за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Таким чином, за умови множинності сторін згідно з клопотанням учасника справи або з власної ініціативи адміністративний суд має процесуальне право об'єднати в одне провадження кілька адміністративних справ з однорідними позовними вимогами, які базуються на однакових або подібних спірних правовідносинах.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Відтак, таке право виникає лише після відкриття провадження по кожній із справ.
Таким чином, на дій стадії розгляду адміністративної справи, усуваючи недоліки позовної заяви позивачам слід надати суду нормативно-правове обґрунтування підстав та процесуальної можливості звернення з колективним адміністративним позовом. У випадку відсутності такої норми права, позивачам слід подати до суду 24 окремі позови.
Також за Кодексом адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому, слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, наявність вказівки у законі на можливість оскарження рішення до суду не є безумовною підставою для задоволення позову.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
За змістом викладеного у позовній заяві, представником позивачів вказується на те, що останні проживають в населених пунктах, відповідні території яких зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відтак, за наведеного у позові нормативно-правового обґрунтування, позивачі мають право на нарахування та виплату відповідачем підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В той же час, представником позивачів зазначається, що вони із заявами про перерахунок пенсії відповідної форми до пенсійного органу не звертались, оскільки за його твердженням відповідач був зобов'язаний з 17.07.2018 відновити виплату та нараховувати і виплачувати позивачам доплату як працюючим чи непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення.
Суд звертає увагу, що за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів на користь того, що пенсійним органом певним чином було обмежено право позивачів на отримання належних їм доплат до пенсії, на даній стадії розгляду позовної заяви суд позбавлений можливості встановити факт порушеного права позивачів чи охоронюваного законом інтерeсу, та вбачає невідповідність позовної заяви у тому числі вимогам пункту 5 частини 5 статті 160 та частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, враховуючи змістовне наповнення позовної заяви та доданих до неї документів, заявлені позивачами вимоги щодо протиправності дій відповідача пов'язані із ненарахуванням та не виплатою підвищення до пенсії позивачам - не містять жодного доказового підґрунтя та базуються лише на власних твердженнях представника позивачів.
Також суд зауважує, що у відповідності до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 серед іншого вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Зважаючи на те, що за твердженням представника позивачів останні не зверталися до відповідача із заявами про перерахунок та виплату пенсії у відповідному розмірі, але при цьому, згідно наведених у позові обґрунтувань, вони правомірно очікували на такий перерахунок та виплату пенсії зі сторони відповідача, оскільки у позовній заяві вказується на обов'язок відповідача здійснити такі нарахування та виплати з 17.07.2018, суд, у розрізі викладеної вище правової позиції суду касаційної інстанції, робить висновок, що при отриманні щомісячної пенсії у меншому розмірі, аніж це передбачено законодавством, позивачі повинні були дізнатись про порушення своїх прав та власне могли звернутись до суду у встановлений законом строк.
Відтак, згідно заявлених вимог щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії з 17.07.2018 та зокрема з 01.12.2018, а також зобов'язання здійснити такі нарахування та виплати відповідачем, вбачається пропущення встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку на звернення до суду наступними позивачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .
Слід зазначити, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Також реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Відтак, вказаним вище позивачам, відносно яких судом зроблено висновок про пропущення строків на звернення до суду, слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачам з'ясувати стан справ починаючи з липня 2018 року при виникненні підстав для здійснення перерахунку та виплати раніше призначеної їм пенсії, та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням висновків суду наведених в даній ухвалі та постанови Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19.
Водночас, вказані позивачі на даній стадії розгляду позовної заяви не позбавлені права привести свої позовні вимоги у відповідність до встановлених Кодексом адміністративного судочинства України вимог щодо строків звернення до суду.
Також відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно матеріалів справи, представником позивачів додано до позовної заяви копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону відносно окремих позивачів, однак що стосується ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 - відсутні належні докази щодо звільнення вказаних позивачів від сплати судового збору в порядку частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Згідно підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
Отже, враховуючи взаємопов'язані вимоги позивачів при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, вищезазначені позивачі за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору повинні були сплати за реквізитами Київського окружного адміністративного суду 908,00 грн. суми судового збору кожний, як за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою.
Водночас, відсутність доказів сплати судового збору вказаними 11 позивачами, а також відсутність належних документів щодо наявності підстав для їх звільнення від сплати судового збору, свідчить про порушення вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачами протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- нормативно-правового обґрунтування підстав та процесуальної можливості звернення з колективним адміністративним позовом. У випадку відсутності такої процесуальної норми права, позивачам слід подати 24 окремі позови;
- належних доказів на користь наявності порушеного права позивачів щодо обмеження відповідачем передбачених законом нарахувань та виплат доплат до пенсії позивачів у відповідний період - станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом;
- заяви від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачам з'ясувати стан справ починаючи з липня 2018 року та відносно ОСОБА_5 - з грудня 2018 року - при виникненні підстав для здійснення перерахунку та виплати раніше призначеної їм пенсії, та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням висновків суду наведених в даній ухвалі та постанови Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, або уточнення позовної заяви шляхом приведення позовних вимог у відповідність до встановлених Кодексом адміністративного судочинства України вимог в частині шестимісячного строку звернення до суду;
- документа (ів) про сплату судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом немайнового характеру позивачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , або належних документів щодо звільнення останніх від сплати судового збору у відповідності до частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачам п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати представнику позивачів за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.