про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2021 року м. Київ №320/8908/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" , у якому просить суд:
- стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» (ДП «Украерорух») на користь ОСОБА_1 490203,45 грн. компенсації за затримку в розрахунку.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, наказом відповідача від 15.01.2010 №19/о, на підставі наказу Міністра оборони України від 16.12.2009 №1232 позивача звільнено з військової служби у запас за п."б" ч.6 (за станом здоров'я) відповідно до ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" з правом носіння військової форми одягу.
Позивачем вказано, що при звільненні відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем та не виплатив одноразову грошовому допомогу при звільненні.
Водночас, сума одноразової грошової допомоги у розмірі 96066 грн. була присуджена з відповідача на його користь позивача постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі №2-а-13449/11/1370.
З листа ДП "Украерорух" від 02.06.2021 №1-23.4/4294/21 позивачеві стало відомо, що зазначена сума була йому сплачена 23.03.2015.
При цьому, позивач зазначає, що період затримки розрахунку з 16.01.2010 по 23.03.2015 склав 61 повний календарний місяця та 7 днів. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку становитиме 490203,45 грн.
Так, частиною 1 ст.122 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
При цьому, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 та враховуються апеляційним судом під час вирішення даного спору.
За матеріалами справи остаточний розрахунок з позивачем Державне підприємство обслуговування повітряного руху України провело 23.03.2015, проте до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише 23.07.2021, тобто через шість років після отримання належних йому при звільненні коштів, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом місячного строку.
Доводи позивача стосовно того, що про порушення своїх прав він дізнався лише в червні 2021 року з листа ДП "Украерорух", не можуть вважатися судом достатніми та належними, оскільки позивач при цьому не заперечує обставин проведення відповідачем із ним повного розрахунку 23.03.2015.
Суд зазначає, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукуючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними передбачених КАС України процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними і після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском встановленого процесуальним законом місячного строку.
При цьому, суд зауважує, що позивачем не надано та матеріали справи не містять належних доказів, які б унеможливлювали або позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом (КАС України) строки з відповідним адміністративним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що порушені його права та законні інтереси.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- клопотання про поновлення строку та документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" про стягнення заборгованості, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.