про повернення позовної заяви
27 липня 2021 року м. Київ № 320/9014/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міського голови м. Бровари Київської області Броварської міської ради Сапожко Ігора Васильовича та Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Міського голови м. Бровари Київської області Броварської міської ради Сапожко Ігора Васильовича (далі - відповідач 1) та Броварської міської ради Київської області (далі - відповідач 2) та просить суд:
визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, пов'язані із прийняттям рішення від 04.03.2021 щодо заяви позивача від 27.01.2021, п. 2 «2. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 27.01.2021 № 9-5-/1-152, відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не відповідає нормам ст. 118, 123 Земельного кодексу України;
скасувати п. 2 пов'язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 04.03.2021 щодо заяви позивача від 27.01.2021 № 9-5-/1-152 п.2 «2. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 27.01.2021 № 9-5-Л-152, відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не відповідає нормам ст. 118, 123 Земельного кодексу України;
зобов'язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 9-5-Л-152 відповідно до вимог; «Прошу розглянути на черговій сесії Броварської міської ради питання надання в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального житлового будівництва в розмірі до 0,10 гектара, відповідно діючи як суб'єкти владних повноважень, згідно ст. 16. 22. 58. Конституції України п.2. п.п. 6 п. 6. ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 2 п. 18 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та міждержавної угоди « Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», п. 20.20. Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЄС, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари)»;
визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області за порушення ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», яка не розглянула заяви ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 9-5-Л-152 п. 2, 15.03.2021 № 9-5-Л-597 та 15.03.2021 № 04-01/110(з) на сесії міської ради, яка змінила предмет та підстави звернення позивача та розглянула за його відсутності, без надання можливості додатково обгрунтувати свої вимоги та примушенням надавати графічні матеріали до заяви, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки, відповідно заяви позивача та не надала відповіді з посиланням на норми законодавства та порядку оскарження наданої відповіді та надання недостовірної інформації за розгляд заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, зважаючи що відповідачі повідомляють, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень відповідачів 1 та 2, але дану заяву не передали до іншого органу, до повноважень якого належить надання графічного матеріалу або не повернули позивачу, що фактично позбавило позивача розгляду заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу вповноваженою особою;
зобов'язати Броварську міську раду Київської області, розглянути заяви ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 9-5-Л-152 п. 2, 15.03.2021 № 9-5-Л-597 та 15.03.2021 № 04-01/110(з), відповідно до Закону України «Про звернення громадян», за присутності позивача та наданням відповіді з посиланням на норми законодавства та порядку оскарження наданої відповіді та надання достовірної інформації щодо порядку відведення земельної ділянки пільговим категоріям громадян та передачу заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, до вповноваженої особи;
визнати протиправними дії та бездіяльність міського голову м. Бровари Броварської міської ради, м. Бровари Київської області Сапожко Ігор Васильовича, який не розглянув заяви ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 9-5-/1-152 п. 2, 15.03.2021 № 9-5-Л-597 та 15.03.2021 № 04-01/110(з), особисто та за присутності позивача та ненадання повної відповіді на заяви позивача, з посиланням на норми законодавства та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення та надання недостовірної інформації за розгляд заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, зважаючи що відповідачі повідомляють, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень відповідачів 1 та 2, але дану заяву не передали до іншого органу, до повноважень якого належить надання графічного матеріалу або не повернули позивачу, що фактично позбавило позивача розгляду заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу вповноваженою особою;
зобов'язати міського голову м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари. Київської області ОСОБА_2 розглянути заяви позивача від 27.01.2021 № 9-5-Л-152 п. 2 15.03.2021 № 9-5-Л-597 15.03.2021 № 04-01/110(з) особисто та в присутності позивача, відповідно Закону України « Про звернення громадян» та відповідно рішення Конституційного Суду України 27.02.2020, рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018, справа № 1-11/2018(3830/15), постанови Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 справа № 361/4237/17, п. 2 ч. б п. 6 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 20. ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», п. 18 ст. 13. ч .2. п. 15 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», міждержавної угоди « Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», ст. ст. 3. 16, 22, 40, 55, 56, 57, 58 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з підстав та предмету звернення Позивача, з посиланням на норми законодавства та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення та передачу заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, до вповноваженої особи;
зобов'язати Броварську міську раду Київської області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000, 00 грн та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000, 00 грн;
зобов'язати Броварську міську раду Київської області відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000,00 грн, та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000,00 грн;
зобов'язати Броварську міську раду Київської області надати звіт про виконання судового рішення згідно ст. 129 - 1 Конституції України «Стаття 129-1. Суд ухвалю є рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом, суд виходить з наступного.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Водночас, ч. 1 ст. 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
КАС України не містить чітких критеріїв для визначення пов'язаності позовних вимог, однак разом з цим, виходячи із загальних вимог до позовної заяви, встановлених ст.ст. 160, 161, 169, 172 КАС України, відповідно до яких позов обов'язково повинен містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та посилання на докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, можна стверджувати, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та/або поданими доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб'єктивного права, тобто підстава позову - це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.
Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.
При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 щодо відмови у задоволенні заяви від 27.01.2021 про надання в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівницьва у розмірі до 0,10 га, а також просить зобов"язати його повторно розглянути заяву від 27.01.2021 та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви.
Таким чином позивачем не погоджується з рішення відповідача 2 щодо відмови у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідувального житлового будівництва.
Водночас позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача 1 та 2 щодо порушення ст. 15 та 20 Закону України "Про звернення громадян", яка полягала у не розгляді заяв позивача від 27.01.2021 № 9-5-Л-152 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівницьва згідно пільг, передбачених законодавством, від 15.03.2021 № 9-5-Л-597 про роз"яснення дій Броварської міської ради щодо розгляду заяв про відведення земельної ділянки відповідно до пільг, передбачених законодавством, та від 15.03.2021 № 04-01/110 запит на інформацію.
В даному випадку позивач вважає, що відповідачами розглянуто його звернення не у відповідності з законом .
Суд звертає увагу, що системний аналіз предмету та підстав позову свідчить про те, що правовідносини між позивачем та відповідачами не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкту владних повноважень.
Цей адміністративний позов не містить жодних посилань на однаковість підстав виникнення заявлених позовних вимог або поданих доказів; пояснень щодо того, в чому полягає їх однорідність (єдині підстави їх виникнення, доказування яких спирається на однакові докази і обставини, тощо).
Розгляд зазначеного позову потребує встановлення окремих обставин справи, оскільки частина вимог направлена на захист прав щодо отримання земельної ділянки на пільгових умовах, а частина щодо захисту прав на отримання публічної інформації на різні запити, які датовані 27.01.2021 та 15.03.2021.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є самостійними, стосуються різного періоду нарахування пенсійних виплат та різних підстав як для їх виплати, так і для звернення до суду про їх стягнення у примусовому порядку, тобто обґрунтовуються різними доказами та підставами виникнення, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у ст. 172 КАС України.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).
При цьому, суд звертає увагу, що ст. 169 КАС України не передбачено повернення частини позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень ст. 172 КАС України, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 цього Кодексу.
Суд зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов'язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами, а тому повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22.10.1996; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985).
У п. 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Отже, передбачене ст. 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.
З огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, встановлені КАС України, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Відповідно до частини восьмої ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Натомість, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з окремими позовами до відповідача.
Керуючись ст. 169, 171, 172, 243, 248 КАС України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Міського голови м. Бровари Київської області Броварської міської ради Сапожко Ігора Васильовича та Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
2.Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3.Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.