про залишення позовної заяви без руху
26 липня 2021 року справа № 320/8533/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Бородянського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Бородянського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просить суд:
- відстрочити сплату судового збору ОСОБА_1 за даним позовом щодо оскарження постанови Головного державного виконавця Смеречинської Алли Володимирівни Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн. від 03.06.2021 у виконавчому провадженні №58704473 - до ухвалення судового рішення у даній справі;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Смеречинської Алли Володимирівни Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн. від 03.06.2021 у виконавчому провадженні №58704473.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, згідно з частиною третьою ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270 гривні.
Ціна позову у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог майнового характеру, є загальною сумою усіх вимог.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Смеречинської Алли Володимирівни від 03.06.2021 про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн. у виконавчому провадженні №58704473.
Отже вимога щодо оскарження постанови головного державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Смеречинської Алли Володимирівни від 03.06.2021 про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн. у виконавчому провадженні №58704473, є вимогою майнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 908,00 грн. (3400,00 грн. х 1% = 34,00 грн., що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
У той же час, до позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору, сплаченого на рахунок Київського окружного адміністративного суду.
При цьому, у позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору ОСОБА_1 за даним позовом щодо оскарження постанови Головного державного виконавця Смеречинської Алли Володимирівни Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн. від 03.06.2021 у виконавчому провадженні №58704473 - до ухвалення судового рішення у даній справі.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Разом з тим, позивачем належним чином не обґрунтовано вказане клопотання, при цьому у позовній заяві зазначено лише про те, що станом на сьогодні рахунки ОСОБА_1 арештовані постановою головного державного виконавця Смеречинської Алли Володимирівни Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 03.06.2021, що позбавляє ОСОБА_1 можливості оплатити судовий збір за звернення з даним позовом до суду. При цьому до позову позивачем не додано доказів на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Інших документальних доказів на підтвердження обставин того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку, а також доказів неспроможності сплати судового збору, позивачем до позовної заяви не додано.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Суд зазначає, що наведені у позовній заяві доводи щодо відстрочення сплати судового збору до закінчення судового розгляду є недостатніми для задоволення вказаного клопотання, оскільки дане клопотання не підкріплено належними та достатніми документальними доказами, що своєю чергою не є перешкодою для звернення до суду з новим клопотанням, обґрунтувавши його належними доказами.
Беручи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для відстрочення позивачу сплату судового збору до закінчення розгляду справи та, відповідно, відмовляє у задоволенні клопотання.
Таким чином, звернення позивача до суду з даним позовом повинно бути оплачено судовим збором, а документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі - приєднаний до позову.
У зв'язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду докази незадовільного майнового стану для вирішення клопотання про відстрочення сплати судового збору, або надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у сумі 908,00 грн. або докази незадовільного майнового стану для вирішення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.