29 липня 2021 року Справа № 280/4300/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» (Україна, 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, будинок 7 код ЄДРПОУ 37087925)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393)
про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №13131 від 27 квітня 2021 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №17227 від 25 травня 2021 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
- зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав.
Ухвалою суду від 31 травня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без повідомлення/виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у 27 квітня 2021 року ним отримано через електронний кабінет платника податків рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №13131 від 27 квітня 2021 року, відповідно до якого визначено відповідність позивача критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач зазначає, що у зв'язку із отриманням зазначеного рішення позивачем до контролюючого органу було подано додаткові документи для спростування твердження контролюючого органу про відповідність критеріям ризиковості. Разом з тим, не зважаючи на подання додаткових документів комісією Головного управління ДПС прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з посиланням на те, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі. Разом з тим, позивач вважає прийняті рішення протиправними, оскільки такі не містять належної мотивації віднесення позивача до ризикових платників податків. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 16 червня 2021 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№34450), в якому зазначено, що рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області ТОВ «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» включено до переліку ризикових платників за критерієм «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» (пункт 8), а саме у зв'язку з тим, що позивачем за січень - квітень 2021 року здійснено придбання преформ у ТОВ «РЕТАЛ ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 34657144) подальшої реалізації яких не встановлено, та не встановлено використання їх у власній господарській діяльності. Також, представник відповідача вказував і на відсутність підстав для задоволення позовної вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, оскільки рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників не порушує прав та законних інтересів платника податків, а є лише службовою інформацією, яка розміщується в автоматизованих системах контролюючого органу. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
27 квітня 2021 року комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято рішення №13131 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність ТОВ «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних.
17 травня 2021 року платником податків направлено до контролюючого органу Повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1.
25 травня 2021 року за результатами розгляду додатково поданих документів, контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №17227, яким визначено відповідність ТОВ «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» критеріям ризиковості платника податку, визначеного пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі.
Не погодившись з правомірністю прийняття спірних рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут й надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до положень пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Зі змісту оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №13131 від 27 квітня 2021 року зазначено про наявність податкової інформації, що платником податку та /або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів / послуг, відмінних від придбаних, а в рішенні №17227 від 25 травня 2021 року зазначено про те, що платником податку та /або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів / послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що до перевірочного аналізу господарської діяльності TOB «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» встановлено ризики, що відповідають пункту 8 критеріїв ризиковості затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, а саме: у контролюючого органу наявна від Вознесенівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків №5110/08-01-18-07 від 27 квітня 2021 року.
Таким чином, підставами для прийняття рішень №13131 від 27 квітня 2021 року та №17227 від 25 травня 2021 року стали надані документи щодо виявлених ризиків по підприємству, а саме: податкова інформація Вознесенівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області №5110/08-01-18-07 від 27 квітня 2021 року, аналіз руху господарських операції тощо.
Тому, критерієм для прийняття рішень №13131 від 27 квітня 2021 року та №17227 від 25 травня 2021 року про відповідність TOB «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» критеріям ризиковості платників був саме пункт 8 Критеріїв ризиковості платника, а саме у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.
Проте, суд зазначає, що а ні в рішенні №13131 від 27 квітня 2021 року, а ні в рішенні №17227 від 25 травня 2021 року, не вказано, що конкретно стало підставою для віднесення позивача до категорії ризикових. Крім того, не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.
Оскаржувані рішення не містить будь-яких обґрунтувань неможливості виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі поданих позивачем документів, та не містить посилань на те, які саме документи, надані позивачем, не спростували висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Натомість, спірні рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Нормами Порядку №1165 визначено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових. Відповідно до матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність та виконує договірні зобов'язання перед контрагентами в повному обсязі.
Слід зазначити, що рішенням Комісії №13131 від 27 квітня 2021 року та №17227 від 25 травня 2021 року не передували дії TОB «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку про коригування. Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Зі змісту оскаржуваних рішень слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування. Рішення №13131 від 27 квітня 2021 року та №17227 від 25 травня 2021 року прийняті у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації. Вказана обставина підтверджується витягами з протоколів засідання Комісії №77 від 27 квітня 2021 року та №95 від 25 травня 2021 року.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що спірні рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №13131 від 27 квітня 2021 року та №17227 від 25 травня 2021 року є необґрунтованими, тобто прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів належними та допустимими доказами щодо наявності підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
З огляду на вищевказане, спірні рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №13131 від 27 квітня 2021 року та №17227 від 25 травня 2021 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
За таких обставин, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
При вирішення даної справи судом також враховується, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, яке в подальшому створює для платника податків, відносно якого воно прийнято, певні юридичні наслідки під час реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, поданих таким платником податків. Зокрема, з матеріалів справи слідує, що реєстрація направлених позивачем податкових накладних до ЄРПН зупиняється у зв'язку з визнанням позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Таким чином, оскаржуване рішення породжує правові наслідки для платника податків та підлягає оскарженню у судовому порядку.
Верховний Суд у постанові від 16 лютого 2021 року у справі №280/3235/20 зазначив, що право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
Щодо вимоги позивача про виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих саме підстав, то суд зазначає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати регулювання суспільних відносин. Таким чином дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, а не припущення особи щодо його можливого порушення в майбутньому.
Крім того суд звертає увагу, що у рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Встановлення відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відносить до виключної компетенції органів Державної податкової служби України, а тому суд не може втручатися в їх дискреційні повноваження та зобов'язувати відповідача більше не включати позивача до переліку ризикових.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв'язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» (Україна, 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, будинок 7 код ЄДРПОУ 37087925) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №13131 від 27 квітня 2021 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №17227 від 25 травня 2021 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННО-СХІДНИЙ ЕНЕРГОХОЛДІНГ» судовий збір в розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 29 липня 2021 року.
Суддя Д.В. Татаринов