17 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/3972/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Липи В.А.,
секретар судового засідання Кутня Т.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Смолевича Ю. В.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди у вигляді заробітної плати,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди у вигляді заробітної плати.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року призначено справу у судове засідання з повідомленням сторін.
Представник Житомирської обласної прокуратури через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Норма статті 238 КАС України містить вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі. Зокрема, згідно пункту 1 частини 1 цієї статті суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Як вбачається із позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення коштів з держави Україна в особі Житомирської обласної прокуратури, без одночасного заявлення вимог про визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якими порушені його права.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання.
Позивач проти вказаного клопотання заперечував.
Суд, розглянувши клопотання відповідача, зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір виник у зв'язку з виплатою позивачу заробітної плати у меншому розмірі, а тому ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом, просить стягнути матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, яка мала бути нарахована позивачу, у період із 01.07.2015 по 05.03.2019, коли він працював прокурором, тобто перебував на публічній службі. В обґрунтування позову посилається на Рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26 березня 2020 року.
Відповідачем визнається, що у спірний період позивач перебував на публічній службі.
Суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Разом з тим, на законодавчому рівні не визначено чіткого та послідового порядку відшкодування шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, який міг би бути вирішений в порядку цивільного судочинства, і оскільки одним із критеріїв розмежування справ цивільної й адміністративної юрисдикції є суб'єктний критерій, а питання матеріального і соціально-побутового забезпечення прокурорів регулюється розділом IX Закону України «Про прокуратуру», що даний спір (спір про відшкодування шкоди, завданої прийняттям неконституційного акта, у вигляді недоплаченої частини заробітної плати, яка мала бути нарахована позивачу, за період коли позивач працював на посаді прокурора, тобто перебував на публічній службі) пов'язаний з проходженням публічної служби і повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання відповідача є безпідставним, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання Житомирської обласної прокуратури про закриття провадження у справі №240/3972/21 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Липа
Повний текст ухвали складено 01.07.2021 (з урахуванням відпустки судді з 22.06.2021 по 24.06.2021)