Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 липня 2021 р. Справа№200/5862/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дій відповідача по припиненню нарахування і виплати позивачу пенсії та скасувати рішення відповідача про припинення виплати йому пенсії;
- зобов'язати відповідача поновити виплату позивачу поточної щомісячної пенсії;
- спонукати відповідача нарахувати і виплатити позивачу заборгованість з невиплаченої пенсії за весь минулий період по даний час.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що перебуває на обліку у Костянтинівсько-Дружківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком та внутрішньо переміщена особа.
З 1 березня 2016 року відповідачем припинено виплату йому пенсії.
Рішення першого відповідача про припинення виплати пенсії позивач не отримував.
У грудні 2020 року позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про відновлення виплати йому поточної пенсії, а також нарахування та виплати заборгованості, що склалась, але отримав відповідь від 5 січня 2021 року із роз'ясненням щодо підстав припинення такої виплати.
На переконання позивача дії відповідача з припинення виплати йому пенсії є незаконними та такими, що порушують гарантоване Конституцією України право громадянина на соціальний захист, яке включає, зокрема, і право на матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом (а.с. 1-6).
У наданому суду відзиві на позов другий відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.
Виплата пенсії позивачу була призупинена з 1 березня 2016 року у зв'язку із наявністю інформації про його повернення, як внутрішньо переміщеної особи, на тимчасово окуповану територію України.
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачений перелік підстав для припинення виплати пенсії, разом із цим цей перелік не є вичерпним.
Підпунктом 5 п. 12 "Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 8 червня 2016 року, визначено підстави припинення соціальних виплат, серед яких і отримання інформації від Держприкордонної служби, МВС, СБУ, Мінфну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Отже, виплата пенсії позивачу була призупинена відповідно до діючого законодавства.
Також відповідач зазначає, що позивач не звертався до управління із заявою про поновлення пенсійних виплат та документами про фактичне місце проживання, як то передбачено діючим законодавством, таким чином позивачем не вчинено необхідних дій для реалізації його права на отримання належних йому сум пенсійних виплат.
З урахуванням вищенаведеного просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі (а.с. 20-23, 36-41).
Ухвалою суду від 24 травня 2021 року відкрито провадження у справі за даним позовом; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 13-14).
Ухвалою суду від 22 червня 2021 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій (а.с. 28-29).
Перший відповідач правом надати відзив на позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером та має право на отримання пенсії за віком; є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території, перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 7-9).
Перший відповідач, Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42169323, місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, є органом державної влади та суб'єктом владних повноважень; перебуває у стані припинення (а.с. 57).
Другий відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади та суб'єктом владних повноважень (а.с. 58).
Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області як внутрішньо переміщена особа з жовтня 2014 року та отримував там пенсію за віком до 1 березня 2016 року (а.с. 24-26).
З 1 березня 2016 року виплата пенсії позивачу була припинена.
За поясненням другого відповідача - у зв'язку із отриманням першим відповідачем інформації з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб про повернення позивача на тимчасово окуповану територію України (а.с. 20-23, 36-41).
У грудні 2020 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію.
За результатом розгляду звернення позивача другим відповідачем було надано відповідь позивачеві (вих. № 115-9815/Д-02/08-0200/21 від 5 січня 2021 року), в якій зазначено, що для поновлення виплати пенсії позивач має особисто звернутись до управління з паспортом, РНОКПП та довідкою про взяття його на облік в якості внутрішньо переміщеної особи (зв.бік а.с. 21).
Суд зазначає, що відповідачем не надано копію рішення, на підставі якого позивачеві були припинені пенсійні виплати, або інших документів, та будь-які документи, які б могли слугували доказом правомірності припинення виплати пенсії позивачу.
Факт не виплати пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2016 року підтверджується його визнанням сторонами по справі та довідкою першого відповідача від 10 червня 2021 року, з якої вбачається, що останній місяць виплати пенсії позивачеві - лютий 2016 року (а.с. 24).
Будучи не згодним із не виплатою йому тривалий час пенсії позивач звернувся до суду із даним позовом.
При прийнятті рішення по суті спору суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).
Відповідно ст. 5 цього Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1788-ХІІ, Закон України "Про пенсійне забезпечення") пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII, Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"), який набрав чинності 22 листопада 2014 року, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.
Згідно з п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 1 жовтня 2014 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 352 від 8 червня 2016 року, далі - Порядок № 509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та абз. 6 цього пункту.
Статтею 49 Закону № 1058-IV врегульовано питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.
Так, частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 136, яка набрала чинності 4 березня 2016 року, затверджено Порядок здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Порядок № 136).
Згідно з п. 9 Порядку № 136 у разі виявлення під час здійснення верифікації та моніторингу невідповідності інформації, на підставі якої призначено (продовжено), нараховано або здійснено державну виплату, Мінфін надсилає розпоряднику бюджетних коштів та/або іншому органу, який здійснює виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, рекомендацію щодо зупинення або припинення таких виплат відповідним реципієнтам або групі реципієнтів.
Відповідно до п. 12 Порядку № 136 розпорядник бюджетних коштів та/або інший орган, який здійснює виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, на підставі отриманої від Мінфіну рекомендації щодо зупинення або припинення державних виплат приймає рішення щодо зупинення або припинення, продовження виплат реципієнту, про що повідомляє Мінфіну протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення.
8 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", яка набрала чинності 14 червня 2016 року, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.
Пунктом 4 цього Порядку установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються […] територіальними органами Пенсійного фонду України […] за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Також цією ж постаново визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, як вже зазначено судом вище, частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, яка містить в собі перелік випадків, у випадку настання яких здійснюється припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, передбачає крім перерахованих в ній конкретних випадків ще й "інші випадки, передбачені законом".
За загальним правилом закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури виключно парламентом (Верховною Радою України) та регулює найважливіші суспільні відносини.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
За змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Проаналізувавши наведені вище нормативно-правові приписи та встановлені обставини справи, враховуючи, що відповідачами не доведено існування "інших випадків, передбачених законом", ніж ті, які перераховані у ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення (призупинення) виплати пенсії позивачу з 1 березня 2016 року.
При цьому, суд зазначає, що першим відповідачем було вчинено саме дії (вольовий акт) по припиненню виплати позивачеві нарахованих сум пенсії.
Відповідно, позовні вимоги позивача в частині визнання неправомірними таких дій - підлягають задоволенню.
Враховуючи приписи ст. 245 КАС України, беручи до уваги висновок суду щодо протиправності припинення (призупинення) виплати пенсії позивачу з 1 квітня 2017 року, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача поновити виплату йому пенсії, а також про зобов'язання відповідача виплати позивачу виниклу заборгованість з пенсії за період з 1 березня 2016 року - також підлягають задоволенню.
При визначенні відповідача, який має поновити виплату позивачу пенсію та сплатити заборгованість, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 925 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з додатком. У додатку в якості територіальних органів, що приєднуються до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій зазначені всі територіальні управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в Донецькій області крім головного.
Наказом Пенсійного фонду України від 2 листопада 2020 року № 115 "Про заходи у зв'язку з реорганізацією деяких територіальних органів Пенсійного фонду України від 9 жовтня 2020 року № 925" начальникам Головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях наказано вчиняти дії, спрямовані на ліквідацію управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, а також об'єднаних управлінь Пенсійного фонду України, зокрема, щодо утворення та затвердження складу комісій з припинення управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, а також об'єднаних управлінь, зазначених у постанові Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 925 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" та ін.
Згідно п. 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, у разі злиття органів державної влади, права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/) Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42171400, перебуває у стані припинення, отже станом на 18 червня 2021 року припиненим не є.
Разом із цим суд зазначає, що 9 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/376/15-г досліджував питання особливостей правонаступництва органів державної влади при заміні сторони виконавчого провадження. Предметом судового розгляду в вказаній справі була заява позивача (органу державної влади) про заміну сторони виконавчого провадження у зв'язку із "правонаступництвом" органу виконавчої влади іншим державним органом.
Верховний Суд дійшов наступних висновків:
"…інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб'єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов'язків, які складають зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується до органу, що створюється та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права […]".
Доказів на підтвердження передання повноважень, прав та функцій (доказів на підтвердження публічного правонаступництва) від Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суду не надано, разом із цим зазначене підтверджується матеріалами справи, в тому числі визнанням Головним управлінням переходу до нього повноважень від Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України області, а також тією обставиною, що всі документи, надані суду з боку відповідачів, зокрема, і копії документів з пенсійної справи позивача, надані Головним управлінням.
Враховуючи наведене суд вважає за необхідне зобов'язати поновити виплату позивачу пенсію та сплатити заборгованість саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Як наслідок, позовні вимоги позивача про зобов'язання вчинити певні дії першого відповідача задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що ухвалою суду від 24 травня 2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору в розмірі 908,00 грн до вирішення справи по суті, суд вважає за необхідне стягнути з другого відповідача суму судового збору на користь Державного бюджету України у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 263, 293, 295, 297, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25), Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 1 березня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії, яка виникла за період з 1 березня 2016 року по дату поновлення такої виплати.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна