Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 липня 2021 р. Справа№200/6486/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
27 травня 2021 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн), відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV;
- зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн) з дати призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058- ІV, тобто з 01.05.2020, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12 серпня 2013 року їй була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ. 01.05.2020 самостійно, автоматизованим способом Мангушським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області був проведений перерахунок її пенсійного забезпечення, а саме переведення її пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV. Відповідачем було реалізоване її право на даний вид пенсії, про що їй не було повідомлено. Про зміни та складові її пенсії вона дізналася лише 06.05.2021, отримавши консультацію на особистому прийомі від співробітника управління УПФУ. З матеріалів пенсійної справи їй стало відомо, що відповідачем при розрахунку її пенсії за віком були застосовані норми ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017 рік (2014-2016), з урахуванням індексу інфляції (4888,83 грн.). Вона звернулася з письмовою заявою до відповідача про проведення перерахунку та виплату пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки. Однак, відповідачем було відмовлено їй в перерахунку пенсії. Вважає таку відмову відповідача у перерахунку її пенсії неправомірною, оскільки пенсія, яку позивач отримувала до перерахунку, не може вважатися іншою пенсією у солідарній системі пенсійного забезпечення. Ця пенсія була передбачена Законом України "Про державну службу" для певного кола осіб та не пов'язана із показниками середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України.
23 червня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов. Свою позицію відповідач вмотивовував наступним. У відповідності до статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеним правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, якій діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до пункту 1.5 Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплати пенсії за довіреністю, термін дії більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерам, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряється правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, копії відповідних документів, фіксує і засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Таким чином, враховуючі вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначенні (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення. Позивач до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка не зверталась. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог/а.с.52-54/.
30 червня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач заперечує проти вимог відповідача, та вважає заперечення такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що відповідач покликаний захищати права та законні інтереси громадян у сфері пенсійного забезпечення та соціального забезпечення, може ці права порушувати, а саме: неправомірно визначити розмір пенсії позивача, який не відповідає вимогам діючого законодавства. Просить суд задовольнити позов /а.с.62-64/.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи /а.с.46-47/.
17червня 2021 року до суду надійшла заява про заміну відповідача /а.с.51/.
23 червня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.52-54/.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року замінено відповідача - Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) /а.с.56-57/.
30 червня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив/а.с.62-64/.
Ухвалою суду від 28 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дій Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн), відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV за період з 01.05.2020 по 21.11.2020;
- зобов'язання Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн) з дати призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058- ІV, тобто з 01.05.2020 по 21.11.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, залишено без розгляду.
Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Поивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), є громадянкою України та відповідно до ст.43 КАС України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010), є суб'єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, є забезпечення своєчасно і в повному обсязі нарахування та виплати пенсій.
12 серпня 2013 року позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
7 травня 2021 року позивач звернулася до відповідача зі зверненням, у якому просила провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн.) з урахуванням раніше виплачених сум пенсії з моменту призначення з 01.05.2020 /а.с.16-17/.
З листа відповідача за №107-111/М-05/8-0579/21 від 19.05.2020 вбачається, що 01.05.2020 був проведений перерахунок за матеріалами пенсійної справи "Перехід із закону на закон" і пенсія позивача стала обчислюватися за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV на більш вигідних умовах. Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. З 01.05.2020 після проведення індексації середній заробіток за три попередні роки (2014-2016) збільшився на коефіцієнт 1,2987 та склав 4888,83 грн. проти 3764,40 грн. З 01.03.2021 після проведення індексації середній заробіток за три попередні роки (2014-2016) збільшився на коефіцієнт 1,441557 та склав 5426,60 грн. проти 3764,40 грн. Після проведення індивідуально-масових перерахунків із застосуванням середнього заробітку 5426,60 грн. розмір пенсії на сьогодні склав 4804,07 грн. Таким чином, на думку відповідача, при призначенні пенсії позивачу, переведенні з закону на закон та здійсненні перерахунків, було дотримано вимоги чинного законодавства України з питань пенсійного забезпечення та немає підстав для застосування показника середнього заробітку за три попередні роки (2017-2019).
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.71 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 44 Конституції України).
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Виходячи з аналізу вищевикладених норм Закону № 1058-ІV суд дійшов висновку, що виплата пенсії позивача за нормами Закону України "Про державну службу" не входила до сфери правового регулювання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
На користь цього висновку свідчить також те, що Закон України "Про державну службу" №3723-XII був прийнятий Верховною радою України 16 грудня 1993 року, тобто значно раніше, ніж Закон №1058-ІV.
Таким чином, отримуючи до 01.05.2020 пенсію за віком за Законом України "Про державну службу" позивач не користувався жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому призначення позивачу пенсії за віком відповідно до вказаного Закону з травня 2020 року з метою визначення розміру пенсії вважається таким, що відбулось вперше.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У той же час, частиною третьою статті 45 вказаного Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої цим Законом.
Враховуючи, що позивачу у 2013 році було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, призначення пенсії позивачу відповідно до Закону №1058-ІV в травні 2020 року відбулося вперше.
Відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-ІV.
При формулюванні наведених висновків суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2018 у справі №428/450/17, згідно з якою якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV, як вперше призначена.
Вказана правова позиція Верховного Суду підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.01.2019 у справі №639/2751/17 (провадження №К/9901/43912/18) та від 18.01.2019 у справі №577/5237/16-а (адміністративне провадження № К/9901/21869/18).
Пенсія, як "легітимне очікування" у відповідності до низки рішень Європейського суду з прав людини становить право власності позивача, захист якого гарантується Протоколом 1 до статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Статтею 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Застосування запропонованого позивачем способу захисту у цій справі вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови для переведення її на пенсію за віком у відповідності до Закону №1058-ІV.
Разом з тим, з листа-відповіді відповідача від 19.05.2021 не вбачається вказівок на наявність перешкод для перерахунку пенсії позивача за її заявою окрім тих, оцінка яким надана судом у даному рішенні.
З урахуванням того, що повноваження відповідача у даній справі не є дискреційними (не допускають одночасно двох однаково законних рішень), дотримання всіх встановлених для цього законом умов, суд дійшов висновку про можливість визнати протиправними дії відповідача щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки з 22.11.2021 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2017-2019 роки), з 22.11.2020 з урахуванням фактично виплачених сум.
Зважаючи на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., який повинен бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки з 22.11.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2017-2019 роки), з 22.11.2020 з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення прийнято в порядку спрощеного позовного провадження. Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 липня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов